На початку цього року податківці порадували багатьох орендодавців. В індивідуальних податкових роз’ясненнях щодо обкладення ПДВ компенсації комунальних платежів і податків (земельного податку та податку на нерухомість), яку отримує орендодавець від орендаря, контролери заявляли, що така компенсація не є об’єктом для обкладання ПДВ. Підстава — тут немає постачання.
Звісно, бентежило те, що раніше податківці дотримувалися протилежної позиції. При цьому жодних змін у нормативно-правових актах, що стосуються оподаткування таких операцій, не відбулося. До того ж виявилось, що у деяких випадках «лояльні» рекомендації обертались фіскальними наслідками як для орендаря, так і для орендодавця (див. «БТ», 2016, № 22, с. 27).
Крім того, зважаючи на те, що ці рекомендації доведені як індивідуальні податкової роз’яснення, була доволі велика імовірність того, що в одну мить усе може повернутися на круги своя, а суб’єкт господарювання залишиться «з розбитим коритом». Тому ми рекомендували користуватися такими роз’ясненнями тільки тим, хто їх отримав.
І, як виявилося, наші рекомендації були доречними.
У листі, що коментується, податківці повернулися до своєї попередньої позиції.
Проаналізувавши правила формування розміру орендної плати, контролери визнали: компенсація комунальних платежів і податків є частиною операцій з надання в оренду рухомого/нерухомого майна.
Тому, на їх думку, якщо орендодавцем є небюджетна установа (бюджетники згідно з п. 188.1 ПКУ звільнені від нарахування ПДВ при отриманні такої компенсації), кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та обкладаються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Навіть коли укладається окремий договір на компенсацію комунальних витрат і отримані кошти не включаються до складу послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, висновки невтішні. Таке відшкодування є окремою самостійною операцією з постачання відповідних товарів (електричної та теплової енергії, газу, пару, води, повітря охолодженого чи кондиційованого тощо) чи послуг та розглядається як окремий об’єкт обкладення ПДВ.
Оскільки мова йде про отримання компенсації за постачання специфічних видів товарів (зокрема, електричної та/або теплової енергії), то визначати податкові зобов’язання потрібно за касовим методом. Детально про цей метод читайте у «БТ», 2016, № 18-19, с. 12. При отриманні компенсації за інші витрати податкові зобов’язання виникають за правилом першої події.
Хочемо звернути увагу ще на один момент. У листі, що коментується, податківці наголосили: якщо комунальні платежі не потраплять до складу орендної плати і не будуть відшкодовані за окремим договором, то такі витрати орендодавець має визнати негосподарськими. Воно й не дивно: фактично орендар придбав комунальні послуги з ПДВ, а їх користувачем була стороння організація (орендар). Тому податківці наполягають на тому, що в цьому випадку орендодавець має нарахувати ПДВ згідно з п.198.5 ПКУ.
Як бачимо, новини для учасників орендних відносин невтішні. До того ж у листі, що коментується, вказано: раніше надані роз’яснення застосовуються в частині, яка не суперечить його положенням.
Для тих, хто прислухався до наших порад і отримав індивідуальні роз’яснення, штрафи не загрожують. Хоча доплатити за ненарахований ПДВ, скоріше за все, доведеться. Тих же, хто на свій страх і ризик вирішив не нараховувати податкові зобов’язання на суми отриманих компенсацій, чекають набагато більше проблем і гарантовані штрафи.
Про те, як мінімізувати штрафні санкції і виправити ситуацію, читайте в наступних номерах нашої газети.
