У листі, що коментується, податківці розповіли про наслідки недопуску контролерів до виїзної або фактичної перевірки. Нагадаємо, що відмовити контролерам суб’єкт господарювання має право лише у випадку, коли йому не пред’явили або не надіслали належним чином оформлених копій ( п. 81.1 ПКУ):
• наказу та направлення на проведення перевірки;
• службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Податківці наголосили, що недопуск до перевірки за наявності законних підстав для її проведення може бути підставою для:
• арешту майна, відмінного від коштів, платника податків на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом протягом 96 годин ( ст. 94 ПКУ);
• звернення до адмінсуду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків ( п.п. 94.6.2 ПКУ).
Водночас оформити акт про результати виїзної перевірки у випадках недопуску до перевірки виключно на підставі податкових декларацій платника податків та інформації АІС «Податковий блок» перевіряючі не можуть. Річ у тім, що факти виявлених порушень мають викладатися в акті чітко, об’єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. А оскільки таких документів не було досліджено, то і підстав для оформлення акта немає.
Хоча контролери можуть провести документальну невиїзну перевірку такого платника, за умови наявності обставин для її проведення, визначених ст. 77 та 78 ПКУ, та з дотриманням вимог щодо її організації відповідно до ст. 79 ПКУ.
