Право підприємця на ПК за основними засобами

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Це «бородате» питання тягнеться, схоже, ще з моменту зародження приватного підприємництва. І вже традиційно податківці продовжують вигадувати нові хитрощі, щоб «відсікати» податковий кредит підприємця за придбаними основними засобами. Нам залишається вкотре говорити про незаконність такої позиції.

Загальні правила ПДВ-кредиту

Для всіх платників ПДВ правила формування податкового кредиту (ПК) встановлені ст. 198 ПКУ. Причому вони єдині для всіх платників ПДВ: як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців (ФОП), і не залежать від обраної ними системи оподаткування (загальна або спрощена*).

* Єдина особливість пов’язана з тим, що єдиноподатник має право обрати квартальний звітний період для надання декларації з ПДВ (п. 202.2 ПКУ).

Підкреслимо: норми ПКУ жодних спеціальних правил для підприємців на загальній системі оподаткування або спрощенців не містять, а тим більше не проводять паралель між їх порядком обліку витрат і відображенням ПК. Тобто будь-яка особа, яка згідно з пп. 1 і 2 п. 180.1 ПКУ зареєстрована платником ПДВ, керується загальними правилами визначення сум ПДВ, встановленого розд. V ПКУ, без будь-яких спеціальних зауважень.

Так, зокрема, п. 198.1 ПКУ передбачає, що платники ПДВ до складу свого ПК відносять суми вхідного ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні необоротних активів (вони ж основні засоби). Причому обов’язкових умов для підтвердження такого права, по суті, дві:

(1) наявність податкової накладної (ПН), зареєстрованої у ЄРПН (без помилок у її обов’язкових реквізитах);

(2) використання необоротного активу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Нагадаємо: під терміном «господарська діяльність» ПКУ має на увазі діяльність, пов’язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу (п.п. 14.1.36 ПКУ).

Причому, за загальним правилом, якщо друга умова не виконується, то «вхідний» ПДВ все одно відображаємо у складі ПК, але відразу нараховуємо «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) (п. 198.5 ПКУ). Більше того, ПК за ПН можна відкласти на 365 днів (п. 198.6 ПКУ), а ось від нарахування «компенсуючих» ПЗ (за наявності зареєстрованої «не дефектної» ПН) не відкрутитися вже в періоді використання товарів/послуг у необ’єктних та/або негосподарських операціях.

Звідси висновок, якщо є ПН, зареєстрована у ЄРПН, яка складена при придбанні платником основного засобу, то «вхідному» ПДВ пряма дорога в ПК.

А ось нараховувати чи ні «компенсуючі» ПЗ (з тим, щоб урівноважити відображений ПК), залежить від виконання другої умови — використання основного засобу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

«Підприємницький» нюанс

Тут, щоправда, є один важливий момент стосовно ФОП. Пов’язаний він із тим, що суб’єктами права приватної власності можуть бути тільки фізичні і юридичні особи (ст. 325 ЦКУ). Тобто підприємець як окремий суб’єкт права власності в ЦКУ не виділений. Тому тільки в разі придбання майна з метою використання в підприємницькій діяльності можна говорити про його придбання фізичною особою також у статусі підприємця, а отже, розглядати придбання через призму п. 198.1 ПКУ.

Тож якщо фізична особа придбаває необоротний актив для особистих цілей (тобто не для підприємницької діяльності), правило нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ не діє.

У такому випадку у підприємця не буде ні права на ПК, ні обов’язку з нарахування «компенсуючих» ПЗ, а придбання майна стосується виключно фізичної особи — звичайного громадянина. Тому якщо не хочете зв’язуватися з нарахуванням ПК і «компенсуючих» ПЗ і не плануєте використовувати придбане майно в підприємницькій діяльності, то і не «світіть» свій статус платника ПДВ.

Резюмуємо: підприємець — платник ПДВ при придбанні основного засобу, який планує використовувати в межах своєї господарської (підприємницької) діяльності, має право на ПК за умови наявності ПН, зареєстрованої у ЄРПН.

Причому незалежно від обраної системи оподаткування (загальна або спрощена) жодних додаткових законодавчих вимог у такому разі норми ПКУ не передбачають. Також не має жодного значення характер необоротних засобів, правила реєстрації придбаного майна тощо. Головна умова — це використання майна в госпдіяльності (!).

Наприклад, житлова нерухомість реєструється на звичайну фізичну особу, але якщо вона призначена для використання у її госпдіяльності (наприклад, для здавання в оренду), то в такому разі ФОП повинен мати повне право на ПК** при придбанні такої нерухомості.

** Зрозуміло, за умови, що на момент придбання нерухомості фізособа-громадянин має підприємницький статус і зареєстрована платником ПДВ.

А що думають фіскали?

Їм ПК підприємця, як і раніше, не дає спокою.

Нагадаємо цю «бородату» історію з невизнанням ПК за основними засобами, які використовувалися виключно в підприємницькій діяльності ФОП.

Суть міркувань податківців зводилася до того, що підприємець не веде бухгалтерського обліку, не може обліковувати в себе на балансі основний засіб і визначати його первісну/залишкову вартість та інші із цим пов’язані бухгалтерські моменти. Тобто немає бухобліку, немає і права на ПК (див. листи Міністерства доходів і зборів України від 24.06.14 р. № 4130/Д/99-99-17-02-02-15, від 24.06.14 р. № 4130/Д/99-99-17-02-02-15; лист ДФСУ від 08.09.15 р. № 8523/В/99-99-17-02-02-14).

