Для того щоб організація отримала статус неприбуткової, їй достатньо виконати вимоги, прописані в п.п. 133.4.1 ПКУ (вони стосуються порядку реєстрації та оформлення установчих документів).
Але цього замало. Щоб утриматися в такому статусі, організація не повинна ( п.п. 133.4.2 ПКУ):
• використовувати отримані кошти на фінансування діяльності, яка не відповідає цілям і завданням організації та не зазначена в її статуті;
• розподіляти дохід (або його частину) серед засновників, членів такої організації, працівників тощо. Серед винятків у цьому випадку ПКУ виділяє лише оплату праці переліченим вище особам, а також нарахування ЄСВ.
У листі, що коментується, податківці уточнюють:
1. Витратами у межах статутної діяльності вважаються (а отже, дають право залишатися в лавах неприбутківців):
• виплати, пов’язані з витратами на оплату праці (у тому числі оплату лікарняних) засновникам, членам, працівникам тощо;
• компенсаційні витрати на відрядження і підвищення кваліфікації за профільним напрямком зазначеним особам.
2. А ось будь-яка виплата доходу засновнику, працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважатиметься використанням доходу не за цільовим призначенням. Здійснення таких виплат ( п.п. 133.4.3 ПКУ):
• позбавить організацію неприбуткового статусу (її виключать з відповідного Реєстру);
• зобов’яже порушника подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації* (детальніше див. на с. 10);
* Форму звіту затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553.
• змусить до кінця «року порушення» щоквартально подавати фінзвітність та декларацію з ПНП.