(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 43-44
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2017/№ 45

Військові збори: оплатні тонкощі

Працівника призвано на військові збори. На період його відсутності за ним зберігаються місце роботи, посада і середня зарплата. Як правильно розрахувати середню зарплату та оплатити період зборів, чи існують нюанси при виплаті таких сум, хто буде спонсором таких витрат? Про це дізнаєтеся із статті.

При призові працівника на військові навчальні збори його звільняють від роботи на цей період, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад*. При цьому на увесь період зборів, включаючи час проїзду до місця проведення зборів і назад, за працівником зберігають місце роботи, посаду і середню зарплату.

Такі гарантії працівникам-солдатам передбачені ст. 119 КЗпП і ч. 11 ст. 29 Закону № 22 32.

Окрім цього, важливим нюансом для роботодавця є те, що (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232) виплата середнього заробітку за увесь період зборів здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, встановленому КМУ.

А в чому конкретно полягає робота бухгалтера, якщо працівника установи (організації, підприємства) призвали на військові збори? Звичайно ж, він має:

• розрахувати середню зарплату і оплатити період зборів;

• провести оподаткування цих сум;

• відобразити нарахування середнього заробітку в зарплатній звітності;

• отримати компенсацію понесених витрат з бюджету.

Як це зробити і які можуть бути нюанси при цьому, розглянемо далі.

Оплачуємо час перебування на зборах

Оскільки за працівником, якого призвано на збори, зберігають не лише місце роботи і посаду, а й середню зарплату, її розрахунком і нарахуванням нам доведеться зайнятися. Підставою для нарахування буде наказ про звільнення від роботи на час проходження зборів.

Передусім треба розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату і знати кількість днів (годин), пропущених працівником у зв’язку з військовими зборами. Як це зробити? Легко й просто. Зараз покажемо.

Середню заробітну плату військовозобов’язаних, призваних на збори, розраховують згідно з п.п. «ї» п. 1 Порядку № 100. Алгоритм розрахунку оплати періоду зборів наведемо на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм розрахунку оплати періоду військових зборів

Нагадаємо: у загальному випадку розрахунковим періодом є два останні місяці, що передують події, з якою пов’язана виплата. Заробітну плату за цей період (ЗП) необхідно розділити на кількість відпрацьованих днів (годин) у розрахунковому періоді (Д(Г)відпр):

ЗПсер = ЗП : Д(Г)відпр.

Потім отриману середньоденну (середньогодинну) заробітну плату (ЗПсер) множте на кількість днів (годин) військових зборів, що припадають на робочі дні (години) за графіком роботи такого працівника на підприємстві, в установі, організації (Д(Г)пропущ):

ВЗ = ЗПсер х Д(Г)пропущ.

Так ви визначите суму плати за період військових зборів (ВЗ). Тобто принцип розрахунку середнього заробітку в цьому випадку такий же, як і при розрахунку середнього заробітку для оплати періоду мобілізації, відрядження тощо.

А як бути, якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював (наприклад, хворів або перебував у відпустці)? А якщо на військові збори призвали новоприйнятого працівника? Як у цьому випадку визначити середню зарплату? Підказки знайдете в табличній шпаргалці нижче. Вона наочно демонструє всі можливі ситуації, що зустрічаються на практиці.

Приклади розрахунку середньої зарплати для оплати днів військових зборів (наприклад, працівник призваний на військові збори з 17 по 31 жовтня 2017 року тривалістю 15 календарних днів)

Ситуація

Правила визначення розрахункового періоду

1. Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців

Останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, у якому працівника призвали на військові збори (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 1. За серпень — вересень 2017 року працівник відпрацював 43 дні (22серпень+ 21вересень). Йому нарахована зарплата по 3200 грн. за місяць.

У розрахунковий період включаєте останні 2 календарні місяці роботи (тобто з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р.). Середня зарплата складе: (3200 грн. + 3200 грн.) : 43 роб. дн. = 148,84 грн.

2. Протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем, у якому працівника призвали на військові збори (у серпні і вересні 2017 року), він не працював (хворів і перебував у відпустці)

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, у якому працівника призвали на військові збори, він не працював — попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 2. У серпні — вересні 2017 року працівник хворів. За червень — липень 2017 року він відпрацював 41 день (20червень + 21липень). Йому нарахована зарплата по 3200 грн. за кожен місяць.

Середню зарплату розраховуєте виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (червень і липень 2017 року): (3200 грн. + 3200 грн.) : 41 роб. дн. = 156,10 грн.

3. Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців

Фактично відпрацьований період (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 11 вересня 2017 року. Зарплата за відпрацьовані дні у вересні (15 робочих днів) склала 2285,71 грн., за відпрацьовані дні в жовтні (10 робочих днів) — 1523,81 грн.

Середню зарплату для оплати часу на період військових зборів обчислюєте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (тобто з 11.09.2017 р. по 16.10.2017 р.): (2285,71 грн. + 1523,81 грн.) : (15 роб. дн.вересень + 10 роб. дн.жовтень) = 152,38 грн.

