У разі повернення товару перед постачальником — платником ПДВ на перший план висувається завдання відкоригувати раніше нараховані ПЗ. Виконавши його, він автоматично досягає ще однієї мети — збільшення розміру свого реєстраційного ліміту. Але як це зробити?
Усі платники ПДВ добре засвоїли базові правила коригування ПЗ. У загальному випадку працює така схема:
1. Покупець товару/послуги повинен повернути його постачальнику. Тобто відбувається подія, на підставі якої продавець отримує право відкоригувати ПЗ на підставі п. 192.1 ПКУ і п. 15 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі — Порядок № 569).
2. Тепер продавець може скласти РК до виписаної раніше ПН. Такий Розрахунок буде «зменшуючим», тому постачальник зобов’язаний направити його покупцю для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 16 Порядку № 569).
3. Тільки після того як РК потрапить до ЄРПН, продавець зможе зменшити свої ПЗ (п. 16 Порядку № 569). Більше того, факт реєстрації «зменшуючого» Розрахунку в ЄРПН одночасно забезпечує і збільшення розміру реєстраційного ліміту.
Але! Усі описані правила діють тільки в тому випадку, якщо виписана раніше ПН була видана покупцю — платнику ПДВ.
У нашому випадку покупець — неплатник ПДВ. Тому ПН йому не видавалася (такі ПН з типом причини «02» залишаються у продавця). З цієї ж причини покупець не зможе і зареєструвати РК до такої ПН в ЄРПН.
У такій ситуації право реєстрації РК в ЄРПН отримує сам постачальник (п. 16 Порядку № 569). Після чого РК покупцю знову ж таки не направляє.
Унаслідок таких дій не постраждає і розмір реєстраційного ліміту постачальника. Він також збільшиться після реєстрації РК в ЄРПН.
Повернення в роздробі. Якщо ж ідеться про повернення від неплатника ПДВ у роздробі, то тут усе ще простіше.
Нагадаємо: у разі здійснення постачань товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) підприємство — платник ПДВ наприкінці дня складає підсумкову ПН. Така ПН має одну особливість. У разі повернення раніше поставлених товарів (назад у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їх вартості) РК до такої ПН можна не складати (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ).
Як пояснюють самі податківці, річ у тім, що в роздробі повернення «згортаються» з виручкою поточного дня. Оскільки підсумкова ПН заповнюється за даними РРО (на підставі Z-звіту), а там, крім сум, отриманих за продані товари, будуть враховані й суми коштів, видані за повернені товари. У результаті необхідність додатково виписувати РК до такої ПН зникає.
Нюанс. РК до підсумкової ПН постачальник вимушений виписати в разі, якщо сума повернення товару перевищить суму виручки за день. Адже навіть якщо для повернення грошей покупцю каса РРО буде поповнена шляхом службового внесення готівки, сума ПДВ, нарахована за день, все одно буде від’ємною.
А цього допускати не можна, оскільки сума ПДВ, яка віднімається продавцем від щоденних підсумків, має бути визначена виключно в межах коштів, отриманих за продані товари. Урешті-решт, замість «згортання» (тобто обліку такого повернення в підсумковій ПН) більше нічого не залишається, як показати повернення, виписавши РК до тієї підсумкової ПН, у складі якої був відображений продаж поверненого товару.
При цьому такий РК покупцю знову ж таки не видається (покупець — неплатник ПДВ). А зареєструвати його в ЄРПН доведеться самому постачальнику (п. 16 Порядку № 569).
