НБУ традиційно продовжив тимчасові заходи щодо стабілізації ситуації на валютному ринку ще на три місяці. Разом з уже добре знайомими обмеженнями з’явилися й нові.
Зі «старих» продовжують жити, зокрема, обов’язпродаж 75 % інвалютних надходжень, заборона на ЗЕД залік за експортними операціями, 90-денний строк для розрахунків за експортно-імпортними контрактами, заборона на дострокове погашення інвалютних кредитів (з винятками).
Решту обмежень ви можете освіжити у своїй пам’яті в коментарі до постанови Правління НБУ від 01.12.14 р. № 758 у «БТ», 2014, № 49, с. 5. А сьогодні погоримо про «новачків».
Кредити під заставу інвалюти. Банкам заборонили видавати кредити у гривні (у тому числі за відкритими кредитними лініями та подовжувати раніше видані кредити), якщо у забезпечення виконання зобов’язань за ними надаються майнові права на грошові кошти в інвалюті на рахунках у банках.
«Простій» гривні перед купівлею інвалюти. Як і раніше, гривні «підуть» купувати інвалюту не раніше четвертого операційного дня після їх зарахування на спеціальний аналітичний рахунок банку. Увага, виняток: купівля інвалюти фізособами для виконання власних зобов’язань в інвалюті за кредитними договорами, укладеними з уповноваженими банками.
Використовуйте свою інвалюту. Резиденти (крім фізосіб) не можуть купити інвалюту, якщо у них є інвалюта на поточних і депозитних рахунках у будь-якому банку. Виконуйте зобов’язання в інвалюті за рахунок наявної інвалюти.
Виняток: загальна сума коштів в інвалюті на рахунках клієнта менше 10 тис. дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом валюти на дату подання заяви про купівлю інвалюти). При цьому в загальній сумі не враховуються кошти:
• майнові права на які надані в заставу;
• розміщені на депозитних рахунках до 04.03.15 р.;
• розміщені на рахунку(ах) у банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних або в якому введена тимчасова адміністрація, або щодо якого проводиться ліквідація.
При цьому потрібно подати до банку:
• додаткову інформацію про загальну суму інвалюти на рахунках (або їх відсутність) на дату подання заяви, посвідчену підписом клієнта (керівника або заступника керівника) і відбитком його печатки (за наявності);
• довідку банку, в якому розміщена інвалюта, майнові права на яку надані в заставу.
«Велика» покупка інвалюти. Якщо сума заяви на купівлю інвалюти або платіжного доручення на переказ інвалюти за кордон дорівнює або перевищує 50 тис. дол. США, то уповноважений банк повинен подати до НБУ документи, які є підставою для здійснення цих операцій, і дочекатися підтвердження для такої операції. Плюс в окремих випадках потрібно подати додаткові документи, зокрема, при імпорті — довідку ДФСУ про відсутність заборгованості за податками, зборами та акт цінової експертизи (якщо потрібний). А значить, банки вимагатимуть зазначені документи від клієнтів разом із заявою на купівлю інвалюти.
Умови є аналогічними до висунутих для перерахування авансу за імпортними договорами, які регулює постанова Правління НБУ від 23.02.15 р. № 124 («БТ», 2015, № 9, с. 6).
Також НБУ понизив суму розрахунків з нерезидентом за роботи, послуги (у тому числі з продажу товарів в кредит, передачі майна в оренду, лізинг), права інтелектуальної власності / за виданими в рахунок їх оплати векселями, перерахування якої потрібно обов’язково підтверджувати актом цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Якщо сума, яку ви хочете перерахувати нерезиденту, перевищує безпосередньо або в еквіваленті 25 тис. євро (раніше — 50 тис. євро), її потрібно підтвердити зазначеним актом (п. 4 постанови Правління НБУ від 30.12.03 р. № 597).
Постанови діють з 04.03.15 р. по 03.06.15 р. включно (постанова № 160).
