Теми статей
Обрати теми

Відкриваємо літнє кафе: організаційний та обліковий клопіт

Біляєва Олена, податковий експерт, e.belyaeva@id.factor.ua
Про те, що наближається літо, говорить не лише яскраве сонечко та багатоголосий пташиний спів, а й те, як активно йде робота зі спорудження літніх кафе та інших сезонних об’єктів торгівлі в місцях масового відпочинку громадян і вздовж автомобільних доріг. Про особливості організації та здійснення торгівлі в сезонних автономних об’єктах літньої торгівлі і йтиметься в цій статті.

Дозвіл на розміщення тимчасових споруд

Торгівля, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів, класифікується як роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу. Порядок її здійснення регламентований Правилами № 369, але при цьому слід дотримуватися і загальних правил торгівлі, зокрема Правил № 185, Правил № 104, Порядку № 833.

Згідно з п. 3 Правил № 369 роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу може здійснюватися через:

1) пункти некапітальної забудови — кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

2) засоби пересувної мережі — автомагазити, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Торговельні об’єкти, які зазвичай використовуються при здійсненні сезонної виїзної торгівлі, з точки зору Закону № 3038, є тимчасовими спорудами.

Так, п. 1.4 Порядку № 244 встановлює, що:

пересувною тимчасовою спорудою є споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій можуть бути розміщені торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;

стаціонарною тимчасовою спорудою є споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, площею до 30 кв. м за зовнішнім контуром.

Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив’язки — комплект документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схема благоустрою прилеглої території.

Якщо ви маєте намір розмістити тимчасову споруду, то вам доведеться пройти шлях, етапи якого проілюстровані на рисунку на с. 22.

Виходячи з положень Порядку № 244 можна дійти висновку, що паспорт прив’язки потрібний для тимчасових споруд, які є пунктами некапітальної забудови (кіоски, павільйони тощо). Для засобів пересувної мережі (наприклад, автокрамниці, автокафе, візки тощо) його отримувати не потрібно. Те саме стосується й оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Земля

Якщо права на землю вже отримані. Передусім слід пам’ятати про те, що земельну ділянку (яка перебуває як у власності, так і в оренді) необхідно використовувати тільки відповідно до цільового призначення.

Розміщення літнього кафе не порушуватиме цільове використання землі, якщо її віднесено до категорії житлової та громадської забудови.

Якщо земельна ділянка орендується, то можливості її використання обмежені також умовами договору оренди. Якихось чітких формулювань цілей, для яких може використовуватися земельна ділянка, законодавство не пропонує. Прийнятними для того, щоб розміщення кафе не було кваліфіковане як порушення умов використання земельної ділянки, можуть бути, наприклад, такі формулювання: «надання послуг харчування», «розміщення закладу ресторанного господарства» тощо.

img 1

Процедура отримання паспорта прив’язки тимчасової споруди

Якщо землі ще немає. У цьому випадку землю можна або придбати, або взяти в оренду.

При купівлі землі підтвердженням права власності на неї буде держакт про право власності на земельну ділянку, при оренді — договір оренди земельної ділянки.

Звертаємо увагу! Держземінспекція (лист від 11.07.08 р. № 6-8-2111) вважає, що укладати слід не лише договір оренди земельної ділянки, а й договір оренди твердого покриття (асфальту, тротуарної плитки тощо). І хоча цей лист виданий досить давно, його висновки залишаються актуальними і на сьогодні. Ми, звичайно, вважаємо таку думку помилковою, оскільки неприпустимо справляти двічі орендну плату за один і той самий об’єкт незалежно від того, як він іменується в договірних відносинах.

Дозвіл на торгівлю вздовж доріг

Перш ніж розміщувати об’єкт сезонної виїзної торгівлі в межах смуги відведення автомобільних доріг, законодавство вимагає отримати дозвіл на розміщення об’єкта на автодорогах у органів державного управління автодорогами за погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції. Видається зазначений дозвіл на платній основі. Про його отримання ідеться у ст. 37 Закону про автодороги і в п. 64 Переліку № 3392.

Водночас порядок видачі дозволу був визнаний недійсним ще у 2012 році і досі на його заміну жодного нормативно-правового документа не прийнято. Тобто на нормативному рівні в цьому плані тимчасово утворилася прогалина. А тому й дозволу на розміщення об’єктів сезонної виїзної торгівлі на автодорогах отримувати поки що не потрібно.

