Податок на прибуток аграріїв: час подавати декларацію

Децюра Сергій, податковий експерт
Чим ближче осінь, тим більше запитань виникає в аграріїв щодо подання декларації з податку на прибуток. Її потрібно подати не пізніше 29 серпня. Крім традиційних проблем щодо правил заповнення цієї декларації, дехто сумнівається, чи можна взагалі її подавати за специфічний сільськогосподарський звітний період. Відповіді на ці та інші запитання шукайте у цій статті.

Звітуємо лише за рік

Для виробників сільгосппродукції на відміну від інших платників податку на прибуток встановлено лише річний податковий (звітний) період (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ). Причому цей період використовують усі платники податку на прибуток, які є сільгосптоваровиробниками.

Тобто умова, що за загальними правилами ділить платників на квартальників та річників, аграріїв не стосується. Таким чином, незалежно від того, чи віднесено сільгосптоваровиробника до високодохідних (дохід за минулий рік перевищує 20 млн грн.) чи малодохідних підприємств, звітують вони виключно за рік.

На відміну від інших річних платників податку на прибуток аграрії можуть використовувати для звітування два види податкових звітних періодів:

1) звичайний податковий звітний рік, який збігається зі звичним календарним роком (з 1 січня по 31 грудня включно);

2) специфічний податковий звітний рік, який починається з 1 липня поточного року і закінчується 30 червня наступного року (п.п. 137.4.1 ПКУ).

Увага! Апріорі сільгосптоваровиробник має звітувати за звичайний податковий рік. Водночас, якщо аграрій дотримається певних вимог (про це нижче), то він може обрати специфічний податковий період (з двома суміжними півріччями двох календарних років). Тобто застосування сільгосппідприємством особливого податкового звітного року — не обов’язок, а право платника.

Особливий звітний період

Як ми зазначили вище, для того щоб звітувати за особливий річний період, сільгосптоваровиробник має дотримуватися певних вимог. За минулий рік його сільгоспчастка (питома вага доходу від продажу сільгосппродукції власного виробництва у загальній сумі доходу) має перевищувати 50 % (абзац другий п.п. 137.4.1 ПКУ).

Увага! До розрахунку 50 % сільгоспчастки аграрій має включати дохід від реалізації продукції, яка належить до сільськогосподарської за визначенням ст. 209 ПКУ. Тобто за правилами, які застосовувались у спецрежимі з ПДВ.

За такого відсилання до правил ПДВ-оподаткування виходить, що і для прибуткового оподаткування є актуальними вимоги щодо безпосередності виробництва та правомірності землекористування відповідно до норм земельного законодавства.

Застерігаємо: позиція контролерів послідовно жорстка — сільгосппродукція, вироблена (вирощена) на орендованих земельних ділянках, держреєстрацію прав оренди яких не здійснено, у світлі ст. 209 ПКУ не може вважатися власно виробленою.

На перший погляд усе просто і прозоро. Водночас є одна проблема: ст. 209 ПКУ, яка давала право сільгосптоваровиробнику працювати на спецрежимі з ПДВ з початку 2017 року канула в Лету. Її виключили із ПКУ.

Водночас при описі суб’єктного складу користувачів цього особливого сільгоспперіоду п.п. 137.4.1 ПКУ і після цих коректив посилається на ст. 209 ПКУ. От і вийшло, що формально в ПКУ вже немає переліку тих осіб, які можуть звітувати за особливий період, а згадка про нього є.

Виникає закономірне запитання: чи діє взагалі у 2017 році особливий річний прибутковий період для аграріїв: з липня поточного року по червень наступного?

Прямої відповіді у ПКУ на це запитання немає. Ми вважаємо, що тут навіть найзавзятішим фіскалам зрозуміло, що згадка про ст. 209 ПКУ у п.п. 137.4.1 ПКУ — це суто технічна помилка законодавця. Адже який сенс було через такий витіюватий спосіб видаляти особливий період? Досить було просто про нього не говорити в п.п. 137.4.1 ПКУ.

Мало того, що посилання на ст. 209 ПКУ не видалили з п.п. 137.4.1 ПКУ, так ще й для сільгоспників детально розписали в п. 46.2 ПКУ, яку фінзвітність додавати разом з прибутковою декларацією такого особливого періоду, а у п.п. 134.1.1 ПКУ з’явився окремий «жирний» абзац розрахунку об’єкта оподаткування при такому особливому періоді.

При цьому якщо йдеться про платників податку на прибуток, які і в минулому році звітували у специфічні строки, то для них, на наш погляд, діє саме цей звітний період. І навіть відсутність діючої ст. 209 ПКУ не перешкода. Річ у тому, що вони дотрималися 50 % частки, коли ще діяла ст. 209 ПКУ. А тому позбавити їх права звітувати у цей специфічний період поки що не зможе ніхто.

Усе наведене вище говорить про те, що цей особливий період має існувати у 2017 році і в наступних роках.

Податківці поки що нічого конкретного з цього приводу не сказали. Водночас у консультації, розміщеній у категорії 102.23.01 ЗІР ДФСУ, при поясненні, чи потрібно звітувати аграрію у специфічні річні строки у 2017 році, вони дали ствердну відповідь. Ааргументуючи свою позицію, вони вказали, що виробниками, які можуть обрати цей особливий період, є ті агропідприємства, які виробляють продукцію, визначену в п. 2.15 Закону № 1877*. Про те, що визначення такої продукції має відповідати вимогам ст. 209 ПКУ, вони чомусь промовчали.

* Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.

Ураховуючи це, вважаємо, що контролери розуміють, що законодавці припустилися суто технічної помилки при визначення суб’єктів, які можуть звітувати в особливі річні строки. Тому вони просто збираються «заплющити очі» на цю недоречність.

Крім того, якщо порівняти норми п. 2.15 Закону № 1877 і ст. 209 ПКУ щодо визначення сільгосппродукції, що мають виробляти аграрії, які обрали особливий річний період, то відмінностей ви практично не знайдете. Тобто заміна одного визначення іншим не має спотворити саму логіку застосування особливого річного прибуткового періоду.

Розібравшись із можливістю застосування особливого періоду, перейдемо до основ. А саме нагадаємо, що відзвітувати за специфічний податковий (звітний) рік (з 01.07.16 р. по 30.06.17 р.) сільгоспники мають не пізніше 29 серпня, а сплатити податок — не пізніше 8 вересня.

Сільгосппідприємства мають звітувати за новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.17 р. № 467), яка є єдиною для всіх платників податку на прибуток.

За специфічний 2016/2017 сільгоспрік аграрії, як і в минулому, подають одну декларацію. Нагадаємо, до 2015 року аграрії подавали дві декларації (окремо за кожне півріччя).

У загальному порядку при заповнені декларації аграрії керуються розд. III ПКУ, у якому після його оновлення з 01.01.15 р. із «сільгоспприбуткових» норм залишилась, великою мірою, лише одна — поняття податкового (звітного) періоду. Стосовно іншого — здебільшого, усе, як для всіх.

Із правилами складання та подання нової декларації з податку на прибуток підприємств ви вже знайомі (див. статтю «Прибуткова» декларація за півріччя: подаємо за новою формою» // «БТ», 2017, № 29). Тож переказувати їх не будемо. Зосередимося лише на окремих агроособливостях.

Одразу скажемо: виникнення певних нюансів загалом пов’язане з тим, що у таких сільгосппідприємств не збігаються періоди: специфічний — щодо прибуткового декларування та календарний — щодо фінансової звітності. Утім, усе по порядку.

Особливий період для перебіжників

Як ми з’ясували, особливий сільгоспний період у 2017 році діє. І діє він, напевно, як для тих аграріїв, які були платниками податку на прибуток у 2016 році, так і для тих, хто покинув лави спрощенців з початку 2017 року і перейшов на загальну систему оподаткування.

