Місце діяльності в Реєстрі платників ЄП
Особливість інтернет-торгівлі в тому, що її важко «прив’язати» до конкретної торговельної точки. Що ж вказувати єдиноподатникам у Реєстрі платників ЄП як місце провадження діяльності?
Податківці часто наполягають, що це має бути конкретна адреса, та не сприймають інші формулювання (виняток зроблений лише для торгівлі на ярмарках і виставках). Відповідно, підприємцям нічого не залишається, ніж вказати як місце провадження діяльності або адресу свого офісу, або свою податкову адресу (тобто адресу реєстрації місця проживання (прописки)).
Зауважимо: прямої заборони вказати місцем провадження діяльності житловий фонд в законодавстві немає. Якщо податківці відмовляться вносити домашню адресу, то їх рішення можна оскаржити. Крім того, ви можете спробувати внести формулювання «Дистанційна торгівля за адресою покупця», або, окрім неї, ще й адресу офісу або свою податкову адресу. А раптом місцеві податківці підуть вам назустріч.
Важливо: на об’єкти житлової нерухомості, що використовуться їх власниками-фізособами (у тому числі підприємцями) з метою отримання доходу (у тому числі для використання в підприємницькій діяльності), не надаються пільги зі сплати податку на нерухомість (для квартир на 60 кв. м або більш, якщо вирішить ваша місцева рада) (п.п. 266.4.2 ПКУ).
Відповідно, якщо фізособа вкаже в Реєстрі платників ЄП адресу своєї квартири, то на «житлову» пільгу їй вже годі сподіватися.
Зверніть увагу ще на такий нюанс: згідно з п. 293.7 ПКУ, якщо підприємець групи 2 ЄП провадить діяльність на території, що підвідомча більше ніж одній місцевій раді, то він сплачує ЄП за максимальною ставкою, тобто 20 % від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року (із січня по листопад розмір мінзарплати становить 1218 грн.// «БТ», 2015, № 3, с. 23). Так-от, торгівлю через інтернет-магазин саме й слід розглядати як таку, що здійснюється на території різних міст, областей тощо.
Такі бажані електронні гроші
Розрахунки ЕГ — це популярний безпечний спосіб оплати товарів інтернет-магазину. Реальні гроші перетворюються на ЕГ і навпаки з утриманням певної комісії. Існує навіть таке поняття, як електронний гаманець — програмний засіб, який «накопичує» і переказує ЕГ.
Майте на увазі: ЕГ діляться на погоджеі з НБУ та не схвалені ним. Так-от, відомі всім WebMoney Transfer Інтернет.Гроші, UkrMoney, RBKMoney, Яндекс. Гроші, QJWI, E-gold НЕ погоджували з НБУ правила використання ЕГ (лист НБУ від 26.06.14 р. № 25-109/33434). Також Нацбанк вважає, що фізичні та юридичні особи не можуть використовувати як засіб платежу в Україні криптовалюти Bitcoin (роз’яснення НБУ від 10.11.14 р. № б/н// «БТ», 2014, № 48, с. 10).
Однак, непогоджені з НБУ системи ЕГ усе одно застосовуються на практиці.
Важливо. Водночас єдиноподатники не такою мірою переймаються нюансами обігу ЕГ. Їх головний біль полягає в іншому: чи накладено на такі розрахунки табу саме в єдиноподатному контексті?
Як відомо, п. 291.6 ПКУ вимагає, щоб платники ЄП здійснювали розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Це означає, що взаємозалік, бартер та інші негрошові розрахунки заборонені. Водночас ЕГ перетворюються на реальні грошові кошти не на етапі отримання оплати від покупців, а після їх «виведення» на банківський рахунок. Тому податківці забороняють єдиноподатникам приймання будь-яких ЕГ (категорія 107.04 ЗІР ДФСУ)!
І тим, хто не схильний вступати з податківцями в дискусії, краще на цьому (відмові від застосування ЕГ) і зупинитися.
Для решти зазначимо таке. Ті ж «WebMoney», крім класичного, який не вписується в умови застосування ЄП, пропонують й інші, більш безпечні для платників ЄП варіанти. Вони, по суті, мало чим відрізняються від звичайних безготівкових платежів.
Перший спосіб називається «Без гаманця, з договором». Покупець перераховує ЕГ не торговцю, а фінансовій компанії платіжної системи. Вона повідомляє про надходження ЕГ продавця, він відвантажує товар та отримує на свій рахунок безготівкові кошти (за вирахуванням комісії). При цьому сам підприємець не може розпоряджатися отриманими ЕГ і втрачає на комісії. Однак, з іншого боку, він не втратить клієнтів — власників ЕГ. Ще один спосіб роботи — «Без гаманця, без договору». Ви просто даєте на сайті свого інтернет-магазину посилання на сайт платіжної системи, а точніше на спеціальну форму «Адресний (банківський) платіж». Через неї клієнт дає доручення на переказ ЕГ зі свого гаманця на рахунок торговця, а як відправник переказу значитиметься банк. Це схоже на розрахунки за товар/послугу шляхом унесення грошей до банківської каси.
Однак підкреслимо, на сьогодні ви «зв’язуєтеся» з ЕГ на свій страх і ризик.
РРО-новації в інтернет-торгівлі
З 01.01.15 р. правила інтернет-торгівлі щодо застосування РРО зазанли істотних змін.
