Страхове відшкодування: терміни і документи
Розпочнемо зі «страхових» термінів, які визначені в ст. 9 Закону про страхування.
Страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, який виник у страхувальника. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Страхове відшкодування виплачується страхувальникові за вирахуванням франшизи — частини збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з угодою страхування.
Розмір страхового відшкодування визначають на підставі договору страхування. Для отримання страхового відшкодування страхувальник (його правонаступник або треті особи, визначені умовами страхування) повинні подати страховикові відповідну заяву. На підставі цієї заяви страховик або уповноважена ним особа (аварійний комісар) складають страховий акт (аварійний сертифікат). Форму такого акта визначає страховик ( ст. 25 Закону про страхування).
Страховий акт (аварійний сертифікат) складають в 2 екземплярах, один з яких видають страховикові. У цьому документі вказують дату, час і місце настання страхового випадку, а також причини ушкодження або загибелі застрахованого майна, розмір отриманого страхувальником збитку.
На замітку: податківці завагалися відповісти на запитання, чи є страховий акт первинним документом, і відправили за відповідними роз’ясненнями в Мінфін ( лист ДФСУ від 29.12.16 р. № 28472/6/99-99-15-02-02-15). Ми ж вважаємо, що страховий акт може вважатися первинним документом.
Суму страхового відшкодування залежно від умов договору страховик може перерахувати як безпосередньо страхувальникові, так і третій особі (СТО). Зараз це безпосередньо впливає на податковий облік, про що ми розповімо далі.
Водночас страхове відшкодування не виплатять, якщо страхувальник отримає повне відшкодування збитків від особи, винної в їх нанесенні ( п.п. 4 ст. 26 Закону про страхування).
Податковий облік
Податок на прибуток. Безпосередньо виплату страхового відшкодування усі платники податку на прибуток показують в обліку за бухгалтерськими правилами, оскільки ніяких коригувань фінансового результату за такими операціями в ПКУ не передбачено.
А ось облік операцій із застрахованим майном залежить від ступеня ушкодження і порядку використання автомобіля в діяльності страхувальника.
Так, якщо авто використовувалося в госпдіяльності і після ушкодження підлягає ремонту, такі «ремонтні» операції усі платники в «прибутковому» обліку теж показують за бухгалтерськими правилами.
Якщо ж автомобіль використовувався для невиробничих цілей (що на практиці зустрічається украй рідко) або ж після ДТП не підлягає відновленню (ремонту), то «високодохідні» платники податку на прибуток проводять коригування, передбачені ст. 138 ПКУ.
Зокрема, при ремонті «невиробничого» авто фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат на ремонт невиробничих основних засобів, віднесених у витрати відповідно до НП(С)БО або МСФЗ ( п. 138.1 ПКУ).
«Малодохідні» платники усі операції показують в податковому обліку за правилами бухгалтерського обліку.
ПДВ. Виплата страховою компанією страхового відшкодування не є об’єктом обкладення ПДВ, що підтверджують і офіційні органи (лист Мінфіну від 01.12.16 р. № 31-11170-16-29/34246, консультації в категорії 101.13, 101.16 ЗІР ДФСУ).
Певні особливості має обкладення ПДВ за ситуації, коли страхове відшкодування страхова компанія виплачує СТО. На думку офіційних органів, оподаткування в цьому випадку буде таким:
1) СТО оформляє ПН на виконані ремонтні роботи власникові автомобіля. При цьому таку ПН оформляють відповідно до п. 187.1 ПКУ на дату, яка була раніше:
• на дату отримання страхового відшкодування в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або
• на дату фактичного надання послуг з ремонту автомобіля.
На особливості оформлення таких ПН податківці не звертають уваги, а між тим вони є. Тут в основному виникає питання стосовно деталізації складових ремонтної послуги. Ми вважаємо, що в цьому випадку треба керуватися тим, що договір укладається саме на проведення робіт з ремонту автомобіля. Виходячи з цього, у ПН можна вказати тільки загальну суму виконаних робіт (з кодом послуги 45.20 «Технічне обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів»). Щоправда, в цьому випадку спостерігатиметься деяке неспівпадіння з іншою первинною документацією, в якій зазвичай деталізується вартість запчастин, витрачених на ремонт.
Зокрема, виходячи з п. 7 розд. V Правил № 615, надання послуг СТО підтверджує, серед іншого, наряд-замовлення. У цьому документі ( додаток 1 до Правил № 615), окрім переліку виконаних робіт, вказують перелік складових частин (матеріалів), які оплачуються замовником і які надані замовником. Такий же перелік іноді наводять і в акті виконаних робіт.
Бентежити таке неспівпадіння не повинно, оскільки вказані документи є свого роду кошторисом підрядних робіт.
Водночас не вважатиметься помилкою, якщо в ПН буде наведений і деталізований перелік, але із зазначенням того, що здійснюється «відшкодування вартості замінених…» деталей. При цьому можна навести код послуги 45.20;
2) на підставі ПН, виданої СТО, власник автомобіля включає ПДВ до складу ПК. Проте податківці пропонують у цьому ж звітному періоді визначити ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
Між тим у ПКУ не передбачено нарахування «компенсуючих» ПЗ для цієї ситуації. Виняток становлять випадки, коли ремонтуються «невиробниче» авто або ж автомобіль, які використовуються в неоподатковуваних (пільгових) операціях. Але погодьтеся, що це окремий випадок.
