Штрафонебезпечний період
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків визначає ст. 114 ПКУ. Згідно з цією статтею вони відповідають строкам давності для нарахування ПЗ, визначеним ст. 102 ПКУ, — тобто 1095 дням.
Іншими словами, з моменту вчинення вами порушення і до закінчення строку в 1095 днів податківці мають право застосувати штрафні санкції, прописані для цього виду порушення.
Проте в описаній вище ситуації не все так просто. Спершу давайте розберемося, чи застосовні тут взагалі штрафні санкції.
Чи буде штраф?
«Спецперіод». Річ у тім, що для ПН, складених у період з 01.07.15 р. по 30.09.15 р., було запроваджено свій «специфічний» строк реєстрації в ЄРПН ( п. 39 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Так:
• ПН, складені з 1-го по 15-й день (включно) місяця, можна було реєструвати до останнього дня (включно) місяця, в якому вони складені;
• ПН, складені з 16-го по останній день (включно) місяця, — до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Більш того, відповідно до Закону № 643 у разі порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.15 р., норми «штрафного» п. 1201.1 ПКУ не застосовувались.
Тобто, якщо ви запізнилися з реєстрацією ПН, дата складання яких припадає на період з 01.07.15 р. по 30.09.15 р. (але таке запізнення не перевищило 180 календарних днів), штрафи згідно з п. 1201.1 ПКУ вам не загрожують.
Але тут хочемо попередити: іноді податківці схильні прив’язувати початок такого «спецперіоду» до дати набрання чинності Законом № 643 — 29.07.15 р. (лист ДФСУ від 12.10.15 р. № 21562/6/99-99-19-03-02-15).
Тому цілком імовірно, що за затримку реєстрації ПН, датованої до 29.07.15 р., контролери захочуть застосувати штрафні санкції.
Але тут є ще один «рятівний» нюанс — штраф, передбачений п. 1201.1 ПКУ (у розмірі 10 %), не застосовувався в період з 01.01.15 р. по 30.06.15 р. (лист ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).
Якщо ваша ПН запізнилася в ЄРПН усього лише на 14 календарних днів, то ви вже точно уникнете штрафів.
Відсутність порядку. Додатковим аргументом проти застосування штрафів за затримку реєстрації в ЄРПН ПН 2015 року буде той факт, що на момент вашого «порушення» п. 1201.3 ПКУ зобов’язував Мінфін затвердити порядок застосування таких штрафних санкцій. Відповідно і податківці повинні були застосовувати штрафи за прострочення реєстрації ПН/РК в ЄРПН лише згідно з цим порядком.
Оскільки Мінфін такий порядок не затвердив, а з 01.01.16 р. законодавці взагалі прибрали з ПКУ згадку про нього, то фактично контролери позбавилися права штрафувати платників ПДВ за порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН у 2015 році.
Проте фіскали схильні розцінювати таке видалення як заклик до дії, адже:
• починаючи з 01.01.16 р. у них виявилися розв’язаними руки (з цього моменту вони можуть штрафувати, не чекаючи і не керуючись порядком від Мінфіну);
• дотримуючись п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, штрафні санкції за результатами перевірок, здійснюваних контролюючими органами, можуть застосовуватися в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій.
Тобто відповідальність за порушення у платників податків настає на підставі тих норм законодавства, які діють на момент виявлення такого порушення (лист ВАдСУ від 24.11.11 р. № 2198/11/13-11).
На наш погляд, такий підхід неправильний, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
У цьому випадку маємо явне розширення повноважень податкових органів і погіршення становища платників податків, які порушують принцип однакового підходу до всіх платників податків. А отже, застосовувати штрафні санкції в цьому випадку контролери не мають права.
Згадайте, фіскали вже намагалися йти проти цього принципу. Прикладом може бути ситуація, коли вони відмовили в праві перебувати на спрощенці платникам єдиного податку з доходом за 2015 рік понад 5 млн грн.
Тоді контролери спершу застосували положення ПКУ 2016 року до правовідносин 2015 року. Та пізніше були змушені погодитися з неправомірністю застосування норм ПКУ у зворотному в часі порядку (листи ДФСУ від 18.01.16 р. № 1527/7/99-99-17-02-02-17 та від 20.01.16 р. № 1867/7/99-99-17-02-02-17).
До речі, зворотний порядок у часі застосовний лише в тому разі, якщо діяння платника податків визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними у момент вчинення відповідного діяння (лист ВАдСУ від 24.11.11 р. № 2198/11/13-11).
Звичайно, затримка реєстрації ПН в ЄРПН і в 2015 році, і в 2016 році є порушенням. Проте йдеться не про кваліфікацію прострочення реєстрації ПН в ЄРПН як порушення, а про застосування для притягнення до відповідальності за це порушення норми законодавства.
Тому за прострочення реєстрації ПН в ЄРПН у 2015 році повинна застосовуватися ст. 1201 ПКУ в редакції, чинній на момент такого порушення (ч. 2 ст. 58 Конституції України). Підтверджують це й суди (постанова Полтавського окружного адмінсуду від 16.02.16 р. № 816/4843/15).
Адмінштрафи
З адмінштрафами теж цікава ситуація. Річ у тім, що ст. 1631 КпАП передбачає відповідальність посадових осіб платника ПДВ за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку у вигляді штрафу в розмірі:
• від 85 до 170 грн. — у загальному випадку;
• від 170 до 255 грн. — у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
Проте такої відповідальності можна уникнути, якщо продавець своєчасно відобразить ПЗ за ПН, зареєстрованою в ЄРПН з порушенням установлених строків у ПДВ-декларації.
До такого висновку доходять самі податківці у роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.30 ЗІР ДФСУ. За словами контролерів, відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН за умови відображення сум ПДВ за такою ПН у складі ПЗ звітного періоду не призводить до порушення порядку ведення податкового обліку. А отже, не передбачає притягнення до адмінвідповідальності продавця товарів/послуг.
Але навіть якщо не враховувати такі заяви, є ще один нюанс, який допоможе захиститися від адмінпокарання. Суть його в тому, що порушення у вигляді несвоєчасно зареєстрованої ПН є «разовим» порушенням.
До адмінвідповідальності за таке порушення особу може бути притягнено не пізніше ніж через 3 місяці після вчинення правопорушення ( п. 2 ст. 38, ст. 221 КпАП). У випадку з ПН 2015 року такі строки вже сплинули.
Але попереджаємо: якщо на момент проведення перевірки ПН не буде зареєстровано, то таке порушення буде кваліфіковано як «триваюче». До відповідальності за нього можуть притягнути не пізніше ніж за 3 місяці з дня виявлення. Тоді вас врятує лише відображення такої ПН у ПДВ-звітності.
Документи та скорочення статті
Закон № 643 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.15 р. № 643-VIII.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.