Столичні податківці відзначають, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Підставою для нарахування земподатку є дані Держземкадастру ( п. 286.1 ПКУ).
Водночас установлено перелік ділянок, які не підлягають обкладенню земподатком. Зокрема, податок не сплачується за земділянки сільгосппідприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень ( п.п. 283.1.5 ПКУ).
Стосовно питання про визначення моменту вступу садових культур у пору плодоношення контролери самі нічого не пояснюють, а відсилають до актів Мінагрополітики. Прямуючи за цим дороговказом, знаходимо п. 3.1 Методрекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільгосппідприємствах, затверджених наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73 (ср. ). Зокрема, строк переведення молодих насаджень яблунь та груш до складу плодоносних може бути від 5 до 8 років від посадки (залежно від підщепи та форми крони). Аналогічне зазначено в листі Держсадвинпрому від 24.02.97 р. № 11/02-460.
Само собою напрошується запитання: чи є об’єктом оподаткування земля міжрядь саду, що використовується під посіви? Вважаємо, що «ні», оскільки її статус «багаторічних насаджень» не змінюється. У додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051, чітко зазначено, що до ділянок ріллі не належать, зокрема, міжряддя садів, які використовуються під посіви.
Тож, якщо хочете зекономити на земподатку — садіть сади…
