Скажемо відразу: для того щоб виправити допущену помилку, необхідно виписати ще один розрахунок коригування (РК) до тієї самої податкової накладної (ПН). Проблеми тут можуть виникнути лише з його заповненням. Однак про все по черзі.
Виписуючи РК, не можна випускати з уваги алгоритм його заповнення. Наприклад, для того щоб анулювати дані ПН, виписаної на постачання товару, платнику ПДВ доводиться складати РК, в якому він:
• у гр. 7 показує кількість товару зі знаком «-»;
• а до гр. 8 просто переносить значення гр. 7 ПН (ціну товару).
Тоді перемноживши ці дані, у гр. 13 «Обсяги постачання (база оподаткування)» він отримає від’ємне значення, унаслідок чого ПН й обнулиться.
Приклад. Платник ПДВ виписав ПН на постачання товару у кількості 10 штук за ціною 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.). Однак через деякий час покупець відмовився від отриманого товару та повернув його постачальнику. Останній виписав РК на дату повернення.
Якщо чітко дотримуватися алгоритму заповнення, складений РК має виглядати так:
Рис. 1. Правильний РК, що анулює дані ПН
Якщо ж продавець помилиться і у гр. 8 РК зазначить ціну товару зі знаком «-», то у його гр. 13 виявиться вже додатне значення. У результаті проведене коригування не лише не зменшить податкові зобов’язання (ПЗ) у ПН, але навіть подвоїть їх.
Що у такому разі робити? Виписувати новий РК до тієї самої ПН. Тільки цього разу ціль його складання полягатиме не в коригуванні ПЗ постачальника та податкового кредиту покупця внаслідок повернення товару, а в необхідності виправити допущену помилку (прибрати задвоєння, що виникло).
Ось тільки заковика полягає в тому, що відкоригувати тільки помилкові дані (ціну та обсяг постачання), не зачіпаючи кількість товару, не вдасться.
На нашу думку, найкраще буде в одному РК прибрати задвоєний обсяг постачання так:
Рис. 2. Другий РК, що виправляє помилку, допущену в першому РК