(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
21/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2016/№ 23

Запити від фіскалів у стилі ретро: чому не збігаються ПДВшні та «прибуткові» показники

Після подання декларацій з податку на прибуток за 2015 рік почастішали запити від податківців з вимогою пояснити розбіжності показників декларації з податку на прибуток і декларацій з ПДВ, поданих за відповідні податкові періоди. Як поводитися платникам при отриманні таких запитів і які можуть бути фіскальні наслідки?

Оцінюємо ситуацію

Отримано запит від фіскалів, суть якого в тому, щоб ви пояснили невідповідність показників декларації з податку на прибуток деклараціям з ПДВ.

Зрозуміло, що ситуація ця не дуже «адекватна» — про причини див. далі у статті.

Отже, спочатку ви «тестуєте» отриманий запит на його відповідність усім нормативним вимогам, що висуваються до таких запитів.

Зверніть увагу, що вимоги до подібного роду запитів містяться в  п. 73.3 ПКУ, а також у Порядку № 1245. Крім того, корисним може бути роз’яснення на цю тему в листі ДФСУ від 11.11.15 р. № 24065/6/99-99-22-04-02-15.

Запит має бути оформлений тільки у письмовій формі (на бланку відповідного органу ДФС) або в електронній формі за умови накладення податківцями ЕЦП (п. 9 Порядку № 1245). Якщо від фіскалів надійде усний запит (у тому числі телефоном), його можна просто проігнорувати.

Запит має бути підписано керівником або заступником відповідного органу ДФС і скріплено печаткою.

Крім цих умов, є певні вимоги й до змісту запиту.

У запиті мають бути зазначені підстави для його надсилання та інформація, що їх підтверджує.

Тобто, по-перше, там має бути посилання на згаданий п. 73.3 ПКУ із зазначенням конкретної або декількох з наведених там законодавцями підстав для запиту.

З перелічених у  п. 73.3 ПКУ шести видів таких підстав до нашої ситуації (та й те — з натяжкою) може підійти тільки підстава з п.п. 1 або 3.

Перша з них — це виявлення контролюючим органом фактів порушення податкового законодавства, а друга — виявлення недостовірних даних, що містяться в поданих платником податкових деклараціях.

Ну а, по-друге, і та, й інша причина вимагають надання в запиті конкретної інформації, що підтверджує здійснення фіскалами таких виявлень (порушень та/або недостовірних даних у податкових деклараціях). Тому одної підозри фіскалів («а раптом щось у вас там не так!») для формування запиту недостатньо.

Зауважимо, що починаючи з 01.01.15 р. (після внесення змін Законом № 71 в  п. 73.3 ПКУ) фіскали повинні фіксувати в запиті конкретні порушення, тобто з цієї дати вони вже не можуть формально посилатися в запиті на можливі порушення. Це підтверджується і в листі ДФСУ від 28.01.15 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-14 (ср. 025069200). У ньому зазначено, що в запиті повинні зазначатися факти порушень з наведенням порушених норм законодавства та/або відомості, що є джерелом інформації про конкретні факти порушень законодавства та підтверджують підстави для надсилання запиту (наприклад, дані ЄРПН, декларацій і додатків до них, інша інформація, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу).

Водночас податківців це ніколи особливо не зупиняло. У деяких випадках вони, щоб «вписатися у  п. 73.3», просто без жодних конкретних фактів зазначають у запиті, що декларації платника містять недостовірні дані, а тому, мовляв, вимагаємо пояснення розбіжностей.

Інколи податківці просто посилаються на  п.п. 72.1.1.3 ПКУ. На думку деяких з них, названий підпункт дає право на отримання будь-якої інформації про фінансово-господарську діяльність (зрозуміло, це не так). А наприклад, у подібному запиті, оформленому листом Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 06.04.16 р. № 974/10/08-29-12-02-12, податківці взагалі посилаються на  ст. 21 ПКУ (?!).

До речі, у цьому запиті фіскали вимагають від платника надати пояснення ПДВшно-прибуткових розбіжностей «у найкоротший строк», та ще і «з розшифровкою сум і контрагентів (!), за операціями, з якими виникла існуюча розбіжність та які не були включені до задекларованого обсягу доходу в декларації з податку на прибуток за 2015 рік»…

Крім інформації/розшифровок/пояснень, фіскали можуть у запиті вимагати від вас також і певні документи (а точніше — засвідчені копії документів, а не оригінали — див. п.п. 20.1.2 ПКУ), що підтверджують запитувану від вас інформацію. При цьому зауважимо, що згідно з п. 10 Порядку № 1245 документи повинні вимагатися тільки «у разі потреби».

У п. 73.3 ПКУ міститься спеціальне застереження: якщо запит складено з порушенням, платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Йому вторить і п. 16 Порядку № 1245.

Тепер перейдемо до варіантів реагування платника при отриманні ним від фіскалів так званих запитів.

Варіанти поведінки платника

Після тестування отриманого запиту на відповідність ПКУ, залежно від свого до нього відношення, визначтеся з поведінкою. Тут можливі варіанти.

Ігнорування. Просто не відповідаєте на запит.

«Розстиковка». Надсилаєте відмову на запит податківців, посилаючись у ній на те, що запит складено з порушенням вимог, викладених у  п. 73.3 ПКУ, при цьому чітко зазначайте, які вимоги порушено.

Як правило, запити «про невідповідність» «прибуткових» і «ПДВшних» показників не відповідають вимогам, що висуваються цією нормою до запитів. Якщо фіскали не виявили жодних явних «косяків» у деклараціях, то такий запит «шитий білими нитками». Адже основні принципи обчислення податку на прибуток і ПДВ (у тому числі моменти відображення доходу в бухобліку і виникнення ПЗ з ПДВ) настільки різні, що вести мову про порівнянність показників декларацій за цими податками можна тільки в одиничних випадках, що є винятком з правила. А тому такий запит, зазвичай, не зможе вписатися у вимоги п. 73.3 ПКУ.

Крім того, у вашій відмові на запит необхідно послатися на відповідний абзац того ж п. 73.3 ПКУ і на п. 16 Порядку № 1245, які передбачають таку поведінку платника.

Формальна відписка. Перші два варіанти поведінки щодо запиту можуть призвести до того, що доведеться «чубитися» з фіскалами «по-дорослому». Якщо ви не прихильник псувати відносини з ними і не бажаєте побачити незабаром у себе їх із позаплановою перевіркою, то краще надіслати на такий запит хоча б формальну відписку, приблизний текст якої наводиться нижче.

Крім того, можете там же додати, що база обкладення ПДВ при різних операціях постачання, яка відображається в деклараціях з ПДВ, часто може відрізнятися від суми доходу, що відображається за такими операціями в бухгалтерському обліку і, відповідно, — в декларації(ях) з податку на прибуток. Тому навіть за умови, що продаж товарів/послуг відбувається тільки з подальшою оплатою, збіг «дохідного» («прибуткового») показника з «обсяговими» («ПДВшними») на практиці — зовсім не часте явище.

Неформальна відписка. Це варіант для найобережніших. Можете спробувати надати у відповідь на такий запит реальні розрахунки та пояснення розбіжностей. Для цього доведеться виявити всі «податкові», а точніше «прибутково-ПДВшні» різниці, якщо таке взагалі буде технічно можливе у ваших умовах. Доведеться проаналізувати всю дебіторку-кредиторку, усі розбіжності ПДВшної бази з сумою бухоблікових доходів та інші можливі відхилення (наприклад, оподатковувані ПДВ «чужі» обороти у посередників, доходи, що не відображаються в декларації з ПДВ і не є об’єктом обкладення ПДВ, курсові різниці та деякі інші).

Крім того, недостатньо буде аналізувати операції в межах тільки одного року, доведеться «перелопачувати» і перехідні операції не тільки зі звітного в наступний рік, а й з передуючого (передуючих) у звітний. І якщо у вас не дві госпоперації на рік, то навряд чи з цього щось пристойне вийде, тому краще — див. вище. Тим паче, що не варто потурати фіскалам і підпрягатися під нікому не потрібні «заморочки», краще — поступово відучувати їх від «поганих звичок».

Строк для відповіді

В який же строк платник повинен надати відповідь фіскалам на такий запит? Залежно від підстави, за якою складено запит, відповідь повинна надаватися в різні строки.

Для двох зазначених вище підстав* для запиту, що можливі в нашому випадку, строк для відповіді становить 10 робочих днів (п. 14 Порядку № 1245).

* Наведених у  пп. 1 і 3 п. 73.3 ПКУ.

Вважаємо, що 30-денний строк для відповіді, передбачений для всіх інших видів запитів, на нашу ситуацію не поширюється.

На нашу думку, ці 10 робочих днів повинні відлічуватися починаючи з першого робочого дня, що настає за днем отримання запиту. Але ми все ж — щоб уникнути проблем з фіскалами — радимо починати відлік, стартуючи з дати отримання запиту.

Можливі наслідки

У разі ненадання відповіді на запит платник може несподівано накликати гостей, бажаючих провести у нього позапланову документальну перевірку. Тому в таких ситуаціях, мабуть, буде краще погратися з податківцями «у папірці»…

Фіскали для цілей такої перевірки зазвичай спираються на  п.п. 78.1.4 ПКУ (див. на цю тему також лист ДФСУ від 15.03.16 р. № 5614/6/99-99-22-04-02-15).

Утім, щоб були реальні підстави для такої перевірки (власне, як і для запиту), фіскали повинні мати чіткі докази того, що дані декларацій дійсно недостовірні. Тому за відсутності доказів ви можете спробувати не допустити податківців до проведення перевірки, спираючись на  п. 81.1 ПКУ (стверджуючи, що направлення на перевірку виписано без наявності на те підстав). Чи варто затівати таку «гру», вирішуйте самі.

Водночас нагадаємо, що до кінця 2016 року перевірки госпсуб’єктів з обсягом доходу до 20 млн грн. можуть проводитися тільки з дозволу Кабміну, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, або на прохання платника (п. 3 розд. ІІ Закону № 71).

Крім того, на практиці все ще бувають випадки, коли фіскали у разі ігнорування їх запитів абсолютно незаконно відключають платникам «електронку»…

Загалом, бажаємо вам якнайменше всіляких запитів та проблем.

Висновки

  • При отриманні запиту від фіскалів спочатку оцінюйте його на відповідність нормативам, а потім визначайтеся з варіантами своєї поведінки.
  • Варіантом (не)реагування на такий запит може бути як його ігнорування/формальна відписка, так і спроба виконати вимоги фіскалів.

Документи статті

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII.

Порядок № 1245 — Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245.

прибуток, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті