До загального місячного оподатковуваного доходу працівника не включаються кошти, отримані ним на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ ( п.п. 165.1.11 ПКУ).
При цьому днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника. А днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи (п. 7 розд. I Інструкції № 59*).
Дата на транспортному квитку має збігатися з датою вибуття/прибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження.
Якщо зазначені дати не збігаються, то з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні/святкові та неробочі дні. За умови, що строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищить строку відрядження, передбаченого постановою КМУ від 02.02.11 р. № 98 (30 днів — у межах України, 60 днів — за кордоном).
Висновок: вартість квитка, в якому дата прибуття/вибуття не збігається з датою, зазначеною в наказі про відрядження, та яка відшкодована роботодавцем, вважається додатковим благом працівника і включається до складу його загального місячного оподатковуваного доходу.
Але! Не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника вартість такого квитка, якщо працівник затримався у відрядженні на вихідні/святкові дні з дозволу керівника підприємства і загальний строк відсутності працівника не перевищив 30 (60) днів.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 103.17
