У листі, що коментується, податківці пояснили, як обкладати ПДВ операції з переведення боргу лізингоотримувачем (боржником) на нового боржника.
Спочатку фіскали нагадали загальні правила оподаткування лізингових операцій. А саме те, що датою виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (п.п. 187.6 ПКУ).
Пов’язано це з тим, що при здійсненні лізингової операції постачанням товарів вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (п.п. 14.1.191 ПКУ).
Тобто об’єкт оподаткування при здійснення лізингової операції виникає не в момент передачі права власності на об’єкт лізингу, а в момент передачі активу лізингоотримувачу. Отже, факт переходу права власності на об’єкт фінансової оренди не відіграє жодної ролі для цілей обкладення такої операції ПДВ.
Тому податківці справедливо заявили, що кредитор (лізингодавець) на дату фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування боржнику (лізингоотримувачу) зобов’язаний визначити ПЗ з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Що стосується обкладення ПДВ операції з переведення боргу лізингоотримувачем (боржником) на нового боржника, то, на думку податківців, ця подія жодним чином не вплине на обкладення ПДВ лізингової операції.
Пояснюють контролери це тим, що операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ).
Крім того, податківці вважають, що у випадку зміни боржника за договором фінансового лізингу не відбувається подій, які б вимагали коригувати ПЗ на підставі розрахунку коригування (п. 192.1 ПКУ).
Річ у тому, що у випадку переведення боргу на нового боржника (лізингоотримувача) не відбувається:
1) зміна суми компенсації вартості переданого в оренду об’єкта оренди (включаючи наступний за постачанням перегляд цін);
2) повернення об’єкта лізингу лізингодавцю і передачі цього об’єкта новому боржнику за лізинговою операцією;
3) повернення лізингодавцем суми попередньої оплати за об’єкт лізингу лізингоотримувачу (первинному боржнику).
Таким чином, податківці переконані, що після переведення боргу первинним боржником (лізингоотримувачем) на нового боржника (лізингоотримувача) змінюється тільки боржник, тобто особа, яка буде здійснювати оплату за договором. Сам же об’єкт лишається у власності лізингової компанії до оплати боржником платежів за лізинговим договором і передається тій особі, яка буде вказана отримувачем за договором лізингу (первинному боржнику). Тобто при зміні боржника суть взаємовідносин за договором лізингу не змінюється. А тому у кредитора відсутні законодавчі підстави для коригування раніше складних податкових накладних.
А от операція між первинним боржником (лізингоотримувачем) та новим боржником з передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) будуть підпадати під обкладення ПДВ. При цьому правила оподаткування залежатимуть від того, як саме буде оформлена ця операція (яким видом цивільно-правового договору та на підставі яких умов здійснюватиметься передача об’єкта фінансової оренди (лізингу)).
