Спочатку зауважимо, що сумісництво і суміщення — не одне й те саме. А як відрізнити одне від іншого, ми зараз нагадаємо.
Скажи мені, як ти оформлений, і я скажу тобі, хто ти
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Нагадаємо: сумісництво може бути внутрішнім (робота на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи) і зовнішнім (роботодавці за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом різні).
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах установленої тривалості робочого часу за основною роботою на одному й тому самому підприємстві ( ст. 105 КЗпП).
Основні відмінності сумісництва та суміщення наведемо в таблиці.
Відмінності сумісництва та суміщення
Показник | Внутрішнє сумісництво | Суміщення |
Оформлення трудових відносин | Укладають окремий трудовий договір про роботу за сумісництвом, видають наказ (розпорядження) про прийняття на роботу за сумісництвом | Письмова згода працівника, наказ (розпорядження) керівника підприємства про покладання додаткових обов’язків у порядку суміщення професій (посад). Окремий трудовий договір не укладають |
Посада | Працівник має право обіймати як однакові, так і різні посади за основним місцем роботи та за сумісництвом | Додаткова робота здійснюється за іншою професією (посадою) |
Строк випробування | Може встановлюватися при прийнятті на роботу | Не встановлюють |
Час виконання роботи, що відрізняється від основної | Виконує роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час (припустимо, з 6:00 до 9:00 він працює за сумісництвом садівником, а з 9:00 до 18:00 у того самого роботодавця на постійних засадах працює прибиральником територій) | Виконує додаткові обов’язки за іншою (що суміщається) професією (посадою) у межах робочого часу за основним місцем роботи (наприклад, з 8:00 до 17:00 суміщає роботу садівника з роботою прибиральника території) |
Облік робочого часу | Ведеться окремо від обліку робочого часу за основним місцем роботи | Ведеться за основною посадою (професією) |
Оплата праці | Пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку | Встановлюється доплата до посадового окладу. Розмір доплати за суміщення професій (посад) вказують у колективному договорі, іншому локальному акті роботодавця, що регулює питання оплати праці працівників |
Трудова книжка | Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, уноситься за основним місцем роботи | Не вноситься |
Тепер різниця стала очевидною, і саме час повернутися до питання щодо повідомлення податківців про нового працівника.
Повідомляти чи ні?
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) керівника, і повідомлення податківців про прийняття на роботу ( ч. 3 ст. 24 КЗпП). Отже, обов’язок подання повідомлення безпосередньо пов’язаний з укладенням із працівником трудового договору та оформленням наказу (розпорядження) про прийняття на роботу. При цьому не має значення, працює на момент укладення трудового договору і оформлення наказу про прийняття на роботу такий працівник у цього роботодавця чи ні.
Саме тому, якщо ви приймаєте працівника за сумісництвом на те саме підприємство, яке є його основним місцем роботи (внутрішнє сумісництво), ви зобов’язані сформувати та подати щодо нього повідомлення про прийняття на роботу до податкового органу. Це є своєрідним підтвердженням того, що трудові відносини оформлені належним чином. І за роботу, виконану на умовах внутрішнього сумісництва, до або після закінчення основної роботи працівник отримує зарплату, а не батрачить на роботодавця безкоштовно. Отже, порушення трудового законодавства немає.
При суміщенні професій з працівником окремий трудовий договір не укладають. Тому подавати повідомлення податківцям не потрібно.
Безсумнівно, необхідно подавати повідомлення, якщо працівник прийнятий на роботу за сумісництвом. Причому, на наше глибоке переконання, це стосується і випадків внутрішнього сумісництва. Підтверджує наші висновки роз’яснення Держпідприємництва, наведене на офіційному сайті цього відомства (www.dsp.gov.ua).
Якщо ви все ж таки подали повідомлення на працівника, який суміщає професії (посади), не переймайтеся: усе легко виправити. Щоб вилучити рядок, достатньо сформувати та подати податківцям повідомлення з типом документа «скасовуюче» з помилковими даними на працівника. За «неправдиве» подання повідомлення не повинні карати, тим більше — якщо ви все виправили.
А ось з неподанням повідомлення на внутрішнього сумісника все набагато гірше. Штраф за ст. 265 КЗпП* можуть застосувати незалежно від того, виправите ви свою помилку чи ні. Отже, можна махнути рукою та не виправлятися: раптом не помітять/не знайдуть?
* На думку Держпраці, штраф за неподання повідомлення становить 30 мінзарплат. Однак ми вважаємо, така думка є помилковою. Подробиці читайте у «БТ», 2015, № 41, с. 40.
Спірне питання
Якщо не знайдуть, то дійсно жодних наслідків не буде. А ось якщо все ж таки знайдуть, то чим раніш, тим краще для порушника. Річ у тім, що у ст. 256 КЗпП розмір штрафів залежить від розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення. Тому якщо порушення виявив і виправив роботодавець, коли МЗП дорівнювала 1378,00 грн., то органи Держпраці можуть відразу помітити його та розрахувати суми штрафу виходячи з такого розміру МЗП**.
** За умови, що Кабмін затвердить порядок застосування таких штрафів, як того вимагає ст. 256 КЗпП.
А якщо контролери виявлять це порушення після збільшення розміру МЗП, то й сума штрафу зросте.
Як компромісний варіант можна запропонувати «тишком-нишком» переукласти з сумісником трудовий договір і повідомити про такий новий договір. У такому разі ви виконаєте вимогу щодо повідомлення, і це повідомлення не впадатиме у вічі контролерам.