Про що йдеться
До 01.01.15 р. в обліку з податку на прибуток відображали тільки ті витрати, які були пов’язані з господарською діяльністю платника податків. Це прямо випливало із самого визначення витрат, наведеного у п.п. 14.1.27 ПКУ.
Наразі оподатковуваний прибуток визначають на підставі бухгалтерського прибутку, а в бухобліку витрати не залежать від того, пов’язані вони з господарською діяльністю чи ні.
Причому в ПКУ не передбачено коригувань витрат на різниці, пов’язані з використанням товарів, робіт, послуг у негосподарській діяльності платника. Тобто платники податків мають повне право на підставі ПКУ зменшувати бухгалтерський (читай — оподатковуваний) прибуток на будь-які негосподарські витрати*. Відносно штрафів, пені та неустойки за порушення правил провадження госпдіяльності, невиконання або неналежне виконання госпзобов’язання це підтвердила і ДФСУ в листі від 05.10.15 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15.
* Детальніше ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 24, с. 16.
Виняток становлять тільки такі негосподарські витрати в осіб, які проводять коригування фінрезультату на різниці, що виникають відповідно до положень розд. III ПКУ ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Вони збільшують фінрезультат на суму таких коригувань:
1) витрат на пожертвування неприбутковим установам та організаціям — неплатникам податку на прибуток, в сумі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року ( п.п. 140.5.9 ПКУ). Водночас пожертвування будь-яким іншим особам (зокрема, фізособам, «звичайним» юридичним особам, що не належать до неприбуткових) без коригувань зменшують у повній сумі бухобліковий (а отже, податковий) прибуток;
2) витрат, пов’язаних із невиробничими основними засобами ( п.п. 138.3.2 ПКУ).
Інші негосподарські витрати в загальному порядку зменшують оподатковуваний прибуток у всіх платників податків (незалежно від того, проводять вони коригування фінрезультату чи ні).
Утім, у майбутньому ці правила можуть змінити. Так, однією з новацій податкової реформи від Мінфіну** є відновлення вимоги про наявність зв’язку з господарською діяльністю для витрат, які обліковуються для цілей оподаткування.
** Див. http://www.slideshare.net/tsnua/ss-51715402?next slideshow=1.
Проте вже сьогодні є платники податків, які не бажають показувати негосподарські витрати в обліку з податку на прибуток і винаходять для цього різні «хитрощі». Нижче ми розглянемо запропоновані варіанти, а зараз декілька слів про заповнення Податкової декларації з податку на прибуток (далі — декларація).
Основні правила заповнення декларації
Нової форми декларації досі немає, а стара форма, затверджена приказом Миндоходов Украины от 30.12.13 г. № 872наказом Міндоходів України від 30.12.13 р. № 872, для розрахунку податку на прибуток вже не підходить.
У зв’язку з цим ДФСУ в листах від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17 і від 21.10.15 р. № 38881/7/99-99-15-02-01-17 запропонувала «компромісний» варіант вирішення ситуації.
Податківці рекомендували відображати об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток у діючій «старій» декларації. А ось для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток контролери радили використати проект декларації, розміщеної на веб-порталі ДФСУ*. Цю «проектну» декларацію контролери радять подавати разом зі старою декларацією у вигляді додатка до неї.
* Див. http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63908.html.ср.
З урахуванням викладеного, при розгляді порядку обкладення прибутку ми орієнтуватимемося на проектну декларацію. Вона безпосередньо «підв’язана» до даних фінансової звітності, а саме — до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). Зокрема, у ряд. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-)» декларації відображають показник ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» Звіту про фінрезультати. Далі ті особи, які проводять коригування фінрезультату, коригують цей показник на різниці, передбачені в ПКУ.
Увага: головний принцип полягає в тому, що дані ряд. 02 декларації повинні збігатися з показником ряд. 2290 Звіту про фінрезультати. Причому контролери обов’язково звірятимуть ці показники, оскільки фінзвітність подають податківцям разом з декларацією ( п. 46.2 ПКУ).
А тепер розглянемо запропоновані «махінації» з фінзвітністю.
Варіант 1: списати витрати відразу на прибуток
Відповідно до Інструкції № 291 усі без винятку витрати (у тому числі й негосподарські) відображають у такому порядку:
• тільки на рахунках 8-го класу витрат (цей варіант можуть використати суб’єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності);
• тільки на рахунках 9-го класу витрат;
• на рахунках 8-го і 9-го класу витрат.
Далі усі витрати списують на рахунок 79 «Фінансові результати», а згорнуте сальдо за цим рахунком (прибуток чи збиток) закривають в кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». У Звіті про фінрезультати стосовно витрат відображають обороти по кредиту рахунків витрат з дебетом рахунка 79.
«Оптимізатори» пропонують змінити цю процедуру стосовно негосподарських витрат і списувати їх без використання рахунків 8-го і 9-го класу відразу на рахунок 44. Наприклад, витрати, пов’язані з наднормативним використанням ПММ, тоді показують проводкою Дт 44 — Кт 203 «Паливо».
У цьому випадку негосподарські витрати не будуть відображені у Звіті про фінрезультати і, відповідно, не вплинуть на податковий прибуток.
Зрозуміло, що такий порядок суперечить нормам Інструкції № 291. Але він призводить також і до порушення принципу обачності зі ст. 4 Закону про бухоблік. Нагадаємо, що цей принцип передбачає застосування у бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Причому у бухобліку цей принцип є основоположним.
Адже метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства ( ч. 1 ст. 3 Закону про бухоблік).
Слід також зазначити, що згідно з п. 18 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб’єкт господарювання не може виправити невідповідні облікові політики ні розкриттям інформації про застосовані облікові політики, ні примітками чи поясненнями.
Отже, свідоме невідображення витрат у Звіті про фінрезультати може бути інтерпретоване як навмисне перекручення інформації у фінансовій звітності.
Варіант 2: підкоригувати дані фінзвітності
Цей варіант передбачає, що у Звіті про фінрезультати свідомо не вказують негосподарські витрати. Власне, він є «співзвучним» варіанту 1 з тією лише різницею, що позначені витрати можуть проходити в бухобліку через рахунки 8-го і 9-го класу, тільки ці обороти не враховують при заповненні Звіту про фінрезультати.
Відповідно і при такому розкладі навмисно перекручуються дані фінансової звітності.
І тут виникає резонне запитання: як за це можуть покарати?
Можливі санкції
За перекручення даних фінансової звітності передбачено декілька покарань.
1. Ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності може загрожувати накладенням на винних осіб адміністративного штрафу в розмірі від 136 до 255 грн. ( ст. 1642 КпАП).
Утім, складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 1642 КпАП можуть тільки органи Держфінінспекції ( ст. 2341 КпАП). А вони мають таке право тільки стосовно підконтрольних установ (ч. 9 ст. 10 Закону № 2939). Отже, до звичайних госпрозрахункових підприємств ця санкція непридатна, тому багатьох вона «не бентежить».
2. Порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств встановленого законом порядку ведення податкового обліку, до якого може бути зараховано і перекручення даних у декларації, тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від 85 до 170 грн. за ст. 1631 КпАП.
Протоколи за цією статтею складають податкові органи ( ч. 1 ст. 255 КпАП), розглядають справи стосовно цих порушень суди ( ст. 221 КпАП). Проте оскільки в наших умовах не порушити податковий облік практично неможливо, цим штрафом також зазвичай не переймаються бухгалтери.
3. Надання недостовірних даних для проведення державних статистичних спостережень (до яких належить і фінзвітність) може загрожувати накладенням адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства за ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн.
Штрафують за цією статтею органи статистики ( ст. 2443 КпАП), на що звернув увагу і Держкомстат у листі від 01.11.01 р. № 16-1-67. Проте органи статистики самостійно перевірки не проводять, тому навряд чи встановлять таке порушення.
4. ДФСУ в листі від 25.09.15 р. № 8960/С/99-99-10-03-02-14 // «БТ», 2015, № 46, с. 8 попередила, що за внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей може настати й кримінальна відповідальність.
Наші рекомендації
Ми не рекомендуємо свідомо перекручувати дані фінзвітності та «нариватися» на зазначені стягнення. Навіщо це робити? Як мовиться: «Шкурка вичинки не варта».
Частково негосподарські витрати можна «витягнути» шляхом проведення передбачених в розд. III ПКУ коригувань. Платники, у яких річний дохід перевищує 20 млн грн., у будь-якому разі зобов’язані їх робити. А малодохідні платники просто можуть не приймати рішення про непроведення коригувань фінрезультату.
Що стосується не передбачених у ПКУ коригувань фінрезультату на негосподарські витрати, то тут ми пропонуємо просто почекати тих змін, які планує запровадити Мінфін.
Судіть самі — те, що негосподарські витрати правомірно зменшують оподатковуваний прибуток, зараз підтверджують і самі контролери. Ну а якщо ви бажаєте підстрахуватися на майбутнє, то позначайте негосподарські витрати в аналітичному обліку, наприклад, пропускайте їх через субрахунок 949/негосп, який списуйте в загальному порядку на рахунок 79. Тоді «якщо щось», вам буде легше відразу їх «витягнути».
Висновки
Свідоме невідображення негосподарських витрат у Звіті про фінрезультати може бути інтерпретоване як навмисне перекручення інформації у фінансовій звітності, за що передбачена відповідальність.
З метою проведення коригувань на деякі негосподарські витрати малодохідні платники можуть вибрати варіант обліку, що передбачає коригування фінрезультату на всі різниці, встановлені в розд. III ПКУ.
Документи статті
Закон № 2939 — Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.
Інструкція № 291 — Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.