4. Протягом останніх 2 місяців працівник частину місяця не працював з поважних причин (був у простої, хворів чи перебував у відпустці)

З розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково(1) (абз. 6 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 4. За серпень — вересень 2017 року працівник відпрацював 5 днів (оформлений простій не з вини працівника (серпень — повністю увесь місяць, вересень — з 1 по 22 число включно)). Зарплата за відпрацьовані дні у вересні (5 робочих днів) склала 761,90 грн., оплата днів простою: в серпні (2/3 ставки) — 1546,67 грн.; у вересні (2/3 ставки за 16 робочих днів) — 1178,42 грн.

Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду і плату за ці дні (у розмірі 2/3 тарифної ставки) не враховувати при розрахунку середнього заробітку.

Середню зарплату для оплати періоду військових зборів обчислюєте так: 761,90 грн. : 5 роб. дн.вересень = 152,38 грн.

5. Протягом останніх 4 місяців не працював з поважних причин (був у простої, хворів чи перебував у відпустці)

Розрахунок здійснюємо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). При цьому розрахунковий період (останні 2 календарні місяці роботи) використовуємо для визначення середньомісячної кількості робочих днів

Приклад 5. У серпні — вересні 2017 року працівник хворів, у червні — липні 2017 року — перебував у відпустці. Місячний посадовий оклад станом на жовтень 2017 року складає 2320 грн.

У розрахунок беремо посадовий оклад, установлений на місяць зборів (2320 грн.), і кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи підприємства (установи).

Середню зарплату для оплати періоду зборів обчислюєте так:

(2320 грн. + 2320 грн.) : (22 роб. дн.серпень + 21 роб. дн.вересень) = 107,91 грн.

6. Працівника призвали на військові збори у його перший робочий день

Розрахунок здійснюємо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). Розрахункового періоду у працівника немає, оклад (ставку) ділитимемо на кількість робочих днів місяця, у якому працівник повинен був приступити до роботи і у якому його призвали на військові збори(2)

Приклад 6. Згідно з наказом про прийняття на роботу (виданий 13.10.2017 р.) перший робочий день працівника — 17.10.2017 р. При цьому цього дня працівник повинен був з’явитися з повісткою у зв’язку з військовими зборами. Місячний посадовий оклад працівника складає 2320 грн.

Враховуємо посадовий оклад, установлений працівникові (2320 грн.), і кількість робочих днів за жовтень за графіком роботи підприємства (установи).

Середню зарплату для оплати періоду військових зборів обчислюєте так: 2320 грн. : 21 роб. дн.жовтень = 110,48 грн.

(1) До такого часу відносять і час простою не з вини працівника (листи Мінпраці від 24.04.09 р. № 247/13/8409 і від 20.12.07 р. № 929/13/84-07).

(2) Див. також лист Мінсоцполітики від 11.08.14 р. № 1146/13/84-14.

А які виплати беруть участь у розрахунку «середньої»? Перелік таких виплат наведений у п. 3 Порядку № 100. Це основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо. Не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати виплати, перераховані в п. 4 Порядку № 100, а також виплати, нараховані за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпустки, відрядження тощо) і нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).

Усі виплати включаємо в розрахунок середньоденної заробітної плати в тому розмірі, у якому вони були нараховані.

Винятки (див. абз. 1 і 2 п. 3 Порядку № 100):

• квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу. Їх включають у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;

• разова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік. Її суму розподіляють, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди. При цьому зверніть увагу: якщо разова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років була нарахована в поточному році за поточний календарний рік, то вона взагалі не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати;

• премії (місячні, квартальні тощо), винагороди й інші заохочувальні виплати, якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовані не повністю. У цьому випадку такі виплати враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Детальніше про нюанси включення премій у розрахунок середньої зарплати див. у статті «Премії та винагороди в розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100: нюанси включення» // «БТ», 2016, № 47.

І ще один важливий момент щодо включення виплат у розрахунок «середньої»: тільки премії включають у зарплату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю за заробітною платою. Усі інші виплати повинні враховуватися в тих місяцях, за які вони були нараховані (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.11 р. № 1105/13/81-11). Отже, при розрахунку середньої зарплати для визначення суми «військових» виплат донараховану та/або сторновану зарплату відносимо до тих місяців, за які проводилося коригування (в яких припустилися помилки).

Також відзначимо, що при обчисленні середнього заробітку в усіх випадках його збереження необхідно дотримуватися вимог п. 10 Порядку № 100. Цією нормою встановлений обов’язок проводити коригування середньої заробітної плати, якщо в розрахунковому періоді підвищувалися тарифні ставки (оклади).