Нагадаємо, що у минулому році податківці для таких «перебіжників» не бачили перешкод для початку застосування «особливого» річного періоду в році переходу на загальну систему (листи ДФСУ від 31.05.16 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15, від 10.05.16 р. № 10300/6/99-95-42-01-15, від 22.04.16 р. № 9143/6/99-95-42-01-15).

Водночас, якщо ви були платником податку на прибуток у 2016 році, то для вас діє повноцінний особливий період. А як же бути з перебіжниками. Тобто тими суб’єктами, які з початку 2017 року стали платниками податку на прибуток, чи вирішили змінити особливий сільгоспний річний період на загальний і навпаки.

Поговоримо про кожний варіант окремо.

1. Виробник сільгосппродукції з 01.01.17 р. перейшов зі сплати єдиного податку групи 4 на загальну систему оподаткування та в подальшому вибирає специфічний податковий звітний рік. Такому аграрію слід окремо подати прибуткову декларацію за період з 01.01.17 р. по 30.06.17 р. (про це говорять контролери у листах ДФСУ від 31.05.16 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15; від 10.05.16 р. № 10300/6/99-95-42-01-15; від 22.04.16 р. № 9143/6/99-95-42-01-15). У цьому разі, як бачимо, йдеться про декларацію за перше півріччя.

Після цього він зможе подати звітність за особливий сільгоспний рік: у кінці серпня наступного року.

2. Сільгосппідприємство переходить зі специфічного звітного періоду на звичайний (календарний рік). У цьому випадку має бути подана спочатку декларація за такий специфічний рік, а уже потім — за друге півріччя поточного календарного року. Таку думку поділяють і контролери на місцях.

3. Якщо аграрії бажають змінити звичайний період на специфічний, декларація має подаватися у такому ж порядку, як у варіанті 1.

Особливі позначки у декларації

Як ми зазначили вище, форма декларації, яку подають аграрії за особливий річний період, нічим не відрізняється від форми декларації, що подають інші річні чи квартальні платники податку на прибуток. Тому виникає закономірне запитання: що слід зробити аграрію, щоб звичайна декларації з податку на прибуток стала сільгоспдекларацією, яка подається за особливий період?

Для цього потрібно поставити позначку у полі 9 декларації «Особливі позначки», а саме в клітинці «виробника сільськогосподарської продукції».

Звертаємо увагу, що, вказавши в цьому полі позначку, сільгосптоваровиробник ідентифікує себе не з точки зору «сільгоспвиробничого» статусу (що він є виробником сільгосппродукції), а з точки зору поширення на нього особливого річного періоду. На цьому наголошують податківці у листі від 30.06.17 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17.

У випадку застосування виробником сільгосппродукції звичайного річного періоду (з 1 січня по 31 грудня) таку позначку не ставите.

Фінзвітність та розрахунок податку

Фінзвітність. Проблема із вибором фінзвітності, яку слід подавати разом із декларацію з податку на прибуток за особливий період, існувала до початку 2017 року. Річ у тому, що з початку 2017 року до п. 46.2 ПКУ було внесено зміни, які вирішили цю проблему. Там з’явився перелік фінзвітності, яку мають подавати аграрії при звітуванні за особливий період.

Так, у з 01.01.17 р. разом з прибутковою декларацією аграрії, які обрали особливий річний період, мають подавати «трикомплектну» фінзвітність:

1) за перше півріччя минулого року;

2) за минулий рік;

3) за перше півріччя поточного року.

Ураховуючи це, можна дати відповідь на таке питання, яке турбує агараріїв.

Як заповнити звітність. Для сільгосппідприємств, як і для інших платників, об’єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку) на різниці, прописані як у «прибутковому» розд. III, так і в «перехідному» розд. XX ПКУ.

