Заявили бюджетне відшкодування = зменшився реєстраційний ліміт

У тому, що податківці зменшили реєстраційний ліміт платника ПДВ на суму заявленого ним бюджетного відшкодування вже в день отримання відповідної заяви, порушення немає. Адже фактично вони виконали вимоги п. 200¹.3 ПКУ.

Так, згідно з цією нормою (а точніше, з розшифровкою показника Σ_{Відшкод}) складова формули Σ_{Відшкод} зменшує реєстраційний ліміт на суму ПДВ, заявлену платником до бюджетного відшкодування (з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок). Тобто на суму ПДВ, зазначену платником ПДВ у додатках Д3 і Д4.

Підтверджує це і п. 9 Порядку № 569*.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Тому сперечатися з контролерами із цього приводу не має сенсу.

Якщо платнику ПДВ бракує реєстраційного ліміту (РЛ) для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, можна вдатися до одного з таких способів ( п. 200¹.3 ПКУ):

• почекати реєстрації в ЄРПН податкових накладних від постачальників (тоді РЛ збільшиться через складову Σ_{наклОтр});

• поповнити ПДВ-рахунок живими грошима (через показник Σ_ПопРах).

Крім того, можна розглянути варіант відмови від сум, заявлених до бюджетного відшкодування (БВ). Але тут усе залежатиме від того, чи узгоджено суму БВ.

1. Якщо сума БВ узгоджена — відмовитися від БВ не можна.

У категорії 101.16 ЗІР ДФСУ контролери говорять про те, що в цьому випадку платник ПДВ може лише змінити напрям отримання узгодженого БВ. Тобто:

• або отримати його на поточний рахунок,

• або спрямувати на сплату грошових зобов’язань за іншими платежами.

Таке право прописане в п. 200.12 ПКУ. А от повернути суми БВ до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (до ряд. 20.3) не можна, оскільки такої можливості ПКУ не передбачає. Та й відмову від БВ не можна розглядати як зміну напряму його використання.

2. Якщо сума БВ не узгоджена (не підтверджена перевіркою).

Тоді справді є реальна можливість відмовитися від БВ. Адже, навіть якщо контролери розпочали камеральну перевірку, ніхто не забороняє вам подати уточнюючий розрахунок і виправити допущені «помилки» (заборона на самовиправлення стосується лише документальних перевірок). Таке право дає вам п. 50.1 ПКУ.

Тоді суму БВ можна буде відобразити у ряд. 16.2 декларації за звітний період.

А ось із РЛ ситуація значно цікавіша. Адже якщо дотримуватися п. 200¹.3 ПКУ, то складова Σ_{Відшкод} може змінитися тільки в двох випадках:

• у момент подання платником ПДВ заяви на БВ (+);

• за результатами податкових перевірок (+/-).

Що ж виходить? Навіть подавши УР, РЛ уже не відновиш?

Не поспішайте засмучуватися! Згідно з п. 9 Порядку № 569 при розрахунку показника Σ_{Відшкод} враховуються не лише дані ПДВ-декларацій, а ще й показники уточнюючих розрахунків, поданих до таких декларацій починаючи з липня / III кварталу 2015 року.

Тож фактично маєте реальні шанси відтворити розмір РЛ, який був у вас до подання заяви на БВ.