Якщо в договорі комісії немає відповідних застережень — може, але з одним обмеженням (до нього ми повернемося пізніше). А спершу давайте визначимося зі статусом цього платежу.
У цьому нам допоможе ВСУ, у постанові якого від 11.11.15 р. у справі № 908/6156/14* він побудував такий ланцюг аргументів:
* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53537443.
1) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату здійснити операцію від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ);
2) майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ);
3) майном вважаються, зокрема, речі (ч. 1 ст. 190 ЦКУ). Тобто і гроші теж;
4) після здійснення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітенту звіт і — увага! — передати йому все отримане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦКУ).
Тобто ВСУ, по суті, робить акцент на слові «все», маючи на увазі всі гроші, отримані комісіонером від покупця. При цьому ВСУ прямо говорить про іноземну валюту. Тоді як ст. 1020 ЦКУ встановлює право комісіонера утримати свою плату з грошей комітента відразу ж (до речі, безвідносно до виду валюти).
Проте головне, що ВСУ доходить важливого для нас висновку: отримана комісіонером виручка належить комітенту, і тому при перерахуванні комітентові комісіонером відповідні грошові кошти засобом платежу не є. І таким чином, відповідний платіж комісіонера комітенту не підпадає під визначення розрахункової операції (ст. 2 Закону про РРО). Тому приймання такої суми комітентом від комісіонера в готівковій формі очевидно не потребує проведення такої готівки через РРО (тобто власне застосування РРО, навіть якщо останній у діяльності суб’єкта застосовується).
Але це не означає, що така сума готівки не має бути оприбуткована в касі комітента — ще й як повинна! Згідно з п. 2.6 Положення № 637**.
Проте будьте уважні: не підпадаючи під визначення розрахункової, така операція цілком підпадає під інше визначення — готівковий розрахунок (абзац шостий п. 1.2 Положення № 637). А отже, якщо подібна виплата здійснюється одним госпсуб’єктом іншому саме готівкою — її сума (протягом одного дня) не повинна перевищувати нещасні 10000 грн., або якщо її виплачує госпсуб’єкт звичайній фізичній особі — 50000 грн. Ці «готівкові ліміти» затверджені постановою Правління НБУ від 06.06.13 р. № 210. За їх порушення посадовим особам загрожує адмінштраф за ст. 16315 КпАП — у розмірі від 1700 грн. до 3400 грн. (від 8500 грн. до 17000 грн. — за повторне порушення протягом року).
Якщо ж комітент виявився обережний — що побоюється не застосовувати РРО, то гарантований варіант — унести готівку в касу банку для подальшого її зарахування на поточний рахунок комітента (хоча зрозуміло, це пов’язано з утриманням банком деякої суми, але ж і внесення готівки на рахунок з каси комітента теж не дармове!). Зате згідно з п. 2.5 Положення № 637 для одержувача-комітента цей платіж уже точно вважатиметься безготівковим.
Насамкінець застерігаємо: усе зазначене не стосується виплати комітентом комісіонеру відповідної винагороди (комісійної плати згідно з ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Оскільки подібний платіж є оплатою покупцем (комітентом) послуги посередника (комісіонера), він підпадає під визначення розрахункової операції (ст. 2 Закону про РРО). І будучи здійсненим у готівковій формі — вимагатиме застосування комісіонером РРО. Ну, і звичайно ж, дотримання згаданих «готівкових лімітів»…
