(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
22/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2017/№ 16

Сумісник: знайомимося, приймаємо, звільняємо

Сьогодні додатковим підробітком нікого не здивуєш. Маючи основну роботу, працівники шукають роботу за сумісництвом. Що таке сумісництво? Кого можна прийняти на роботу за сумісництвом? Чим сумісництво відрізняється від суміщення?

Вивчаємо «матчастину»!

Що таке сумісництво? Це робота за іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час.

Причому працювати на умовах сумісництва працівник може:

• на тому ж підприємстві (у підприємця), яке є його основним місцем роботи. Це внутрішнє сумісництво;

• на підприємстві (у підприємця), яке не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.

Врахуйте! Не можна приймати на роботу за сумісництвом працівника, у якого немає основного місця роботи. На це звертає увагу Мінпраці в листі від 13.10.04 р. № 36-298.

Недотримання цього простого правила може в майбутньому «вилитися» для працівника в проблеми з оплатою лікарняних і нарахуванням індексації.

Хоча якось покарати роботодавця, що прийняв на роботу за сумісництвом працівника без основного місця роботи, неможливо. Адже він не має права вимагати від такого працівника документи, що підтверджують наявність у нього основного місця роботи. Проте може попросити їх надати.

Приймаємо на роботу

Тут усе в загальному порядку. Майбутній працівник подає:

• заяву про прийом на роботу. У ній він вказує посаду (професію), на яку бажає працевлаштуватися, і умови роботи (робота за сумісництвом, графік роботи);

• документи, необхідні для укладення трудового договору (наприклад, паспорт або інший документ, що засвідчує особу, реєстраційний номер, військово-обліковий документ).

Оформляється трудовий договір, якщо він складається в письмовій формі. Знову ж таки, що стосується форми трудового договору (письмова або усна), що укладається із сумісником, то тут працюють ті ж правила, що і при прийомі працівника за основним місцем роботи. Сам факт сумісництва жодних самостійних вимог не породжує.

Видається наказ (розпорядження) роботодавця про прийом працівника на роботу за сумісництвом. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.

Наказ готовий? Формуємо Повідомлення про прийом на роботу і відправляємо його податківцям. Так-так! Оскільки на роботу на умовах сумісництва приймаємо на підставі окремого трудового договору, то подання Повідомлення не уникнути. При цьому не важливо, внутрішнім чи зовнішнім буде таке сумісництво. Винятків тут немає.

Із дзвінків на «гарячу лінію» ми знаємо, що деякі податківці на місцях розповідають роботодавцям про те, що на внутрішніх сумісників Повідомлення подавати не потрібно. Не «ведіться» на такі казки. Подавати Повідомлення необхідно! На цьому наполягає Держпраці* (і цілком у межах закону).

* Див. роз’яснення на офіційному сайті Держпраці http://dsp.gov.ua в розділі «Запитання/відповіді».

У Повідомленні на працівника-сумісника формуєте окремий рядок, проставляючи в графі 4 код «2» (найняті працівники без трудової книжки). Навіть якщо сумісництво внутрішнє.

Повідомлення відправили? Тепер можна допускати працівника до роботи.

І не забудьте заповнити на працівника-сумісника особисту картку (типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату і Міноборони України від 25.12.09 р. № 495/656).

Звільняємо сумісника

Трудовий договір з працівником-сумісником розриваємо в загальному порядку за підставами, встановленими КЗпП, іншими нормативно-правовими актами (див. ст. 7 КЗпП). Оформляємо припинення трудового договору із сумісником наказом (розпорядженням) керівника про припинення трудового договору.

У день звільнення з ним проводимо остаточний розрахунок і виплачуємо всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми, а саме:

• зарплату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;

• вихідну допомогу у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП;

• компенсацію за невикористану відпустку.

Важливо! Остаточний розрахунок з працівником, що звільняється, проводимо незалежно від того, є він зовнішнім або внутрішнім сумісником. Наприклад, з внутрішнім сумісником розривають трудовий договір про роботу за сумісництвом і він продовжує працювати за основним місцем роботи. У такій ситуації роботодавець зобов’язаний у загальному порядку нарахувати і виплатити всі належні цьому працівникові суми у зв’язку зі звільненням з неосновного місця роботи, у тому числі й компенсацію за невикористані дні відпустки за неосновним місцем роботи (за наявності таких днів).

Дивися не переплутай!

Якщо працівник працює за основним місцем роботи на вашому підприємстві або в іншого роботодавця, то питань з його ідентифікацією як сумісника немає. Інша справа, якщо до нас працевлаштовується студент (аспірант) або підприємець. Як їх приймати: за основним місцем роботи чи за сумісництвом?

Розпочнемо зі студентів. Тут на перше місце виходить п. 14 постанови № 13**. У ньому прописано, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання (наприклад, студентів, аспірантів), не є сумісництвом.

** Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.

Резюме. Якщо студент навчається за денною формою навчання і ніде не працює, то робоче місце, на яке він працевлаштується, буде його основним місцем роботи (див. лист Мінпраці від 08.11.10 р. № 214/06/187-10).

Студент може бути прийнятий на роботу на умовах сумісництва тільки в тому випадку, якщо в нього вже є місце основної роботи, де ведуть його трудову книжку.

Переходимо до підприємців. Підприємництво не є для фізособи її основним місцем роботи. Тому підприємець може бути прийнятий на роботу за сумісництвом, тільки якщо вже працює за трудовим договором в іншого роботодавця і на нього там ведеться трудова книжка (див. лист Мінпраці від 15.06.10 р. № 2718/0/18/10-зв).

Важливо! Дуже часто на практиці плутають внутрішнє сумісництво із суміщенням. Так давайте ж розставимо всі крапки над «і»!

Що слід розуміти під сумісництвом, ми вже з’ясували. А що таке суміщення професій (посад)? Це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах встановленої тривалості робочого часу за основною роботою на одному і тому ж підприємстві (ст. 105 КЗпП).

Виходить, що внутрішнє сумісництво відрізняється від суміщення часом виконання іншої роботи, відмінної від основної.

Працівник-сумісник виконує роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час (до початку або після закінчення основної роботи). Працівник, який суміщає посади, виконує додаткові обов’язки за професією, що суміщається, в межах робочого часу за основним місцем роботи.

Крім того, як ми вже говорили вище, робота за сумісництвом виконується на підставі окремого трудового договору. При суміщенні професій (посад) роботу виконують на підставі одного трудового договору.

Облік робочого часу за внутрішнім сумісником ведеться окремо від обліку його робочого часу за основним місцем роботи. При суміщенні професій (посад) облік робочого часу ведуть за основною посадою (професією).

Ну і нарешті, працю сумісника оплачують пропорційно відпрацьованому часу або за фактично виконану роботу. За суміщення посад (професій) працівникові встановлюють доплату до посадового окладу.

Як бачите, особливої мороки з прийомом/звільненням сумісників немає. Тож працевлаштовуйте їх на здоров’я. І вам добре — робота не стоїть, і людям приємно — додатковий заробіток гаманець гріє.

сумісник, сумісництво, суміщення, прийняття на роботу, звільнення з роботи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті