(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2015/№ 51

Забезпечення та резерви: на межі «2015/2016»

Кожне підприємство, особливо за нинішніх, іноді нестабільних економічних умов, намагається передбачити значні витрати та втрати, які воно може понести в майбутньому. Для цього відповідні кошти резервують завчасно. Про те, як обліковувати забезпечення та резерви наприкінці звітного року, читайте далі.

Загальні положення

З метою рівномірного включення до витрат виплат, що передбачаються в майбутньому, підприємства створюють забезпечення майбутніх витрат і платежів. Порядок створення забезпечень і відображення їх в обліку регулює П(С)БО 11 «Зобов’язання». Так, п. 4 цього Стандарту забезпеченням вважає зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення створюють для відшкодування майбутніх операційних витрат на ( п. 13 П(С)БО 11):

• виплату відпускних працівникам;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• виконання гарантійних зобов’язань;

• реструктуризацію, виконання зобов’язань у разі припинення діяльності;

• виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами тощо.

Такі суми підприємство обліковує на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Усі невикористані забезпечення підлягають обов’язковій щорічній інвентаризації в період до 2 місяців до дати балансу (і в разі потреби — коригуванню) ( п. 10 розд. I, п. 8.1 розд. III Положення № 879).

Під час інвентаризації необхідно виконати такі завдання:

1. Перевірити обґрунтованість створення того чи іншого виду забезпечення. При цьому слід враховувати вимоги П(С)БО 11. Відповідно до них забезпечення створюють, якщо в майбутньому, можливо, виникне зобов’язання, яке:

1) ґрунтується на минулих подіях;

2) може бути оцінено розрахунковим шляхом;

3) для погашення потребує витрачання ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди ( п. 14 П(С)БО 11).

Важливо! Створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства заборонено.

2. Оцінити правильність розрахунку суми створеного забезпечення. Нагадаємо: суму забезпечення визначають за правилами п. 16 П(С)БО 11, тобто за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу.

Забезпечення довгострокових зобов’язань визнають у сумі їх нинішньої вартості.

3. Перевірити правильність списання сум забезпечень у періоді їх використання.

Запам’ятайте! Забезпечення можна використовувати для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких воно було створене ( п. 17 П(С)БО 11).

4. Оцінити обґрунтованість розміру забезпечень на дату проведення інвентаризації, а також відповідність забезпечень переліку, затвердженому керівником підприємства.

Якщо в результаті інвентаризації встановлено, що в майбутньому буде відсутня ймовірність вибуття активів для погашення зобов’язань, то сума створеного забезпечення підлягає сторнуванню ( п. 18 П(С)БО 11). Також перед складанням річної фінзвітності необхідно проінвентаризувати резерви, зокрема резерв сумнівних боргів.

У межах цієї статті ми розглянемо обов’язковий вид забезпечень — забезпечення на оплату відпусток, а також порядок коригування резерву сумнівних боргів на дату балансу.

«Відпускний» резерв

Обов’язковість створення резерву відпусток передбачена п. 11 П(С)БО 11 і  п. 7 П(С)БО 26.

З порядком розрахунку та обліку резерву відпусток ви могли ознайомитися у «БТ», 2015, № 16, с. 20; № 21, с. 43. Тут ми стисло нагадаємо, що забезпечення створюють тільки для оплати щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток на дітей. Для інших видів відпусток (навчальної, творчої тощо) резерв не формують.

Для обліку резерву відпусток призначений субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток».

Переглядати резерв відпусток достатньо один раз на рік (наприкінці звітного року). Залишок забезпечення на оплату відпусток (у тому числі «відпускні» ЄСВ-відрахування) визначають за розрахунком, який базується на кількості днів щорічної відпустки, не використаних працівниками підприємства, і середньоденній оплаті праці працівників ( п. 8.2 розд. III Положення № 879). Середньоденну оплату праці визначають згідно з  Порядком № 100, тобто за тією самою схемою, що й при розрахунку звичайних відпускних.

Наприкінці року необхідно з’ясувати, чи є на підприємстві працівники, які не повністю використали дні відпустки. Якщо такі є, то щодо кожного з них розраховують залишок резерву за формулою:

Рзал = ФОП : (КД - С - Ч) х Двід х Кєсв,

де ФОП — фактично нарахована зарплата за попередні 12 календарних місяців або за фактично відпрацьований період (з 1-го до 1-го числа), якщо працівник пропрацював менше року;

КД — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

С — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді ( ст. 73 КЗпП);

Ч — час, впродовж якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді;

Двід — кількість невикористаних днів відпустки;

Кєсв — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ-нарахувань.

Після того як ви розрахували залишок резерву відпусток, який повинен значитися на субрахунку 471 на дату балансу, потрібно порівняти отриману величину з наявною сумою резерву та в разі потреби провести його коригування (див. рис. 1).

Рис. 1. Коригування резерву відпусток за підсумками інвентаризації

Що стосується відображення суми коригування у бухобліку, то слід звернути увагу на пп. 5 і  18 П(С)БО 11.

Так, згідно з  п. 18 цього Стандарту у разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума забезпечення сторнується.

З іншого боку, п. 5 П(С)БО 11 встановлює: якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, обидва наведені підходи щодо коригування «відпускного» резерву мають право на життя.

На нашу думку, доречніше включати суму надлишкового резерву до доходів (до кредиту субрахунку 719). У цьому випадку не потрібно буде шукати базу для розподілу суми, що підлягає сторнуванню, між рахунками витрат.

Механізм інвентаризації резерву відпусток розглянемо на прикладі.

Приклад. На 31.12.15 р. у 4 працівників адміністрації підприємства залишилися невикористані дні відпустки. Дані про кількість днів невикористаної відпустки, фонд оплати праці, кількість днів розрахункового періоду щодо цих працівників наведемо в таблиці на с. 21.

Підприємство належить до 11 класу професійного ризику виробництва (ставка ЄСВ — 36,9 %). Серед працівників немає таких, до зарплати яких застосовується спеціальна ставка ЄСВ.

Вихідні дані для проведення інвентаризації «відпускного» резерву

№ з/п

П. І. Б.

Кількість невикористаних днів відпустки

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді

Кількість святкових днів у розрахунковому періоді

Нарахована зарплата за розрахунковий період, грн.

Середньоденна зарплата, грн. (гр. 6 : (гр. 4 - гр. 5))

Сума, що враховується в резерві відпусток, грн. (гр. 7 х гр. 3)

1

Дорош Т. А.

24

365

11

39000,00

110,17

2644,08

2

Степанова О. І.

14

365

11

49200,00

138,98

1945,72

3

Топорков Д. Р.

7

365

11

33000,00

93,22

652,54

4

Осецька О. В.

10

118

1

12250,00

104,70

1047,00

Разом

6289,34

 

Розраховуємо суму забезпечення на дату балансу:

6289,34 грн. х 1,369 = 8610,11 грн.,

де 1,369 — коефіцієнт, що коригує резерв на суму ЄСВ, який розрахований так: 1 + 36,9 % : 100 % = 1,369.

Станом на 31.12.15 р. залишок забезпечення на оплату відпусток (кредитове сальдо субрахунка 471) становить:

варіант 1 — 9150,00 грн. У цьому випадку потрібно зменшити резерв відпусток на суму 539,89 грн. (9150,00 - 8610,11). Для цього робимо запис: Дт 471 — Кт 719;

варіант 2 — 8200,00 грн. У цьому випадку потрібно донарахувати резерв відпусток на суму 410,11 грн. (8610,11 - 8200,00). У бухобліку роблять запис: Дт 92 — Кт 471.

Залишок коштів на забезпечення оплати відпусток відображають в рядку 1660 «Поточні забезпечення» Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма № 1).

Малі підприємства показують суми забезпечення на оплату відпусток за рядком 1595 «Довгострокові зобов’язання, цільове фінансування та забезпечення» форми № 1-м або № 1-мс.

Витрати на створення резерву відпусток потраплять до Звіту про фінансові результати (форми № 2, № 2-м або № 2-мс) у розрізі відповідних видів витрат. Тобто вони братимуть участь у формуванні фінансового результату до оподаткування, на підставі якого визначається об’єкт обкладення податком на прибуток.

На щастя, жодних різниць, на які слід було б коригувати бухобліковий фінрезультат, в податковоприбутковому обліку не виникатиме ( п. 139.1 ПКУ).

«Сумнівно-борговий» резерв

Про механізм формування РСБ ми детально розповідали в «БТ», 2015, № 14, с. 11. У цій статті лише нагадаємо, що створення РСБ — обов’язок, а не право підприємства ( п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», п. 2.8 розд. II П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»).

РСБ створюють під поточну ДЗ, яка відповідає одночасно таким ознакам:

1) є фінансовим активом, тобто дає право отримати грошові кошти або їх еквіваленти.

Зверніть увагу! За перерахованими авансами та неотриманими товарами (роботами, послугами) РСБ не формують;

2) не придбана підприємством;

3) не призначена для перепродажу;

4) не є безнадійною (тобто РСБ створюють тільки за сумнівною заборгованістю).

РСБ створюється та коригується на дату балансу.

Згідно з  п. 7 П(С)БО 10 поточна ДЗ, що є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), уключається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу розраховують РСБ.

Знаючи величину РСБ, чисту реалізаційну вартість ДЗ визначають як різницю між сумою поточної ДЗ підприємства та сумою резерву.

Таким чином, не переконавшись у правильному нарахуванні РСБ, не можна говорити про достовірний бухоблік ДЗ і відображення її у фінзвітності.

Ви напевно знаєте, що наприкінці року перед складанням річної фінзвітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію ДЗ (детально про інвентаризацію читайте у «БТ», 2015, № 42, с. 40; І№ 43, с. 40). Одним з елементів такої інвентаризації є інвентаризація РСБ.

Зрозуміло: для того щоб інвентаризація РСБ мала сенс, потрібно спочатку проінвентаризувати саму ДЗ. При цьому важливо визначити структуру заборгованості та ймовірність її непогашення в розрізі окремих груп заборгованості або окремих дебіторів. Не менш важливо виділити:

безнадійну заборгованість, щодо якої є впевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності;

сумнівну заборгованість, щодо якої є невпевненість в її погашенні боржником (саме під таку заборгованість і створюється РСБ).

Ну а далі можна приступати до інвентаризації РСБ — перевірити обґрунтованість визначення суми сумнівної заборгованості на підставі аналізу застосування методу розрахунку РСБ, встановленого обліковою політикою підприємства ( п. 8.5 розд. III Положення № 879).

1. Необхідно проаналізувати, під яку заборгованість створений резерв і чи не перевищує його загальний розмір встановлену межу.

Так, п. 8 П(С)БО 10 вказує нам на те, що залишок РСБ на дату балансу не може перевищувати суму ДЗ на цю саму дату. Тобто

РСБ < ДЗ.

Зверніть увагу! Величину РСБ потрібно порівнювати з тією сумою заборгованості, яка підлягає резервуванню, а не з усією сумою наявної ДЗ.

Наприклад, загальна сума ДЗ підприємства становить 20 тис. грн., сума заборгованості, під яку створюється резерв, — 14 тис. грн., а сума РСБ — 15 тис. грн. Отже, уже на цьому етапі можна сказати, що суму резерву завищено.

Переходимо до другого етапу.

2. Оцінюємо методи створення РСБ з точки зору доцільності їх використання. Нагадаємо, що таких методів два ( п. 8 П(С)БО 10): застосування абсолютної сумнівної заборгованості і застосування коефіцієнта сумнівності (так звані «індивідуальний» і «груповий» методи).

Якщо величина РСБ визначена за допомогою коефіцієнта сумнівності, то перевіряємо, чи правильно згрупована ДЗ і розраховані коефіцієнти.

3. Перевіряємо, які суми БЗ були списані за рахунок РСБ, розраховуємо розмір резерву в поточному періоді та встановлюємо достовірність оцінки РСБ.

4. Відображаємо результати інвентаризації РСБ в обліку (див. рис. 2).

Рис. 2. Коригування РСБ за підсумками інвентаризації

5. Відображаємо РСБ у фінзвітності. ДЗ відображають у балансі за чистою реалізаційною вартістю (тобто за вирахуванням РСБ) за рядками:

1125 — «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги»;

1120 — «Векселі одержані»;

1145 — «Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків»;

1155 — «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Витрати на створення РСБ потраплять до рядків 2180 і 2520 Звіту про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

6. Податковоприбутковий облік РСБ. Для «високодохідних» платників (з річним доходом понад 20 млн грн.) передбачені коригування фінрезультату на суми РСБ ( п. 139.2 ПКУ). Але порядок такого коригування сформульований некоректно. Фінрезультат потрібно збільшити на суму витрат на створення РСБ за даними бухобліку та на суму списаної ДЗ понад суму РСБ. А зменшити фінрезультат можна тільки на суму коригування (зменшення) РСБ. Детальніше про цю проблему читайте у «БТ», 2015, № 14, с. 11.

Документи та скорочення статті

Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

РСБ — резерв сумнівних боргів.

ДЗ — дебіторська заборгованість.

забезпечення, резерви, облік додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті