Про податковий кредит (ПК) говорити тут не доводиться. Зараз пояснимо чому.
Річ у тім, що претензія за своєю суттю — це письмова вимога, адресована боржникові, про усунення порушень виконання зобов’язання та, у разі необхідності, відшкодування завданих збитків та оплату штрафних санкцій (ст. 222 ГКУ).
Звичайно, в цьому випадку може здатися, нібито ця операція підпадає під обкладення ПДВ, оскільки (п. 188.1 ПКУ):
• база обкладення ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг з урахуванням загальнодержавних податків та зборів;
• при цьому до складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Проте ця операція не вплине на ПДВ-облік. Адже:
• по-перше, суми неустойки, отримані від боржника відповідно до ст. 549 ЦКУ, не можна розглядати як компенсацію вартості поставлених товарів/послуг;
• по-друге, до складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних та інфляційні, що отримані платником ПДВ внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань (абзац п’ятий п. 188.1 ПКУ).
А це означає, що:
• при сплаті покупцем сум неустойки база обкладення ПДВ не зміниться;
• при отриманні від покупця сум неустойки у продавця не виникне ПДВ-зобов’язань.
Виходить, що на таку операцію ваш контрагент не мав права виписувати податкову накладну (ПН). Ну а якщо він уже виписав ПН та зареєстрував її в ЄРПН, то включати до податкового кредиту (ПК) її не можна.
Тут хочемо попередити! Навіть якщо ви не включите неправильну ПН до ПК (що цілком справедливо), ігнорувати її надалі не варто. Адже така ПН вплинула на розмір реєстраційного ліміту постачальника та покупця.
Дізнавшись про свою помилку, постачальник обов’язково захоче її виправити. Для цього він випише «зменшуючий» розрахунок коригування (РК) до помилкової ПН і надішле його вам для реєстрації в ЄРПН. Як того вимагає п. 192.1 ПКУ.
Причому, незважаючи на те, що РК виписаний до ПН, яка в принципі не має бути складена (операція не є об’єктом обкладення ПДВ), зареєструвати його в ЄРПН все одно повинен покупець. Оскільки такий розрахунок є «зменшуючим».
Причому ви повинні встигнути це зробити протягом тих же 15 календарних днів, визначених ПКУ.
Порушивши строк реєстрації РК в ЄРПН, ви можете підпасти під відповідальність, передбачену ст. 1201 ПКУ — штраф у розмірі:
• від 10 до 40 % від суми ПДВ, зазначеної в такому РК, — у разі порушення строку реєстрації до 180 календарних днів;
• 50 % — у разі цілковитої відсутності реєстрації РК в ЄРПН (п. 1201.2 ПКУ).
Не допоможе навіть той факт, що в такому РК (у гр. 13) буде зазначено від’ємне значення. Оскільки податківці розраховуватимуть штрафні санкції виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування (лист ДФСУ від 24.09.15 р. № 20289/6/99-99-19-03-02-15).
Якщо ж ви її включили до ПК, такий промах слід виправити. Як це зробити, можна дізнатися з «БТ», 2016, № 32, с. 17.
