Історична довідка
Спочатку трішки історії. З 1 січня 2016 року ми з вами почали справляти ЄСВ з доходів застрахованих осіб за новими правилами. А все завдяки нашим законотворцям, які за традицією, що склалася, напередодні Нового року встигли «протягнути» зміни до Закону про ЄСВ.
Природно, зміни, що вносяться до закону, тягнуть за собою необхідність змінювати норми підзаконних актів, які були видані відповідно до цього Закону. Але Мінфін не став поспішати, а поставився до справи в усією відповідальністю. Тому зміни до Інструкції № 449 ми з вами отримали тільки зараз, після чотирьох з половиною місяців з тієї миті, як змінилися «правила ЄСВ-гри».
Новації
У загальній своїй масі норми Інструкції № 449 тепер приведені у відповідність до Закону про ЄСВ. Так, з документа зникли норми про встановлення розміру ЄСВ залежно від класу профризику виробництва. Встановлена єдина ставка ЄСВ у розмірі 22 % для звичайних підприємств і підприємців. Збережені пільгові ставки для звичайних юросіб і підприємств (організацій) громадських організацій інвалідів щодо зарплати працівників-інвалідів (8,41 % і 5,5 % відповідно), а також для організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів (5,3 %).
Зникла з Інструкції черговість уключення виплат до бази нарахування ЄСВ. Зауважимо, що раніше до бази нарахування ЄСВ у першу чергу потрапляла заробітна плата, потім винагорода за цивільно-правовими договорами, а потім лікарняні та декретні. Таким чином, спочатку йшли виплати, до яких застосовувалися більш високі ставки ЄСВ, що діяли до 2016 року, а потім ті, на які нараховувався ЄСВ за меншими ставками. Тепер, з уведенням єдиної ставки ЄСВ, така черговість стала для фіскалів нецікавою — як не «тасуй» ці виплати, все одно сума нарахованого ЄСВ не зміниться.
Роз’яснено вимоги щодо сплати ЄСВ з мінімальної заробітної плати (МЗП). Так, у п. 8 розд. III Інструкції № 449 чітко прописано, що ця вимога застосовується до бази нарахування ЄСВ основних працівників за умови перебування в трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Зазначено, що вимоги про сплату ЄСВ з МЗП не застосовують до:
• зарплати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру);
• зарплати (доходу) працівника-інваліда, працевлаштованого на підприємстві, на яку нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 %;
• зарплати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС*, на яку нараховують ЄСВ за ставкою 5,3 %;
• зарплати (доходів) працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів**, на яку нараховують ЄСВ за ставкою 5,5 %;
** У яких кількість інвалідів складає не менше 50 % від загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % від суми витрат на оплату праці.
• зарплати (доходів) працівників, яким надані АТО-відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Приведено у відповідність до норм чинного законодавства положення Інструкції № 449 про добровільну сплату ЄСВ і порядок укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування.
Усе як очікувалося — скажете ви. І ми б із вами погодилися, якщо б не сюрпризи. Їх два.
Підприємець-пенсіонер
Перший сюрприз очікує на підприємців на єдиному податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ такі особи можуть бути платниками ЄСВ тільки за умови їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування.
На нашу думку, добровільна участь — це участь на підставі договору про добровільну участь. Однак фіскали вважають інакше. Як саме? Добровільна участь — це самостійне визначення для себе бази нарахування ЄСВ (див. абз. 2 п. 4 розд. III Інструкції № 449 в оновленій редакції).
Чим це погано? Пояснимо на прикладі. Припустимо, є єдиноподатник-пенсіонер, який не знав, що його звільнено від сплати ЄСВ, або знав це, але забув (запрацювався/помилився) і здав за себе річний звіт за формою № Д5. У цьому звіті він помилково визначив для себе базу нарахування ЄСВ за період, у якому був звільнений від сплати внеску.
Якщо дотримуватися букви закону, а саме ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, то цей пенсіонер може все «відмотати назад»: ініціювати перевірку та на тій підставі, що з ним не був укладений договір добровільної участі, вимагати зняття надміру нарахованої суми ЄСВ «за себе».
Але якщо керуватися абз. 2 п. 4 розд. III Інструкції № 449, то ЄСВ-справи пенсіонера зовсім не радісні. Адже він у звіті самостійно визначив для себе базу нарахування ЄСВ. Отже, вуаля — сплачуй з неї ЄСВ.
Зі свого боку вважаємо, що така самодіяльність фіскалів суперечить ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ. Але розуміємо, що на практиці вони дотримуватимуться абз. 2 п. 4 розд. III Інструкції № 449. Тому будьте уважні.
Підприємець-контрагент
А тепер давайте поговоримо про другий сюрприз. Якщо ви працювали з підприємцями, то знаєте: не нараховувати ЄСВ на винагороду, виплачену ФОП за цивільно-правовим договором (ЦПД), можна тільки у тому випадку, якщо виконані ним роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, вказаним при держреєстрації (у ЄДР***). Це прямо прописано в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ.
*** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Тобто вам необхідно знати, які види діяльності підприємець, який виконував роботи / надавав послуги, вказав в ЄДР. При цьому в Законі про ЄСВ не уточнено, яким способом необхідно отримати інформацію про види діяльності ФОП. А це означає, є два рівноцінні способи:
1) попросити у ФОП копію витягу з ЄДР із зазначенням його видів діяльності;
2) отримати відомості з ЄДР за допомогою мережі Інтернет. Для цього можна зайти на сайт Мін’юсту (https://usr.minjust.gov.ua), ввести дані про партнера та отримати інформацію про його види діяльності. Просто і зручно… було.
В оновленій Інструкції № 449 фіскали нас знову повертають до витягів. Так, з її п.п. 1 п. 1 розд. II випливає, що страхувальники мають право не нараховувати ЄСВ на виплати ФОП за ЦПД, якщо виконувані ними роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, вказаним у витягу з ЄДР.
Тобто щоб уникнути непорозумінь з фіскалами, потрібно просити у ФОП-контрагента копію витягу з ЄДР із зазначенням його видів діяльності. Це може бути друкована копія паперового витягу, або роздруківка електронного витягу, або електронна копія електронного витягу.
Звертаємо увагу: Інструкція № 449 у новій редакції запрацювала з 17.05.16 р.
А що з Порядком № 435 та формами звітності з ЄСВ, наведеними в його додатках? На жаль, але судячи з «вістей з полів», у найближчий час їх нам чекати не слід. Тож поки що звітуємо щодо ЄСВ за старими формами.