До того ж незрозуміло, на який саме підпункт п. 198.5 ПКУ в цьому випадку треба посилатися і який код причини вказувати в ПН. Тому тут у вас є два варіанти:
1) прислухатися до контролерів і оформити зведену ПН на компенсуючі ПН, скажімо, на підставі абз. «г» п. 198.5 ПКУ (негосподарське використання), що не буде правильним, але податківці проти цього заперечувати точно не будуть;
2) подати запит на отримання письмової індивідуальної податкової консультації на підставі ст. 52 ПКУ, а при отриманні негативної відповіді (що можливо), оскаржити таку консультацію в суді ( п. 53.2 ПКУ). У суді відстояти правоту буде простіше, а відміна судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Єдиний податок. Контролери дотримуються позиції, що суми страхового відшкодування, отриманого на поточний рахунок страхувальника, включаються в доходи «єдинника»-юрособи (див. консультацію в категорії 108.01.02 ЗІР ДФСУ). Оспорювати такий підхід досить складно, оскільки згідно з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ для юридичної особи — платника єдиного податку доходом є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому згідно з п.п. 296.1.3 ПКУ дохід визначається на підставі спрощеного бухгалтерського обліку про доходи і витрати з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ. А у бухобліку за такими операціями дохід виникає.
Причому для юросіб не зроблено таких винятків, як для фізосіб — платників єдиного податку. Щодо останніх у п.п. 1 п. 292.1 ПКУ прямо вказано, що суми страхових виплат і страхового відшкодування не включаються в дохід. На цій підставі і податківці дозволяють не показувати приватним підприємцям-«єдинникам» дохід при отриманні страхового відшкодування (лист ГУ ДФСУ в м. Києві від 12.07.16 р. № 4547/До/26-15-13-02-15).
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку збитки у вигляді витрат на ремонт пошкодженого автомобіля показують на тих же рахунках, що і амортизацію цього авто.
Отримане страхове відшкодування можна відобразити на субрахунку 746 «Інші доходи». При цьому такий дохід слід показувати вже на дату ухвалення рішення страховою компанією про виплату страхового відшкодування (зазвичай у цьому випадку орієнтуються на дату складання страхового акта).
Приклад. На автомобіль, що потрапив у ДТП, яке використовується в адміністративних цілях, виплачується страхове відшкодування. Сума ремонту за актом виконаних робіт склала 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.). Страхова компанія виплачує страхове відшкодування в сумі ремонту за вирахуванням 2 % франшизи (960 грн.) СТО (47040 грн.). Суму (960 грн.), що залишилася, СТО виплачує власник автомобіля.
Операції відобразимо в обліку так, як показано в таблиці.
Облік страхового відшкодування
| Господарська операція | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| 1. Нараховано дохід у сумі страхового відшкодування на дату ухвалення рішення страховою компанією про виплату страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи) | 375/ск | 746 | 47040,00 |
| 2. Відображено витрати на ремонт автомобіля на підставі акта виконаних робіт: | |||
| • без ПДВ | 92 | 631 | 40000,00 |
| • сума ПДВ (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 631 | 8000,00 |
| 3. Нараховано компенсуючі ПЗ на підставі абз. «г» п. 198.5 ПКУ | 643/1 | 641/ПДВ | 7840,00(1) |
| 949 | 643/1 | ||
| 4. Страховою компанією перераховане страхове відшкодування СТО | 631 | 375/ск | 47040,00 |
| 5. Сплачено залишок заборгованості за авторемонтні роботи | 631 | 311 | 960,00 |
| (1) ПЗ нараховують при обережному підході виходячи з вартості ремонтних робіт, сплачених СТО страховою компанією. Для цього ПДВ «витягуємо» з цієї суми 47040 х 20 % : 120 % = 7840 (грн.). | |||
Отже, для страхувальника — платника ПДВ вигідніше отримувати страхове відшкодування на свій рахунок. Тоді у нього не виникають проблеми, пов’язані з нарахуванням «компенсуючих» ПЗ. А ось для «єдинника»-юрособи, навпаки, зручніше, щоб страхове відшкодування відразу отримувало СТО, оскільки інакше у нього виникне оподатковуваний дохід.
Ці нюанси треба враховувати при укладенні договорів страхування, щоб надалі не стикатися із зайвими проблемами.
Висновки
- Отримання страхового відшкодування усі платники податку на прибуток у податковому обліку показують за правилами бухгалтерського обліку.
- Страхове відшкодування не обкладається ПДВ. Якщо страхова компанія перераховує страхове відшкодування безпосередньо СТО, ПН оформляють на власника автомобіля. При цьому власник показує ПК і, на думку податківців, повинен нарахувати ще і «компенсуючі» ПЗ на підставі ст. 198.5 ПКУ.
- Платник єдиного податку — юрособа включає суму отриманого страхового відшкодування в дохід. Тому для таких осіб бажано, щоб страхове відшкодування отримувало безпосередньо СТО.
Документи і скорочення статті
Закон про страхування — Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
Правила № 615 — Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені наказом Мінінфраструктури від 28.11.14 р. № 615.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
