Контролери нагадали, що згідно з п. 134.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства, на різниці відповідно до положень розд. III ПКУ.
Водночас нормами п. 139.1 ПКУ регламентовано, що фінрезультат до оподаткування:
• збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат;
• зменшується на суму витрат, які відшкодовані за рахунок зазначених резервів та забезпечень;
• зменшується на суму коригування (зменшення) таких резервів та забезпечень.
Ці правила стосуються усіх резервів, крім двох випадків:
• «відпускні» резерви та витрати на оплату відпусток працівникам взагалі не приймають участь у коригуваннях фінрезультату (їх враховують за бухобліковими правилами);
• резерви щодо сумнівних боргів застосовуються із суттєвими обмеженнями*, прописаними у п. 139.2 ПКУ. Об’єкт оподаткування збільшується на всю суму витрат на створення таких резервів та забезпечень, а зменшується — лише на суму коригування (зменшення) такого резерву. У результаті до витрат потрапить лише частина безнадійних боргів, відшкодованих понад створений резерв.
* Див. «БТ», 2015, № 14, с. 11 та № 51, с. 19.
Щодо інших резервів податківці зробили такий висновок: платник збільшує фінрезультат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат та зменшує його на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких забезпечень, незалежно від того, у складі яких витрат вони відображені (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).