При гривнево-копійчаних погрішностях багато бухгалтерів рятувалися тим, що переводили заповнення податкової накладної в ручний режим і коригували в ній обсяг постачання (гр. 10), що дозволяє вийти на правильні суму ПДВ і загальну суму постачання. Тепер же ЄРПН не пропускає на реєстрацію податкові накладні, якщо в результаті перемножування гр. 6 і 7 податкової накладної отримана сума не збігається більш ніж на 1 грн. з показником гр. 10 цього рядка.
Наприклад, обсяг постачання без ПДВ згідно з первинкою — 2000 грн. Його ми і вказали в гр. 10. Так ось, якщо в результаті перемножування гр. 6 і 7 податкової накладної за цим рядком фактично виходить, наприклад, показник 2000,89 — усе добре. Податкова накладна буде зареєстрована. А якщо, наприклад, виходить значення 2001,01, то ЄРПН уже не пропустить на реєстрацію таку податкову накладну.
Причини проблем з «округленням/відкиданням»
Зазвичай відповідні проблеми виникають за таких обставин:
1. Коли отримана часткова передоплата за товар/послугу.
2. Коли ціна в договорі встановлена так, що розрахунок суми ПДВ відбувається «зворотним рахунком».
Інакше кажучи, спочатку встановлюють ціну з ПДВ, а потім від неї «зворотним рахунком» вираховують ПДВ. У результаті ціна без ПДВ / сума ПДВ має нескінченну кількість знаків після коми. У підсумку з’являються розбіжності через округлення. Щоб уникнути цієї проблеми, потрібно при встановленні ціни накручувати ПДВ зверху, а не вираховувати його зворотним шляхом.
Податківці в листі ДФСУ від 02.03.16 р. № 4698/6/99-99-19-03-02-15 також зазначали, що для коректного заповнення податкової накладної потрібно враховувати норми п.п. 194.1.1 ПКУ.
Згідно з цією нормою ПДВ додається до ціни товарів/послуг, а не віднімається від їх вартості.
Шляхи вирішення проблеми
«Рецепт» від фіскалів — регулювати кількість (тобто підганяти податкову накладну за рахунок значення гр. 6).
Так, наприклад, у роз’ясненні в категорії 101.17 ЗІР ДФСУ і в листі № 17270* податківці зазначають, що необхідною кількістю знаків після коми в гр. 6 вважається така кількість, якої вистачає для правильного підрахунку показника в гр. 10 і рядків I — IX розділу А податкової накладної.
* Лист ДФСУ від 10.08.16 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15.
Але цей «рецепт» підходить, тільки коли відбувається часткова передоплата за товари/послуги. У цьому випадку «підігнати» податкову накладну дійсно можна за рахунок значення гр. 6.
Наприклад, згідно з угодою постачається 1000 од. товару за ціною 17 грн. (без ПДВ). Покупець переказав за товар 12000 грн. (без ПДВ — 10000 грн., ПДВ — 2000 грн.).
Визначаємо, яка кількість товару виявилася оплаченою: 10000 : 17 = 588,2353. Для того щоб вийти на потрібну суму, в нашому випадку кількісний показник потрібно вказати аж із чотирма знаками після коми: 588,2353 х 17 х 1,2 = 12000 грн.
Правда, слід врахувати, що багато бухпрограм не в змозі «забезпечити» необхідну кількість знаків після коми в гр. 6. Наприклад, деякі програми дозволяють вносити в цю графу тільки 6 знаків після коми. А цього буває просто недостатньо.
Водночас «регулюванням» кількості не врятуватися, якщо податкова накладна складається на повне постачання або коли перша подія — відвантаження. Якщо за накладною відвантажили, наприклад, 20 одиниць товару, то дуже дивно вказувати в податковій накладній 19,9999 або 20,111 одиниці товару. Більше того, в цьому випадку кількість не відповідатиме первинним документам.
Знову ж таки, ця проблема зазвичай виникає у зв’язку з тим, що ПДВ рахували «зворотним рахунком» від договірної вартості.
Для цієї ситуації багато платників використовують інші варіанти «підгонки» податкової накладної:
1. Регулюють кількість знаків після коми в ціні (гр. 7). Так, згідно з Порядком № 1307** вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми. І зазначення в ціні більше двох знаків після коми вважається порушенням. Але в цьому випадку можна наполягати на тому, що незначні недоліки в податковій накладній не призводять до втрати права на податковий кредит (останній абзац п. 201.10 ПКУ).
** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
До речі, подібні висновки можна побачити в роз’ясненнях самих фіскалів (наприклад, лист № 17270).
У гр. 7 дозволяється наводити більше двох знаків після коми, якщо ціни (тарифи) затверджені відповідним рішенням Уряду***.
*** З переліком товарів і послуг, ціни на які регулюються державою, ви можете ознайомитися в постанові КМУ від 25.12.96 р. № 1548.
Хоча, знову ж таки, такі дії частенько викликають гнів у контрагентів.
2. Ще один варіант, до якого вдаються платники, — встановлюють ціну не за одиницю товару, а наприклад, за 10, 100, 1000 одиниць. Благо в Класифікаторі одиниць виміру є такі одиниці виміру.
Наприклад, підприємство поставляє 300 одиниць товару за ціною 51,43 грн. з ПДВ (без ПДВ — 42,86 грн.) за одиницю на загальну суму 15429 грн. (без ПДВ — 12857,50 грн., ПДВ — 2571,50 грн.). При перемножуванні гр. 6 (300 шт.) і гр. 7 (42,86 грн.) виходимо на обсяг постачання (гр. 10) — 12858 грн. Тоді як потрібно отримати 12857,50 грн.
Якщо ж ми прив’яжемо ціну до вартості за 100 одиниць, тобто ціна в нас складатиме 5143 грн. (без ПДВ — 4285,83 грн., ПДВ — 857,17 грн.), то в гр. 6 ми вже поставимо кількість «3», у гр. 7 — «4285, 83» і вийдемо на значення 12857,49 грн.
Але у такому разі і в первинці треба прив’язуватися до ціни за 100 одиниць товару, а не за одну одиницю.
Слід зазначити, що іноді бухгалтери вдаються і до такого «пілотажу»: реєструють на одне постачання дві податкові накладні — одну на розрахункову суму з погрішністю, другу — на «копійчану» погрішність в обсязі. Але так чинити не варто. Адже якщо відвантажувальний документ / документ на оплату один, то має бути тільки одна податкова накладна.