Ось ви і дізналися, як правильно розрахувати середню зарплату для оплати періоду військових зборів. А як бути, якщо настав наступний місяць, а працівник все ще на зборах? Берете раніше розраховану суму середньоденної (середньогодинної) зарплати, знову підраховуєте кількість невідпрацьованих робочих днів (годин) у звітному місяці, перемножуєте отримані величини і знаходите суму середнього заробітку за такий місяць.

Середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховуєте один раз!

Щомісячно її перераховувати не потрібно. Але якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, в установі, організації, на підприємстві підвищувалися тарифні ставки (оклади), середньоденну (середньогодинну) зарплату треба буде відкоригувати на коефіцієнт підвищення.

Виплачуємо середній заробіток за період військових зборів

При направленні працівника на збори передбачений спеціальний механізм виплати середнього заробітку. Перед від’їздом йому необхідно виплатити зарплату за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на військові збори, а також середню зарплату за першу половину місяця зборів, так би мовити «авансом». За решту часу перебування на зборах виплату заробітної плати проводять у звичайні строки, встановлені на підприємстві, в установі, організації, де працює військовозобов’язаний. Це передбачено п. 8 Інструкції № 80, п. 5 Інструкції № 856.

Якщо така виплата припадає на один календарний місяць, то питань не виникає: всю нараховуєте у місяці вибуття працівника на збори.

Але буває і так, що перші півмісяця зборів не вписуються в рамки одного календарного місяця, а охоплюють відразу два місяці — кінець одного і початок наступного. У цьому випадку будуть особливості у відображенні таких виплат у Звіті з ЄСВ. Але про це пізніше. Зараз же поговоримо про відшкодування середнього заробітку працівників, призваних на збори.

Оформляємо компенсацію середнього заробітку за період зборів

Виплата середньої зарплати військовозобов’язаним за увесь період зборів і резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, встановленому КМУ (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232). Такий порядок затверджений постановою Міноборони «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.06 р. № 1644 (ср. 025069200). Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним (у тому числі резервістам, призваним на збори) проводиться за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, у яких працюють призвані на збори громадяни. У подальшому ці витрати будуть відшкодовані за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на рахунок Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Звідси випливає, що військовозобов’язаних і резервістів можуть призвати на військові збори в ряди не лише ЗСУ, а й інших військових формувань, наприклад у Національну гвардію. До речі, для військовозобов’язаних-нацгвардійців діє своя Інструкція № 856, що регулює питання виплати грошового забезпечення і заохочень, у тому числі і призваних на збори. Загалом її норми багато в чому схожі з нормами Інструкції № 80.

Зверніть увагу: роботодавець виплачує працівникові середній заробіток за рахунок своїх коштів, але потім витрати за його виплатою йому відшкодовують (див. рис. 2). Залежно від підпорядкування військового формування, у якому проводилися збори, джерело відшкодування буде різним.

Рис. 2. Порядок виплати і компенсації середнього заробітку за період військових зборів

Якщо збори проходять у ЗСУ, то для відшкодування своїх витрат установа подає у військовий комісаріат, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки. Вони акцептуються першими відділами (відділеннями) військкоматів і передаються у фінансово-господарські відділення для оплати (п. 12 Інструкції № 80). До рахунків додають відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, наведеною в абз. 2 п. 12 Інструкції № 80. У відомостях наводять таку інформацію:

• прізвище, ім’я і по батькові працівника;

• середню зарплату за місяць;

• період перебування на зборах;

• суму витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі ЄСВ).

Зверніть увагу! Роботодавцеві відшкодовують усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку, у тому числі і ЄСВ, нарахований на нього.

Якщо збори проходять у Нацгвардії, то для відшкодування витрат на виплату середнього заробітку роботодавець подає рахунки на оплату, до яких додає відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори (п. 5 Інструкції № 856). Форма такої відомості наведена в додатку до цієї Інструкції, і вона більш вдосконалена, порівняно з відомістю для ЗСУ. У ній розписана як сума середнього заробітку за період зборів, так і ЄСВ, нарахований на нього, а також зазначена загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню роботодавцю.

Ось, мабуть, і всі нюанси, пов’язані з оплатою працівникам часу їх перебування на військових зборах. Як бачите, нічого складного. У наступній статті розглянемо оподаткування середнього заробітку, нарахованого працівнику за дні перебування на зборах, та відображення таких сум у звітності.

Висновки

  • Середній заробіток працівникові, призваному на збори, розраховують згідно з Порядком № 100 так само, як і при оплаті періоду відрядження, донорства, мобілізації тощо.
  • Середній заробіток працівникові розраховує і виплачує роботодавець. Згодом витрати, понесені ним (середній заробіток + ЄСВ), компенсують з бюджету.

Документи і скорочення статті

Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-ХII.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затверджена наказом Міноборони від 12.03.07 р. № 80.

Інструкція № 856 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам Національної гвардії України, затверджена наказом МВС від 14.07.15 р. № 856.

ЗСУ — Збройні сили України.

військові збори, збереження місця роботи, середня зарплата, виплата середнього заробітку, алгоритм розрахунку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті