Податкові пільги: відображаємо в обліку

Карпова Влада, податковий експерт, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Попри те, що кількість податкових пільг з кожним роком зменшується, є ще «щасливчики», які ними користуються. Зазвичай у таких осіб виникають запитання, пов’язані з відображенням пільг у податковому та бухгалтерському обліку. Про це й поговоримо в статті.

Якими бувають податкові пільги

У ПКУ передбачені пільги за різними податками, порядок надання яких відрізняється. Більша частина пільгових норм указана в перехідних положеннях (розд. ХХ ПКУ), хоча є пільги, які містяться в «основних» розділах ПКУ.

У рамках цієї статті ми не перераховуватимемо всі податкові пільги, та і зробити це практично неможливо, оскільки зараз низка пільг надається в рамках виконання договорів міжнародної співпраці (пп. 3.2, 197.11 ПКУ*). Існують ще пільги, які надають місцеві ради (пп. 4.4, 10.3 ПКУ). З орієнтовним переліком податкових пільг ви можете ознайомитися у Довіднику № 83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.17 р.** і в Довіднику інших податкових пільг № 83/2 станом на 01.07.17 р.

* Правила надання цих пільг регламентує Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затверджений постановою КМУ від 15.02.02 р. № 153.

** http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

У той же час з позиції відображення в бухгалтерському обліку всі податкові пільги умовно можна поділити на дві групи:

1) податкові пільги, які надаються з умовою цільового витрачання вивільнених (заощаджених) коштів унаслідок несплати певного податку. Зазвичай це пільги з податку на прибуток (зокрема, за ст. 142 ПКУ), але можуть бути ще й пільги з податку на нерухомість (їх установлюють місцеві ради згідно з п.п. 266.4.2 ПКУ);

2) податкові пільги, які надаються без якихось умов використання вивільнених коштів. Зокрема, таким умовам відповідає більшість пільг з ПДВ. Наприклад, «видавнича» пільга (п.п. 197.1.25 ПКУ), «вугільна» пільга (п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) тощо.

Першу групу пільг у бухгалтерському обліку відображають як цільове фінансування, другу — у бухобліку не показують. Тому далі ми поговоримо про облік «цільових» пільг.

Бухоблік «цільових» пільг

У системі вітчизняного обліку «цільові» податкові пільги відображають як цільове фінансування. Причому в деяких нормах ПКУ про це говориться прямо. Наприклад, стосовно пільги для суб’єктів літакобудування в п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ вказано, що суми вивільнених коштів визнають як отримане цільове фінансування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Згідно з Інструкцією № 291 облік таких коштів ведуть на субрахунку 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування». На цьому субрахунку відображають вивільнені від оподаткування кошти у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток та їх використання на реалізацію заходів цільового призначення відповідно до законодавства. Утім, «цільові» пільги з податку на нерухомість теж можна відобразити на субрахунку 481.

Бухгалтерський облік цільової допомоги в одержувача регламентується положеннями П(С)БО 15 «Дохід», відповідно до п. 17 якого отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були визнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), які понесло підприємство, і фінансування для надання підтримки підприємству без встановлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п. 19 П(С)БО 15).

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних коштів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 П(С)БО 15).

У той же час цільове фінансування, що припадає на ту частину податкового кредиту з ПДВ, яка відноситься до придбаних за рахунок капітальних трансфертів активів, відразу включається до доходів. Пов’язано це з тим, що віднесення ПДВ до складу ПК, насправді, рівнозначно виникненню витрат, і в цій частині витрати в майбутньому вже не виникнуть. Відповідно, цей момент регламентується вищезгаданими нормами п. 17 П(С)БО 15.

Отже, порядок відображення цільового фінансування (у тому числі у вигляді податкових пільг) в обліку безпосередньо залежить від того, на які цілі воно було надане.

Доходи від цільового фінансування:

• пов’язаного з операційною діяльністю, враховують на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів»;

• при використанні коштів капітальних трансфертів показують на субрахунку 745 «Дохід від безкоштовно отриманих активів».

У фінансовій звітності:

• сальдо за невитраченим цільовим фінансуванням відображають у ряд. 1525 «Цільове фінансування» Балансу (Звіту про фінансовий стан);

• доходи від отриманого цільового фінансування, пов’язаного з операційною діяльністю, показують у ряд. 2120 «Інші операційні доходи» ф. № 2, іншого фінансування — у ряд. 2240 «Інші доходи» Звіту про фінансові результати.

Вивільнені від «цільових» пільг кошти: податковий облік

Податок на прибуток. В обліку з податку на прибуток цільову фінансову допомогу (у тому числі й кошти, вивільнені за рахунок надання податкових пільг), відображають виключно за бухгалтерськими правилами, оскільки ніяких коригувань фінансового результату за такими операціями в ПКУ не передбачено.