Річ у тім, що суб’єктів господарювання, які займаються продажем товарів у системах електронної торгівлі, виключили з числа тих, хто звільнений від використання РРО (п. 13 ст. 9 Закону про РРО вилучений). Таким чином, з початку 2015 року при продажу товарів через мережу Інтернет (у тому числі при здійсненні розрахунків з використанням електронних грошей) суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати РРО*.
* Не стосується це лише тих, хто оплату приймає «класичним» безготівковим способом — гроші від покупця заходять на наш банківський рахунок (без передачі нам замінників готівки).
Стосовно єдиноподатників ситуація дещо краща. Їм слід попіклуватися про РРО в інтернет-торгівлі не з початку цього року, а:
• групі 2 — з 01.01.16 р.;
• групі 3 — з 01.07.15 р.
Зверніть увагу: суб’єкти господарювання з 01.01.15 р., а єдиноподатники із зазначених вище дат при продажу товарів з використанням Інтернету зобов’язані своїм покупцям при передачі товарів (послуг) видавати розрахунковий документ установленої форми (чек РРО).
Карати за невикористання РРО при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) почнуть лише з 01.07.15 р. (єдиноподатників групи 2 — з 01.01.16 р.).
Обережно, доставка товарів!
Як відомо, єдиноподатники групи 2 можуть продавати товари кому завгодно: звичайним громадянам, юрособам і підприємцям на будь-яких системах оподаткування. Але стосовно послуг діє обмеження: їх дозволено надавати лише єдиноподатникам або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).
Водночас, багато торговців надають додаткові послуги, наприклад, з доставки (перевезення) придбаних товарів. У тому випадку, якщо такі послуги виділено в договорі окремо, а не включено до ціни товару і при цьому така послуга надана юрособам і підприємцям на загальній системі, у наявності буде порушення. Порушивши цю умову, доведеться залишити не лише групу 2, а й спрощенку (п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ. Це підтверджує й роз’яснення податківців у категорії 107.01 ЗІР ДФСУ).
Що ж робити, якщо покупцем товару та одночасно замовником доставки буде «недозволена» особа? Як і заборону оминути, і клієнта не втратити?
Отже, якщо лише в бланку замовлення, рахунку-фактурі, накладній фігурує персона нон грата, то скористайтеся одним з простих рішень цієї проблеми:
1) включіть вартість доставки в купівельну вартість самого товару, що придбавається, і вкажіть у накладній лише її;
2) оформіть доставку товару покупцю на підставі договору з третьою особою (поштою чи кур’єрською службою).
Реклама на сайті інтернет-магазину (важливо для групи 2)
Єдиноподатникам допомагає заробляти не лише реалізація товару, а і супутні послуги, наприклад, розміщення чужої реклами на сайті магазину («БТ», 2014, № 42, с. 33). І знову виникає наболіле запитання: що робити, якщо рекламодавець є загальносистемником?
Варіанти виходу з цієї ситуації такі. Перший — знайти посередника — єдиноподатника групи 3 і укласти з ним договір комісії. Причому доручаємо йому не пошук рекламодавців, оскільки кошти, які надійдуть до єдиноподатника, усе ж таки будуть коштами клієнта-загальносистемника, перерахованими за послугу. Пускаємося на маленьку хитрість. Просимо рекламодавця укласти договір з нашим комісіонером, за яким посередник надасть йому послугу з розміщення реклами, і, звичайно ж, для цього запропонує ваш сайт.
У цьому випадку всі формальності дотримані. Договір на розміщення реклами ви укладаєте з єдиноподатником групи 3. Про те, хто є замовником послуг, він вас повідомляти не зобов’язаний, оскільки працює за договором комісії із загальносистемником, а не з вами.
Нагадаємо, що з 01.01.15 р. фізособи-комісіонери на єдиному податку включають до виручки лише суму комісійної винагороди («БТ», 2015, № 1-2, с. 43).
Мінус цього варіанта в тому, що на практиці клієнтам простіше розміщувати свою рекламу безпосередньо, без участі комісіонера, тому деяких доведеться «умовляти».
Другий спосіб обійти заборону на надання послуг — здати місце на сайті в оренду через посередника. Єдиноподатник групи 2 надає в оренду єдиноподатнику групи 3 місце на сайті. У свою чергу орендар надає його в суборенду третім особам (клієнтам).
Висновки
-
Місцем провадження діяльності віртуального торговця найімовірніше стане його домашня адреса. Але при цьому він втратить пільги з податку на нерухомість, оскільки податківці вважатимуть, що його квартира використовується у підприємницькій діяльності.
-
Приймання ЕГ для торговців-єдиноподатників заборонене. Водночас деякі платіжні системи пропонують компромісний варіант для тих, хто не хоче втратити клієнтів ЕГ. Покупець розраховуватиметься ЕГ, але продавець отримає кошти на свій поточний рахунок.
-
З 01.01.15 р. правила інтернет-торгівлі зазнали істотних змін у питанні застосування РРО. Групі 2 ЄП доведеться застосовувати РРО з 01.01.2016 р., а групі 3 ЄП — з 01.07.2015 р.
-
Єдиноподатникі групи 2 можуть безперешкодно реалізовувати товари через інтернет-магазин. Але із супутніми послугами, наприклад, з доставки, потрібно нашорошити вуха. Їх надають лише єдиноподатникам і населенню.
-
Якщо покупець-загальносистемник бажає придбати й послуги з доставки, то слід або включити їх вартість до ціни товару, або скористатися кур’єрською (поштовою) службою.
-
При розміщенні на своєму сайті реклами загальносистемника— задійте посередника — єдиноподатника групи 3.
Скорочення статті
ЄП — єдиний податок.
ЕГ — електронні гроші.