Понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ: свіжі новації

Що змінилося?

Отже, спроба № 2 понизити навантаження на фонд оплати праці. Чи буде вона успішною? Чи захочуть роботодавці виконати «пом’якшені» умови? Цілком імовірно. Адже інтерес роботодавців до такого явища, як понижуючий коефіцієнт, був неабияким. Зупиняли завищені вимоги. Законодавці помилку усвідомили. І ось ми вже маємо перед собою Закон № 219, який набув чинності з 13.03.15 р.

Тішить, що нові норми щодо застосування понижуючого коефіцієнта внесені ним безпосередньо до Закону № 2464 (у розд. VIII з’явився новий п. 9⁵). Попередня спроба була такою, яку важко реалізувати на практиці, до того ж її оформлення мало вади із законодавчої точки зору. Нагадаємо: раніше застосування коефіцієнта було передбачено ч. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77. А це не відповідало положенням ч. 4 ст. 8 Закону № 2464, згідно з якою порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ визначається виключно цим Законом і прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Тепер помилку виправлено та й із законністю понижуючого коефіцієнта не посперечаєшся.

Відразу звернемо вашу увагу на те, що застосовувати коефіцієнт за новими правилами можна при визначенні розміру ЄСВ у частині нарахувань на доходи, нараховані в березні 2015 року. При визначенні розміру нарахованого ЄСВ за січень і лютий 2015 року для застосування понижуючого коефіцієнта необхідно дотриматись «старих» правил, які визначені Законом № 77. Ну що ж, почнемо вивчення новацій.

Хто може претендувати на зменшення витрат з ЄСВ?

До лав можливих щасливчиків потрапили такі роботодавці:

1) юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, підприємств та організацій все­українських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, зазначених в абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464);

2) фізособи-підприємці;

3) фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, і фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Зауважимо: за старими правилами правом на застосування понижуючого коефіцієнта могли скористатися лише роботодавці — юрособи та ФОП.

Ви «потрапили» до переліку щасливчиків? Тоді знайте, що застосувати коефіцієнт ви зможете, якщо виконаєте певні умови. Для наочності ми їх представили у вигляді схеми (див. рис. 1 на с. 34).

Рис. 1. Умови, які повинен виконати роботодавець, щоб отримати право на понижуючий

Усі дані для розрахунку показників за 2014 рік, наведених на схемі, берете зі Звітів з ЄСВ (форма № Д4) за звітні місяці 2014 року.

Увага! Усі вищезгадані умови мають виконуватися одночасно. Тобто лише підвищити зарплату недостатньо, при цьому повинні виконатися дві інші умови.

Оскільки при розрахунку коефіцієнта отриманий результат округ­люють до трьох знаків після коми (детальніше про це далі), може виявитися, що, навіть підвищивши базу нарахування ЄСВ (БН(зо)) на 20 % і більше, ви не виконаєте умову № 2 (про сплату ЄСВ в сумі не менше, ніж середньомісячний платіж за минулий рік). Наприклад, якщо у 2014 році та в поточному місяці нараховувалася лише зар­плата, то «пролетіти» можна при підвищенні БН(зо) на 20, 21, 23, 24, 27, 28, 30, 31, 34, 36, 39, 40 % тощо. У зазначених випадках добуток індексу підвищення зарплати та коефіцієнта виходить менше 1. У результаті сума ЄСВ зменшиться порівняно з минулим роком.

Результат 1 і більше виходить, коли розрахунок коефіцієнта дає значення, в якому четверта цифра після коми дорівнює 5 і більше, унаслідок чого за правилами математики третя цифра після коми збільшується на 1. Така ситуація складається, зокрема, при збільшенні бази нарахування ЄСВ (БН(зо)) на 22, 25, 26, 32, 33, 35, 37, 38 %.

У разі коли роботодавець нараховував різні види доходів, до яких застосовуються різні ставки ЄСВ, та/або змінилася кількість застрахованих осіб, вищезгаданий алгоритм може не спрацювати, оскільки на порівнювані показники СмП(зо)2014 і СП(зо)м вплинуть у тому числі ставки ЄСВ і кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати.

Якщо ви дотримуєтеся вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII, тобто індексуєте зарплату працівників, то база нарахування ЄСВ (показник БН(зо)) збільшуватиметься і на суми індексації. За умов галопуючої інфляції це надасть істотний відсоток зростання бази нарахування ЄСВ порівняно з 2014 роком.

Майте на увазі: якщо ви застосували понижуючий коефіцієнт і при цьому не сплатили нараховані суми ЄСВ у встановлені строки, право застосовувати коефіцієнт втрачається до повної сплати недоїмки. Поновити його можна лише з місяця, в якому ви її погасите.

Вдалося виконати всі умови законодавця? Добре!

Тепер переходимо до розрахунку коефіцієнта.

Як розрахувати понижуючий коефіцієнт?

Як вам визначити розмір понижуючого коефіцієнта (К) — дивіться на рис. 2.

Рис. 2. Порядок визначення понижуючого коефіцієнта

Важливо! Застосувати коефіцієнт у розмірі 0,4 вдасться лише тим роботодавцям, в яких база нарахування ЄСВ збільшилася у 2,5 та більше разів. А вам слабо?

З 1 січня 2016 року розмір понижуючого коефіцієнта дорівнюватиме 0,6.

Якщо ви скористалися правом на понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, вказуєте про це у Звіті з ЄСВ. Зауважте, що у чинній формі Звіту з ЄСВ відображення інформації про коефіцієнт не передбачено. Однак ДФСУ і Пенсійний фонд обіцяють, що ось-ось з’явиться нова форма. Її проект оприлюднений на сайті Мінфіну. У новій формі відмітку про застосування коефіцієнта і його розмір потрібно буде проставляти в шапці до таблиці 1 додатка 4.

При нарахуванні ЄСВ на які доходи застосовуємо коефіцієнт?

Якщо умови, зазначені на рис. 1, виконані, застосовуйте понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на доходи у вигляді:

• заробітної плати;

• винагороди за ЦПД за виконані роботи та надані послуги;

• виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

• допомоги по вагітності та пологах.

Зауважте: за старими правилами застосувати понижуючий коефіцієнт можна було лише до зарплати та винагород за ЦПД. Отже, ще один бонус від законодавця.

Крім того, роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні сумісника!

Увага! За допомогою коефіцієнта можна понижувати виключно ставки, встановлені ч. 5 і абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464 (36,76 % — 49,7 %, 36,3 %, 45,96 %, 34,7 %, 33,2 %). Не можна знижувати ставки ЄСВ у розмірі 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %.

При визначенні ЄСВ у частині утримань із зарплати, лікарняних, декретних і винагород за ЦПД коефіцієнт не застосовуйте.

Приклад 1. У березні 2015 року підприємство, палко бажаючи понизити витрати на ЄСВ, підвищує зарплату працівників на 30 %. У результаті загальна база нарахування ЄСВ за березень 2015 року дорівнює 35100 грн., загальна сума нарахованого ЄСВ — 10003,15 грн. Кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати в березні, — 10. Використовуючи дані Звітів з ЄСВ за 12 звітних місяців 2014 року, роботодавець визначив, що загальна база нарахування ЄСВ за 2014 рік становила 324000 грн., загальна сума нарахованого ЄСВ — 119748 грн., загальна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у 2014 році, — 120. Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 %.

Визначимо показники, необхідні для розрахунку коефіцієнта:

СмК(зо)2014 = 120 осіб : 12 міс. = 10 осіб.

СмБН(зо)2014 = 324000 грн. : 12 міс. : 10 = 2700 грн.

БН(зо)= 35100 грн. : 10 осіб = 3510 грн.

Розрахуємо коефіцієнт:

К = 2700 грн. : 3510 грн. = 0,769.

А тепер потрібно визначити середній платіж на одну застраховану особу (СП(зо)м) у березні і порівняти його із середньомісячним платежем на одну застраховану особу за 2014 рік (СмП(зо)2014), щоб остаточно переконатися, чи можна застосувати диво-коефіцієнт.

СмП(зо)2014 = 119748,00 грн. : 12 міс. : 10 осіб = 997,90 грн.

СП(зо)м = 10003,15 грн. : 10 = = 1000,32 грн.

Як бачимо, СП(зо)м за березень 2015 року перевищує СмП(зо)2014, а отже, шлях до застосування понижуючого коефіцієнта відкритий.

Суму нарахованого ЄСВ роботодавець визначає щодо кожної застрахованої особи. Тому, щоб з’ясувати, як «працює» коефіцієнт на практиці, розрахуємо суми нарахованого ЄСВ на прикладі двох застрахованих осіб, одній з яких (Петренку Р. П.) у березні 2015 року нараховані зарплата в розмірі 1500 грн. і лікарняні в розмірі 1100 грн., іншій (Василенку Л. Д.) — винагорода за виконані роботи в сумі 2000 грн.

Визначимо суму ЄСВ у частині нарахувань на:

• зарплату Петренка Р. П.: 1500 грн. х 37,26 % х 0,769 = 1500 грн. х 28,653 %* = 429,80 грн.;

• лікарняні Петренка Р. П.: 1100 грн. х 33,2 % х 0,769 = 1100 грн. х 25,531 %* = 280,84 грн.;

• винагороду за виконані роботи Василенка Л. Д.: 2000 грн. х 34,7 % х 0,769 = 2000 грн. х 26,684 %* = 533,68 грн.

Сума ЄСВ у частині утримань ЄСВ із:

• зарплати Петренка Р. П.:

1500 грн. х 3,6 % = 54 грн.;

• лікарняних Петренка Р. П.:

1100 грн. х 2 % = 22 грн.;

• винагороди за виконані роботи Василенка Л. Д.:

2000 грн. х 2,6 % = 52 грн.

Зауважимо: в нинішніх суворих економічних реаліях на підвищення зарплати переважно зможуть вирішитися ті роботодавці, які до цього не світили частину фонду оплати праці. Чи буде вигода? Давайте з’ясуємо.

Приклад 2. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року та січня — лютого 2015 року становила 1300 грн. Крім того, роботодавець виплатив «у конверті» 2700 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату до 4700 грн.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

1300 + 2700 + 1300 х 37,26 % + 2700 х 12,5 % = 4821,88 (грн.)**,

де 12,5 — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

А тепер розрахуємо витрати на оплату праці в березні 2015 року з урахуванням понижуючого коефіцієнта:

4700 + 4700 х 37,26 % х 0,4 = 4700 + 4700 х 14,904 % = 5400,49 (грн.).

Отже, бачимо, що фактичні витрати на оплату праці роботодавця, який левову частку зар­плати раніше виплачував «в конверті», збільшаться на 578,61 грн. (5400,49 - 4821,88). Але якщо врахувати ризик нарватися на величезні штрафи, то, можливо, краще діяти в межах закону та спати спокійно.

Тепер розглянемо на прикладі, як ітимуть справи у скромнішого роботодавця, який виплачував «у конверті» не більше 30 % зарплати.

Приклад 3. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року та січня — лютого 2015 року складала 2000 грн. «У конверті» працівник отримував 600 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату до 2750 грн.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

2000 + 600 + 2000 х 37,26 % + 600 х 12,5 % = 3420,20 (грн.)**,

де 12,5 — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

Витрати на оплату праці в березні 2015 року становитимуть з урахуванням понижуючого коефіцієнта:

2750 + 2750 х 37,26 % х 0,727 = 2750 + 2750 х 27,088 % = 3494,92 (грн.).

У цьому випадку різниця в «зарплатних» витратах незнач­на — 74,72 грн. (3494,92 - 3420,20). При такому стані справ не замислюючись краще повністю переходити на «офіціалку». І працівникам краще, і вам спокійніше.

Сподіваємося, що послаблення умов застосування понижуючого коефіцієнта стане реальною стимул-реакцією для легалізації роботодавцями фонду оплати праці. Як оцінити всі «за» і» проти» — ми розповіли.

Висновки

• Законодавець послабив умови, виконання яких відкриває шлях до зменшення витрат на ЄСВ. Зокрема, базу обкладення ЄСВ достатньо підвищити на 20 %, а не на 30 %, як раніше.

• Якщо ваша база нарахування ЄСВ за звітний місяць на одну застраховану особу перевищила середньомісячну базу нарахування ЄСВ на одну застраховану особу в 2,5 раза і більше, то коефіцієнт дорівнює 0,4. Інакше його розмір визначайте розрахунковим шляхом.

• Про те, що ви застосовуєте коефіцієнт, потрібно буде зазначати в новому Звіті з ЄСВ. Додаткові заяви до ДПІ подавати не потрібно.

• Нові умови застосування понижуючого коефіцієнта діють вже з березня 2015 року.

Документи статті

Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.14 р. № 77-VIII (втратив чинність з 13.03.15 р.).

Закон № 219 — Закон України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.15 р. № 219-VIII.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.