Проте придбані за рахунок капітальних трансфертів необоротні активи враховують за загальними правилами. Тобто платники, в яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн., коригують згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування, у тому числі на різниці, передбачені ст. 138 ПКУ.

Зокрема, такі особи:

• збільшують фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);

• зменшують фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

«Малодохідні» платники враховують необоротні активи при обчисленні оподатковуваного прибутку виключно за даними бухгалтерського обліку (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Зауважимо також, що звільнений від оподаткування прибуток показують у додатку ПЗ до ряд. 05 ПЗ податкової декларації з податку на прибуток.

ПДВ. За придбаними за рахунок вивільнених від оподаткування коштів товарами, роботами, послугами платник має повне право на ПК з ПДВ, оскільки в ПКУ з цього приводу ніяких обмежень немає.

За загальними нормами така особа може віднести до податкового кредиту суми ПДВ на дату тієї події, яка відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ);

• дату списання коштів з банківського рахунку платника податків до оплати товарів/послуг;

• дату отримання платником податків товарів/послуг (основних засобів).

Далі платник податків нараховує «компенсуючі» ПЗ, якщо він використовує товари (роботи, послуги) в негосподарській діяльності або в неоподатковуваних ПДВ операціях на підставі відповідних норм п. 198.5 ПКУ.

При цьому в ПКУ немає вимоги про нарахування ПЗ за товарами (роботами, послугами), придбаними за рахунок вивільнених від оподаткування коштів. Тому в суворій відповідності з вимогами ПКУ платник податків повинен відобразити ПК, а ось підстав для нарахування ПЗ у загальному випадку за такими придбаннями немає (зрозуміло, якщо не дотримуються інші умови для нарахування ПЗ з п. 198.5 ПКУ).

Приклад. Місцева рада надає пільгу з податку на нерухомість у вигляді зниження ставки на 75 % за умови, що звільнені кошти платник використовує на розвиток інфраструктури населеного пункту (під місцеву програму з ремонту будинку культури). Нарахована сума податку на нерухомість на 2017 рік склала 10000 грн., але сплаті підлягає 2500 грн. За рахунок вивільнених коштів підприємство профінансувало роботи з ремонту будинку культури на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.), виступивши їх замовником.

Операції відобразимо в обліку так, як показано в таблиці.

Облік операцій з використання вивільнених від оподаткування коштів

Господарська операція

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

дебет

кредит

1. Нараховано податок на нерухомість на 2017 рік

92

641/нерух

10000,00

2. Відображено вивільнені кошти за рахунок надання податкової пільги

641/нерух

481

7500,00

3. Отримано роботи з ремонту дороги

977

685

5000,00

4. Відображено податковий кредит з ПДВ (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

641/ПДВ

685

1000,00

5. Відображено дохід від цільового фінансування

481

745

6000,00

6. Нараховано компенсуючі ПЗ на підставі абз. «г» п. 198.5 ПКУ (негосподарське використання)

643/1

641/ПДВ

1000,00

949

643/1

Звіт про пільги

Усі платники, які користуються податковими пільгами, подають Звіт про суми податкових пільг (додаток до Порядку № 1233). Цей Звіт надають за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації платника податків протягом 40 к. дн., що йдуть за останнім календарним днем податкового періоду (п. 3 Порядку № 1233). У той же час річним платникам податку на прибуток податківці дозволяли раніше подавати Звіт один раз на рік (див. консультацію з категорії 102.23.01 ЗІР ДФСУ (діяла до 09.06.17 р.).

Якщо суб’єкт господарювання користується пільгами з ПДВ, для заповнення Звіту в частині, що стосується ПДВ-пільг, йому треба керуватися також Порядком № 167.

Зверніть увагу. Звіт згідно з п. 46.1 ПКУ теж належить до податкової декларації. Тому за його неподання можуть застосувати штрафи, передбачені п. 120.1 ПКУ, а також адміністративну відповідальність за ст. 1631 КУпАП. Це підтверджують й податківці (див. консультацію в категорії 138.01 ЗІР ДФСУ).

Висновки

  • Податкові пільги, які надаються без якихось умов використання вивільнених коштів, не відображають у бухобліку.
  • «Цільові» податкові пільги показують як цільове фінансування. При цьому доходи від цільового фінансування визнають одночасно з витратами, які були понесені за рахунок вивільнених коштів.
  • При отриманні податкових пільг необхідно подати Звіт про суми податкових пільг.

Документи статті

Порядок № 1233 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233.

Порядок № 167 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.11 р. № 167.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі