Чи включати у виручку комісію банку?
Якщо при розрахунках через POS-термінал на поточний рахунок єдиноподатника надійшла сума вже за вирахуванням комісії банку, то яку суму вважати доходом? Наприклад, якщо покупець заплатив 1000 грн., комісія банку — 2 %, «живих» грошей на рахунок підприємця надійшло 980 грн.
З консультації в категорії 107.04 ЗІР ДФСУ складається враження, що дохід дорівнює 980 грн. Аналогічну позицію бачимо і в листі ДФСУ від 12.11.15 р. № 10524/К/99-99-17-02-02-14.
Проте ми не радимо так чинити. Адже згадані лист і консультацію можна трактувати інакше: фактично продавцеві надійшла більша сума, з неї банк утримав комісію і зарахував на рахунок різницю, розписавши ці суми у виписці. Під такою точкою зору фраза податківців «уся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок» означатиме визнання доходу в розмірі 1000 грн.
Позиція податківців на місцях теж неоднозначна. Наприклад, київські податківці вважають, що доходом є сума, що надійшла на розрахунковий рахунок (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.15 р. № 2846/Г/26-15-17-04-14). А ось рівненські фіскали ратують за включення в дохід повної суми виручки з урахуванням комісії, утриманої банком (див. лист ГУ ДФС у Рівненській області від 27.04.16 р. № 83/14з/17-00-13-03-15).
При такій плутанині всім єдиноподатникам, що використовують платіжні термінали, безпечніше ставити в дохід (гр. 2 Книги обліку доходів) усю суму, яка повинна була надійти від покупця (у нашому прикладі — 1000 грн.). Якщо подивитися виписку банку, то це буде сума, що реально «капнула» на рахунок (980 грн.) + комісія банку (20 грн.).
Наші аргументи на користь такої позиції такі:
1) комісія банку є не чим іншим, як витратами продавця товарів, тому не повинна зменшувати його доходи від продажу;
2) у квитанції (чеку) платіжного терміналу також відображається вся сума придбання без зменшення на комісію банку.
Відповідно в цій сумі і повинен визнаватися дохід продавця.
На яку дату заповнювати Книгу?
Особливістю проведення розрахунків через POS-термінал є те, що грошові кошти надходять на рахунок підприємця-продавця не відразу, а через деякий час (можуть надійти наступного дня або через декілька днів).
«Особлива прикмета» усіх підприємців (як єдиноподатників, так і загальносистемників) — у загальному випадку вони застосовують касовий метод для відображення доходів.
Для єдиноподатників цей момент конкретизований у п. 292.6 ПКУ: «Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності».
У п. 292.8 ПКУ розглянутий спецвипадок із використанням карток, але він стосується тільки продажу через торгові автомати. Тобто нам не підходить.
У разі коли покупець розраховується карткою, підприємець має справу з безготівковими розрахунками. Відповідно датою виникнення доходу буде саме дата надходження грошей на поточний рахунок.
За цією датою і потрібно вказувати безготівковий дохід у гр. 2 Книги обліку доходів.
Із цим, до речі, погоджуються і податківці (див., зокрема, лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.15 р. № 2846/Г/26-15-17-04-14).
Нагадаємо, у графі 2 Книги дохід потрібно записувати загальною сумою за день, але з розбиттям за видами доходу: окремо готівковий і безготівковий*.
* Деталі знайдете, зокрема, у статті «Прозріння податківців: стара Книга обліку доходів за новими правилами» // «БТ», 2016, № 22.
Відповідно отримана «готівка» сформує дохід «поточного» дня, а безготівка — того дня, коли гроші надійдуть на рахунок.
Але що робити, якщо раніше виручку в Книзі відображали за датою проведення розрахунків через термінал? Думаємо, нічого «кримінального» в цій ситуації немає.
Оскільки розрахунки через платіжний термінал — безготівкові, то на штрафи, що лякають, за Указом № 436** за неоприбутковування готівки навіть натяку немає (адже готівкову частину доходу підприємець завжди проводив за Книгою день у день).
Непорозуміння можуть виникнути на стику звітних періодів (у цьому випадку — календарних років), у випадку якщо дохід підприємця-єдиноподатника групи 2 наблизився до граничної позначки в 1,5 млн грн. Тоді набуває значення правильність розрахунку розміру доходу, а тут важливу роль відіграє в тому числі і дата його відображення в Книзі.
У принципі, такі помилки можна виправити.
Інше запитання — чи варто цим займатися? Процес цей трудомісткий. Та і може привернути зайву увагу контролерів.
За такі «облікові огріхи» підприємцеві може загрожувати лише адмінштраф за неналежне ведення обліку доходів і витрат за ст. 1641 КпАП у сумі від 51 до 136 грн.
Позитивний ефект від виправлення можна побачити хіба що в тому, що якщо ми проведемо їх у Книзі, то через 2 місяці податківці вже не зможуть накласти цей адмінштраф (ст. 38 КпАП).
