Копійка гривню береже: «готівкові» обмеження в дії і у 2015 році

Найперше «готівкове» обмеження поширювалося лише на розрахунки підприємств (підприємців) між собою. Розрахунків із фізособами такі обмеження не стосувалися. Тому довгий час будь-які готівкові виплати фізособам здійснювалися без обмеження розміру. Така ж ситуація була і з платежами від фізичних осіб на користь суб’єктів господарювання та інших фізичних осіб — розраховуватися можна було готівкою без обмеження.

Але з часом цього виявилося замало. І тому законодавці наприкінці 2012 року надали Нацбанку повноваження встановлювати обмеження щодо готівкових роз­рахунків і для фізичних осіб.

До відома! Установлювати такі обмеження і для готівкових розрахунків фізичних осіб Нацбанк отримав право 18.10.12 р. після внесення змін Законом України від 18.09.12 р. № 5284-VI («БТ». 2012, № 44, с. 4) до абз. 3 ст. 1087 ЦКУ.

У зв’язку з цим Нацбанк з першого дня осені 2013 року оновив готівкові обмеження. Суть цих нововведень зводилася до того, що обмеження на здійснення готівкових розрахунків протягом дня за одним або декількома платіжними документами поширюється як на розрахунки підприємств та фізичних осіб — підприємців (далі — ФОП) між собою, так і з фізичними особами — громадянами (п. 2.3 Положення № 637). А фактичний розмір таких обмежень відтепер встановлювався у п. 1 постанови № 210 (див. рис. 1). Ці обмеження діють і на сьогодні.

Рис. 1. Готівкові обмеження на розрахунки суб’єктів господарювання і фізосіб

Тож, як бачимо, у 2015 році готівкові обмеження діють на тому ж рівні і за тими ж правилами, що і у 2014 році. Хоча законодавці хотіли зробити так, щоб розмір готівкового обмеження був один для всіх і змінювався б у залежності від розміру МЗП, цього так і не відбулося. Не виключаємо, що вони і зараз планують втілити ці ініціативи в дію. Та коли це станеться і чи взагалі станеться, невідомо.

Операцій, на які поширюється готівкове обмеження в розрізі контрагентів, що їх здійснюють, доволі формально перелічено у п. 2.3 Положення № 637 та п. 1 постанови № 210 (див. рис. 2).

Рис. 2. Перелік операцій, на які поширюється «готівкове» обмеження

З вищенаведеного випливає, що готівкове обмеження для розрахунків між:

1) суб’єктами господарювання— поширюється на всі розрахункові операції, які можуть виникнути між суб’єктами господарювання. Як полюбляє говорити Нацбанк (листи НБУ від 08.11.13 р. № 11-117/21669 («БТ», 2013, № 50, с. 7) та від 01.08.14 р. № 11-117/41539): на розрахунки за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі. Отже, ці обмеження, на думку Нацбанку, поширюються як на операцію купівлі-продажу товарі (послуг), так і на позареалізаційні надходження, тобто внески до статутного фонду, надання або повернення позики, отримання дивідендів тощо.

Як би це не було прикро, та з контролерами не посперечаєшся. Річ у тім, що у п. 2.3 Положення № 637 та п. 1 постанови № 210 (ср. ) доволі нечітко визначено, на які саме розрахунки суб’єктів господарювання поширюється це обмеження. А тому їх можна за бажання (а воно у контролерів є) притягнути до будь-яких готівкових операцій (що вони і зробили). Отже, вам доведеться просто скоритися;

2) суб’єктами господарювання та фізособами — поширюється на всі розрахунки за товари (роботи, послуги). При цьому це стосується як випадку, коли фізична особа у розрахунках сплачує кош­ти підприємству (підприємцю), так і випадку, коли фізичній особі виплачують готівку суб’єкти підприємництва.

На відміну від вищенаведеного обмеження (для розрахунків між собою суб’єктів підприємництва) , це обмеження стосується лише окремих розрахункових операцій, предметом яких є товари, роботи чи послуги. Тому, на наш погляд, можна говорити, що такі розрахунки не поширюються на:

• виплату зарплати;

• орендні операції.

Нагадаємо, що оренда, в розумінні ЦКУ, не вважається ні товаром, ні послугою, ні тим більше роботою, а отже, на розрахунки суб’єктів підприємництва з фізичними особами за надання/отримання в оренду майна таке обмеження поширюватися не повинно. Хоча не виключено, що місцеві контролери з цього приводу можуть мати й іншу точку зору, адже ПКУ оренду класифікує як послуги. Головний контролюючий орган і до сьогодні відповіді на це запитання не надав. Тому на практиці може бути все що завгодно;

• на позареалізаційні доходи. На наш погляд, це прямо випливає з того, що позареалізаційні доходи не пов’язані з реалізацією (купівлею-продажем) будь-яких цінностей (будь-то товари, робіти чи послуги). Тому коли фізособі (громадянину) суб’єкт підприємництва надає позику, виплачує дивіденди, орієнтуватися на готівкові обмеження не варто.

Увага! НБУ вважає інше (лист від 08.11.13 р. № 11-117/21669 // «БТ», 2013, № 50, с. 7). Банкіри зазначають, що до «товарів» для застосування «готівкового» обмеження відноситься будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права, зокрема, цінні папери (ст. 1 Закону № 2210).

Тому вони вважають, що готівкові обмеження поширюються на розрахунки за правочинами за участю суб’єктів господарювання і фізосіб, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі. Тобто на ті самі операції, що і при розрахунках суб’єктів господарювання між собою. А отже, під це обмеження потрапили і позареалізаційні доходи.

Важливо. Податківці спочатку ігнорували такі домисли Нацбанку. Але згодом передумали і змінили свій лояльний підхід на фіскальний. Тобто вони поширили свої фіскальні амбіції практично на всі позареалізаційні надходження, на які до цього руку не підіймали. Аргументують вони свою позицію тим, що це обмеження стосується роз­рахунків за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі.

Таким чином, на сьогодні податківці і банкіри вважають, що готівкові обмеження на розрахунки фізособи з підприємством (підприємцем) і навпаки у розмірі 150000 грн. поширюються на:

• розрахунки за товари (роботи, послуги);

• практично на всі позареалізаційні надходження, наприклад, на внески до статутного фонду, на надання або повернення позики (лист ДФСУ від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «БТ», 2014, № 33, с. 8) та виплату дивідендів (лист НБУ від 01.08.14 р. № 11-117/41539 // «БТ», 2014, № 45, с. 9), виплату неустойки тощо.

Можна, звичайно, сперечатися з НБУ і фіскалами щодо поширення такого обмеження на позареа­лізаційні надходження. Наприклад, можна стверджувати, що під 150-тисячне обмеження потрапили тільки розрахунки за товари (роботи, послуги), а позареалізаційні надходження (операція з надання (повернення) позики, виплати дивідендів) взагалі не є розрахунком за будь-яке матеріальне чи нематеріальне благо. Але така неприємна тенденція у роз’ясненнях НБУ і поява цих же думок у «союзника» у вигляді ДФСУ вимагають бути насторожі і, на жаль, орієнтуватися на ці обмеження;

3) фізичних осіб між собою — поширюється на розрахунки за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.

Нагадаємо, що згідно з п. 1 ст. 209 ЦКУ операція підлягає нотаріальному посвідченню тільки у випадках, установлених законом або домовленістю сторін. Що стосується договорів купівлі-продажу, то ст. 675 ЦКУ встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення лише певних видів договорів купівлі-продажу, а саме договорів купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Отже, при здійсненні розрахунків саме за цими видами договорів купівлі-продажу фізичні особи (громадяни) мають обов’язково орієнтуватися на 150-тисячне обмеження, встановлене п. 2.3 Положення № 637.

Інші види договорів купівлі-продажу, в тому числі договори-купівлі продажу рухомого майна, підлягають нотаріальному посвідченню лише за домовленістю сторін. А тому на розрахунки за цими видами договорів буде поширюватися дія обмеження на готівкові розрахун­ки тільки у випадку коли за домовленістю сторін такі договори будуть нотаріально посвідченні. Якщо така умова в договорі купівлі-продажу не містиметься, то враховувати таке обмеження при перерахуванні готівки за такими договорами не потрібно. Тобто фактором, який указує на те, що при розрахунках однієї фізичної особи з іншою слід орієнтуватися на «готівкове» обмеження, є посвідчення договорів у нотаріуса.

Перш за все варто сказати, що за перевищення граничних сум розрахунків готівкою на сьогодні передбачено тільки адмінштраф згідно зі ст. 163¹⁵ КУпАП. Розмір такого штрафу становить від 100 до 200 нмдг, тобто 1700 — 3400 грн. За повторне «готівкове» порушення, допущене особою, яка протягом року притягувалася до адмінвідповідальності за ті самі дії, розмір адмінштрафу значно вищий: від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн.).

Цей штраф накладається на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також на ФОП. Уникнути покарання можуть лише звичайні фізособи-громадяни (категорія 109.21 ЗІР ДФСУ), тому хвилюватися про дотримання такого обмеження має саме суб’єкт господарювання.

Зверніть увагу! Незважаючи на значний штраф за порушення готівкового обмеження, насправді не «такий страшний чорт, як його малюють». Річ у тім, що покарати вас можуть тільки протягом певного часу після вчинення такого порушення. Так, відповідно до ст. 38 КУпАП цю санкцію перевіряючі можуть застосувати до порушника не пізніш як через 2 місяці з моменту вчинення правопорушення. Тобто якщо ви мимохіть порушили зазначені вище обмеження, то для притягнення вас до адмінвідповідальності необхідно, щоб з моменту його допущення і до моменту перевірки ще не минуло 2 місяці.

Щоб не порушити готівкове обмеження, підприємство може скористатися різними способами. Найпоширеніші з них такі:

1. Перерахунок готівки частинами. Найпростіший і економний спосіб — розбити суму до сплати, що вказана у договорі, на кілька частин, кожна з яких не перевищує 10 тис грн. — при розрахунках з підприємством або підприємцем та 150 тис. грн. — при розрахунках з фізособою, і отримати (сплатити) їх у різні дні. Тут не буде жодних порушень, адже виходячи з п. 1 постанови № 210 обмеження встановлюються на розрахунки:

• з підприємствами та ФОП тільки на один день. Тобто якщо за договором ви маєте сплатити, наприклад, 12 тис. грн. ФОП, то готівкою в один день можна виплатити йому лише 10 тис. грн. Решту або виплатити готівкою наступного дня, або перерахувати у безготівковому вигляді (перерахувати на його рахунок) або внести до каси банку (або декількох банків) для перераху­вання на рахунок одержувача. Про спосіб перерахування вкажіть у договорі з контрагентом;

• з фізособою — громадянином для граничної суми готівкового розрахунку протягом одного дня, а не всієї суми правочину (за договором). Підтверджують це податківці у консультації, наведеній у категорії 109.13 ЗІР ДФСУ, та НБУ в листі від 24.01.14 р. № 11-116/3159.

Отже, якщо, наприклад, підприємство продає фізособі товар (припустимо, основний засіб) або виплачує такій особі дивіденди на суму, що перевищує 150 тис. грн., то готівкою можна виплатити такій особі або отримати від неї в один день не більше цієї граничної суми. Решту можна сплатити (отримати) готівкою в інший день чи протягом декількох днів або цього ж дня перерахувати у безготівковому вигляді (перерахувати на її рахунок) або внести до каси банку (або декількох банків) для перерахування на рахунок одержувача.

2. Отримання (оплата) грошей через касу банку. Щоб узгодити готівкову проблему, можна всю суму платежу внести до банку (або декількох банків) для перерахування на рахунок одержувача.

Причому для цієї мети зовсім не обов’язково, щоб покупець (якщо мова іде про фізособу), особисто приніс гроші до банку. Продавець може самостійно все організувати: направити до банку свого «посильного», який за довіреністю від покупця внесе від імені останнього його готівку на рахунок продавця.

3. Здійснення банківського переказу. Розрахунок у «перевищуючих» сумах можливий будь-якими безготівковими шляхами, у тому числі з кредитного, акредитивного рахунка — на окремий поточний рахунок у національній валюті або на депозит нотаріуса. Звичайно, за це доведеться заплатити комісію. Та все ж це повністю позбавить вас від зайвих клопот і хвилювання.

Висновки

• «Готівкове» обмеження у 2015 році діє за тими ж правилами, що і у минулому році. Тобто поширюється це обмеження на розрахунки готівкою:
  • підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня у сумі 10000 грн.
  • фізособи з підприємством (підприємцем) та навпаки протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у сумі 150000 грн.
  • фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, у сумі 150000 грн.

• За порушення такого обмеження передбачено лише адмінвідповідальність.

Документи та скорочення статті

Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.01 р. № 2210-III.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Постанова № 210 — постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.13 р. № 210.

МЗП — мінімальна заробітна плата.