Санітарні дозволи

У Законі про санітарне благополуччя прямо не зазначено, що для реалізації харчових продуктів потрібно отримувати дозвіл СЕС. Однак майте на увазі: при будь-яких діях з продовольчими товарами (чи то виробництво, чи то реалізація) необхідно дотримуватися всіх санітарних норм і правил.

На автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину та продовольчі товари для дрібнороздрібної торговельної мережі, має бути оформлений санітарний паспорт (п. 21 Правил № 369).

«Алкогольно-тютюнова» ліцензія

Якщо нарівні з іншими товарами на сезонному об’єкті планується продавати алкогольні напої та тютюнові вироби, то на право роздрібної торгівлі цими товарами потрібно отримати відповідні ліцензії: окремо на алкогольні напої та окремо на тютюнові вироби.

Особливості ліцензування застерігає Закон № 481. При цьому під місцем торгівлі цей Закон розуміє місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів і пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Без ліцензії можна обійтися тільки у тому випадку, якщо госпсуб’єкт здійснює роздрібну торгівлю столовими винами.

Документи на товар

Згідно з п. 28 Правил № 369 працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі на товари, отримані для продажу, якщо це передбачено законодавством, повинні мати:

• товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, забірні листи тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару;

• документи, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, із зазначенням реєстраційних номерів сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом щодо підтвердження відповідності на відповідний товар;

• копії висновків державної санітарно-епідеміологічної служби, посвідчені печаткою підприємства, від якого отримані ці товари;

• документи, що посвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (для імпортних товарів — копії сертифікатів, викладені мовою країни-експортера і українською чи російською мовою та посвідчені печаткою підприємства, від якого отримані ці товари).

Підприємство, яке має в підпорядкуванні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язане мати згадані вище документи на усі товари, що реалізуються в цих пунктах.

Вимоги щодо продуктів харчування

Продукти, що використовуються для приготування страв у літньому кафе, мають бути безпечними для здоров’я споживачів. При цьому повинні дотримуватися вимоги щодо якості продовольчої сировини, покупних товарів, харчових продуктів і напівфабрикатів, їх упаковки, маркування, транспортування, умов реалізації, строків придатності до вживання або дат закінчення таких строків (п. 1.10 Правил № 219). У супроводжуючих документах на товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, повинні вказуватися реєстраційні номери документів, які підтверджують їх якість (сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності або декларацій про відповідність) (п. 18 Порядку № 833). На продукти тваринного походження, що закуповуються в сирому, замороженому або охолодженому вигляді (м’ясо, рибу, яйця, ковбасу, морепродукти тощо), слід мати відповідні ветеринарні документи.

У процесі приготування страв мають дотримуватися технологічні режими виробництва (сумісність продуктів, їх взаємозамінюваність, режим холодної та теплової обробки сировини тощо), визначені нормативною документацією (збірниками рецептур, технічними умовами, санітарними правилами).

Також суб’єкт господарювання має право самостійно розробляти фірмові страви та вироби. Технологічна документація на них складається в довільній формі та затверджується керівником суб’єкта господарювання у сфері ресторанного господарства (п. 2.2 Правил № 219).

Асортимент продукції

Асортиментний перелік продукції, що реалізується, суб’єкт господарювання визначає самостійно (він затверджується керівником підприємства). Основний асортимент продукції літніх кафе — це, як правило, страви, вироби та напої швидкого приготування, бутерброди, холодні та гарячі страви, закуски нескладного приготування, холодні, гарячі, прохолодні напої, хлібобулочні та борошняні кондитерські вироби, морозиво, пиво, покупні продовольчі товари (шоколад, печиво, цукерки, чіпси, горішки тощо).

Вимоги щодо працівників

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, які безпосередньо реалізують продовольчі товари, підлягають в установленому порядку систематичному медобстеженню, результати якого заносяться до особистих медичних книжок, що зберігаються на робочих місцях працівників.

Під час виконання своїх обов’язків працівники зобов’язані:

• бути одягнені у формений або санітарний одяг та головні убори;

• дотримуватися правил особистої гігієни, утримувати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями;

• мати при собі паспорт.

Чи потрібний Куточок покупця на об’єкті сезонної виїзної торгівлі

Так, потрібний. У п. 10 Порядку № 833 і п. 3.12 Правил № 219 зазначено, що Куточок покупця повинен знаходитися на видному та доступному місці і на ньому мають розміщуватися інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків і пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів. Тут же доцільно розмістити санітарні правила, копії ліцензій та іншу необхідну інформацію.

При цьому згідно з п. 21 Правил № 369 на кузовах автомагазинів, автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн має бути нанесений фарбою чіткий напис у вигляді найменування, адреси суб’єкта господарювання, номера точки пересувної торговельної мережі та номера телефону такого суб’єкта.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця має бути встановлена табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, а також відомостей про госпсуб’єкта, який організував торгівлю:

• для юрособи — найменування, місцезнаходження та номер телефону;

• для фізособи-підприємця — прізвище, ім’я та по батькові, номер свідоцтва про держреєстрацію (або копія виписки з Єдиного держреєстру) і найменування органу, який здійснив таку реєстрацію.

Режим роботи

На фасаді літнього кафе розміщують вивіску із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб’єкта підприємницької діяльності та режиму роботи. Режим роботи літнього кафе встановлюється госпсуб’єктом самостійно та погоджується з органами місцевого самоврядування (п. 1.7 Правил № 219). При цьому місцевими правилами можуть застерігатися умови роботи літніх кафе в нічний час.

Здебільшого неодмінним атрибутом літніх майданчиків і кафе є музичний супровід. У такому разі слід мати на увазі, що робота літніх кафе не повинна погіршувати умови проживання людей прилеглих житлових масивів. Тому розпорядженням місцевої влади може обмежуватися звучання музики через підсилювальну апаратуру (виступ вокально-інструментальних ансамблів, солістів, «караоке», звуко- та відеовідтворювальної апаратури тощо) на відкритих літніх майданчиках (кафе) в нічний час (з 22 до 8 години). Якщо ж літнє кафе працює і нічної пори — необхідно забезпечити дотримання допустимого рівня шуму згідно з санітарними вимогами.

Готівкові розрахунки

Без РРО та РК. Стаття 9 Закону про РРО звільняє від застосування РРО та розрахункових книжок (далі — РК) суб’єктів, які продають воду, молоко, квас, олію та живу рибу з автоцистерн, бочок і бідонів. Факт приймання готівки (на вимогу покупця) у цьому випадку оформляється звичайним розрахунковим документом (квитанцією, товарним чеком тощо). Але якщо разом із зазначеними ви реалізуєте інші товари, то про це звільнення можна забути.

Без РРО і РК також можуть працювати підприємці-єдиноподатники ( п. 296.10 ПКУ):

• групи 1;

• груп 2 і 3 незалежно від виду діяльності за умови, що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Без РРО, але з РК. Можливість проведення розрахунків з покупцями без РРО, але із застосуванням РК передбачена ст. 10 Закону про РРО. Нею мають право скористатися підприємства і ФОП, види діяльності яких вказані в  Переліку № 1336 (ср. ). До нього входять, зокрема:

• роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики тощо), які розташовані за межами стаціонарних приміщень. При цьому річний обсяг продажу через такі пункти не повинен перевищувати 200 тис. грн. на одного суб’єкта господарської діяльності.

При перевищенні граничного річного обсягу таких операцій (200 тис. грн.) застосування РРО є обов’язковим. Причому перейти на розрахунки із застосуванням РРО потрібно протягом місяця після перевищення межі (див. лист ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572);

• роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Обмеження за обсягом виручки — також не більше 200 тис. грн. на рік на одного суб’єкта господарської діяльності;

• роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, які здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, що використовують продукцію власного виробництва. Обмеження за обсягом виручки немає.

Документи статті

Закон про автодороги — Закон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.05 р. № 2862-IV.

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.11 р. № 3038-VI.

Закон про санітарне благополуччя — Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

Перелік № 3392 — Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, наведений в додатку до Закону України від 19.05.11 р. № 3392-VI.

Порядок № 244 — Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 21.10.11 р. № 244.

Правила № 185 — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 11.07.03 р. № 185.

Правила № 369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369.

Порядок № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833.

Правила № 219 — Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.02 р. № 219.

Правила № 104 — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.07 р. № 104.

Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі