Платниками «водної» ренти є госпсуб’єкти, які придбавають воду у первинних водокористувачів, зокрема, для виготовлення напоїв ( п. 255.1 ПКУ). Не є платниками «водної» ренти госпсуб’єкти, які використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб ( п. 255.2 ПКУ).
Контролери пропонують такий симбіоз цих норм:
• спецводорента сплачується в частині фактично використаних обсягів води для виготовлення напоїв;
• а в частині використаних обсягів для питних і сангігієнпотреб — не сплачується.
Фактично використані обсяги обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку (показників вимірювальних приладів) або за технологічними даними відповідно до затверджених техумов, техрегламентів і рецептур на конкретні види продукції (консультація з категорії 121.05 ЗІР ДФСУ).
У листі, що коментується, податківці вказали: КВЕД-2010** містить клас 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки» групи 11 «Виробництво напоїв», який включає, зокрема, виробництво природних мінеральних вод та інших вод з джерел і свердловин, розлитих у пляшки.
** Державний класифікатор продукції та послуг та Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджені наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.10 р. № 457.
Отже, навіть якщо куплену у первинного водокористувача мінеральну воду просто розливають у пляшки, це вважається виробництвом напоїв і за такі обсяги усе одно сплачується спецводорента.