Крім того, вони наводили як аргумент ст. 325 ЦКУ, наполягаючи на тому, що суб’єктом права власності на майно є фізична особа — громадянин незалежно від того, що надалі таке майно буде ним використано в підприємницькій діяльності. Адже використання власного майна — це один з напрямів розпорядження майном фізичною особою. А поняття «фізична особа» і «фізособа-підприємець» мають різний податковий статус (лист ДФСУ від 16.01.15 р. № 167/6/99-99-17-02-15).

Тобто, за твердженням податківців, придбання майна звичайною фізичною особою не можна вважати придбанням підприємця в межах п. 198.1 ПКУ. Така позиція абсурдна, оскільки майно — це не лише основні засоби (ст. 179 і 190 ЦКУ). Згідно з такою логікою в підприємця відсутнє право на ПК за всіма іншими придбаннями (товарами, послугами), а є тільки податкові зобов’язання…

Ось так просто фіскали перекреслювали право підприємця на ПК за придбаними основними засобами, використовуваними у його господарській діяльності. І це далеко не поодинокі випадки, а, на жаль, усталена позиція контролерів. Справедливості ради зазначимо, що «проскакували» позитивні консультації. Наприклад, нічого не завадило контролерам без будь-яких зауважень погодитися на ПК підприємця з імпорту в Україну сідельного тягача (див. лист Міністерства доходів і зборів України від 14.06.13 р. № 2123/Т/99-99-19-04-02-14).

Причому зверніть увагу: судді визнають використання в підприємницькій діяльності майна, придбаного фізичною особою в статусі звичайного громадянина, і не бачать у цьому жодних перешкод для ПК за таким майном (див. ухвалу ВАСУ від 19.04.16 р. № К/800/64575/14***). Вони зазначають, що майно (нерухомість, транспорт), право власності на яке підлягає державній реєстрації, дійсно, оформляється безпосередньо на фізичну особу (звичайного громадянина). Проте цей факт не може свідчити про те, що майно придбане не для госпдіяльності, а тому не може впливати і на ПК його покупця.

*** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57401288.

Імовірно, безліч судових рішень, прийнятих на користь підприємців, усе-таки зробила свою справу. Можливо, тому точка зору податківців трохи змінила своє «русло» й у «свіжому» роз’ясненні (див. підкатегорію 101.13 ЗІР ДФСУ) вони, цитуючи все ті ж норми ст. 325 ЦКУ, доходять уже іншого висновку: підприємці можуть уключати в ПК суми ПДВ, сплачені при придбанні основних засобів.

Але при цьому роблять серйозне зауваження: «за умови постановки на облік такого майна як основних засобів відповідно до вимог ст. 177 ПКУ, окрім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових і вантажних автомобілів…».

Тобто тепер право на ПК податківці прямо прив’язали до правил ведення обліку підприємцями — загальносистемниками за ПДФО (ст. 177 ПКУ). Нагадаємо: з початку 2017 року їм дозволили враховувати у складі витрат амортизаційні відрахування за ОЗ, які використовуються в госпдіяльності. Зрозуміло, що відразу «відсікається» ПК у частині легкових та вантажних автомобілів і житлової нерухомості, що придбавалися. Адже за ними, у принципі, нарахування амортизації підприємцям заборонене (п.п. 177.4.6 ПКУ).

А що ж робити підприємцю-єдиноподатнику? Адже норми ст. 177 ПКУ на них узагалі не поширюються — спрощенці при веденні обліку керуються п.п. 296.1.2 ПКУ.

Що робити?

Обережним платникам податків, традиційно, прислухатися до позиції податківців і спробувати отримати на своє ім’я ІПК згідно зі ст. 52 ПКУ (а раптом… були ж лояльні консультації).

Іншим залишається продовжувати боротися за свої права — адже законодавчі підстави для цього є. Наведемо нижче аргументи, які можуть бути корисні в обстоюванні своїх інтересів.

По-перше, умовами для відображення ПК з ПДВ є (1) факт придбання товарів, послуг, необоротних активів (у тому числі при їх імпорті) платником ПДВ (п. 198.1 ПКУ) і (2) наявність зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної (п. 201.10 ПКУ).

По-друге, факт придбання майна в статусі звичайного громадянина не виключає права його використання в підприємницькій діяльності, а отже, така операція може розглядатися через призму п. 198.1 ПКУ.

По-третє, право підприємця на ПК не залежить від порядку обліку його витрат, а норми ПКУ жодних особливих «підприємницьких» вимог для підтвердження ПК не містять.

Висновки

  • ФОП-платник ПДВ керується загальними правилами визначення сум ПДВ, установлених розд. V ПКУ, без будь-яких спеціальних застережень, а отже, при придбанні основних засобів має право на ПК на загальних підставах.
  • Фіскали прив’язали право ФОП на ПК до ведення ним витрат відповідно до ст. 177 ПКУ, тому підприємцю за своє право на ПК доведеться, мабуть, знову боротися.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі