Схоже, що епопея з обкладенням ПДВ компенсації комунальних послуг при оренді* докотилася навіть до бюджетників. Адже ДФСУ в листі, що коментується, поспішила роз’яснити порядок нарахування ПДВ при оренді держмайна.
* Див. «БТ», 2016, № 22, с. 27; № 34-35, с. 6; № 36, с. 17.
Отже, дотримуючись вимог пп. 2 та 3 Методики № 786**:
• бюджетники мають право встановити розмір орендної плати відповідно до договору оренди, укладеного з орендарем;
• при цьому до складу орендної плати не можна включати витрати на утримання орендованого майна та плату за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язується надавати орендарю держпідприємство.
У той же час обов’язок нести витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна, лежить саме на орендарі. Тому в нього є два варіанти:
• або безпосередньо укласти договори на споживання комунпослуг з їх постачальниками;
• або відшкодовувати орендодавцю їх вартість у частині понесених ним витрат на оплату таких послуг.
У другому випадку укладають додатковий договір про компенсацію спожитих орендарем послуг.
При цьому кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електроенергії, не увійдуть до бази обкладення ПДВ орендодавця-бюджетника ( абзац шостий п. 188.1 ПКУ).
На дату виникнення ПЗ держпідприємство-орендодавець складе податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, але (!) без урахування витрат на утримання майна, комунпослуг та енергоносіїв.