Оскільки сільгоспники, які обрали особливий річний період, подають три комплекти фінзвітності, постає запитання: які дані вказати у декларації?

Відповідь у п.п. 134.1.1 ПКУ. Там вказано, що аграрії з особливим звітним періодом фінрезультат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінрезультату до оподаткування за минулий звітний рік (2016 рік) на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя такого року (І півріччя 2016 року) та збільшення на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року (півріччя 2017 року).

Податкові різниці

Рядок 03 декларації, у якому відображаються різниці, що виникають відповідно до ПКУ, аграріями за певних умов може не заповнюватись. Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ, якщо дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату на податкові різниці.

Відразу звертаємо увагу на період — звітний (податковий) рік. Отже, стосовно розміру доходу сільгосппідприємствам зі специфічним роком треба орієнтуватись не на річну фінзвітність, а на дохід, зазначений у прибутковій декларації.

На відміну від високодохідників, для яких коригування на різниці є обов’язковим, малодохідникам надано право вибору — коригувати на них фінрезультат чи ні.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. У подальші роки коригування фінрезультату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Отже, якщо сільгосппідприємство в попередній прибутковій декларації вже заявляло про непроведення коригування, то в поточній декларації таке право діє автоматично.

Зауважте, право не коригувати поширюється на всі різниці, визначені відповідно до розд. III ПКУ, за винятком однієї — збитків минулих років. Ця різниця має застосовуватись малодохідниками у загальному порядку разом з високодохідниками.

Незалежно від високо(мало)дохідного статусу, сільгосппідприємствам також не уникнути низки інших коригувань-різниць згідно з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Такі «перехідні» коригування є обов’язковими для всіх платників. Якщо коротко, то йдеться про застарілі збитки, прибутки від участі в капіталі, дивіденди, різниці за сумнівною заборгованістю, «грошові» різниці, витрати за відпустками.

Зменшення податку

З об’єктом оподаткування та розміром податку, гадаємо, визначились. Тепер коротко зупинимось на додатку ЗП щодо зменшення нарахованої суми податку.

Нагадаємо, що в минулому році нарахований розмір податку на прибуток усі суб’єкти господарювання мали право зменшити на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (у частині податку на нежитлову нерухомість).

З початку 2017 року законодавці прибрали згадку із ПКУ про таке зменшення. Отже, на сьогодні зменшити нарахований податок на прибуток на податок на нерухомість не можна.

Усе просто, коли йдеться про «звичайних» платників податку на прибуток. Водночас, якщо мова іде про особливий сільгоспний період, то можна стверджувати, що оскільки він почався ще у 2016 році, коли таке зменшення діяло, то податок на прибуток можна зменшити на «нерухомий податок» за друге півріччя 2016 року.

На наш погляд, такий підхід не обґрунтований. Річ у тому, що податок нараховується за рік загалом, а не за кожну його частину. У зв’язку з цим у аграріїв немає змоги вирахувати, яка частина податку на прибуток припадає на першу половину року, а яка — на наступну.

Крім того, сама форма декларації, а саме додаток ЗП, тепер не містить відповідного рядка, щоб вирахувати податок на майно із суми нарахованого податку на прибуток.

Усі інші зменшення нарахованого податку на прибуток, що відображаються у додатку ЗП, відображаються у загальному порядку.

Висновки

  • Особливий річний період сільськогосподарські підприємства можуть обрати й у 2017 році. Головне, щоб вони були виробниками сільгосппродукції, визначення якої надано у п. 2.15 Закону № 877.
  • Порядок подання декларацій нерічного періоду зумовлені перехідними ситуаціями.
  • Разом з декларацією з податку на прибуток аграрії подають три форми фінзвітності.
  • Малодохідникам надано право вибору — коригувати на різниці фінрезультат чи ні. Проте таке право не поширюється на збитки минулих років та на різниці згідно з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
  • Нарахований податок на прибуток не коригується на податок на нерухоме майно.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі