(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/21
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2017/№ 37

Помилкове зарахування коштів на поточний рахунок: ПДВ- і РРО-наслідки

До нас звернувся читач з такою проблемою: «Підприємство – платник ПДВ доручило IT-спеціалісту розробити сайт, на якому буде передбачена можливість оплати товарів. Для тестування платіжної системи Liqpay розробник заплатив зі своєї особистої картки гроші на рахунок підприємства. У нас ще немає ні товару, ні РРО. Гроші зайшли за вирахуванням комісії Liqpay. Що тепер нам з ними робити?». Зараз розповімо.

Чи повертати? І скільки?

Якщо сума платежу незначна, то найпростіший вихід − включити її до складу інших доходів і не морочитися з поверненням. Витрати розробника сайта можна компенсувати у складі гонорару. Таким чином, отриманий дохід буде компенсований витратами. І на перший погляд, жодних наслідків для підприємства не буде.

Проте це тільки на перший погляд. Оскільки компенсація виплачуватиметься фізичній особі (не суб’єкту підприємницької діяльності), то з неї треба буде сплатити ЄСВ, ПДФО і військовий збір. Крім того, сам факт надходження «тестової» суми може обернутися неприємностями у сфері ПДВ і РРО (про це читайте нижче).

Тому кошти, перераховані IT-спеціалістом, можна визнати помилковим зарахуванням.

Нагадаємо: під помилковим зарахуванням коштів мається на увазі зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх зарахування на рахунок неналежного одержувача (п. 1.4 Інструкції № 22*).

* Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 21.01.04 р. № 22.

Цим самим «неналежним одержувачем», тобто особою, якій без законних підстав зарахована сума переказу на його рахунок (п. 1.4 Інструкції № 22), саме і є ваше підприємство.

Ну а якщо так, то частина перша ст. 1212 ЦКУ зобов’язує одержувача помилкових грошей повернути кошти як безпідставно отримане майно.

Але у якому розмірі? Скажемо відразу — кошти необхідно повернути в тому розмірі, у якому вони «зайшли» на поточний рахунок підприємства.

Оплачувати комісію, зняту платіжною системою за перерахування коштів, ви не зобов’язані, оскільки «покупець» (IT-спеціаліст) був у курсі справ, який платіж йому доведеться здійснити і скільки заплатити за його перерахування (п. 14.20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III). І якщо він не відмовився від операції, то виходить, він був згоден на її оплату.

З цим розібралися. Переходимо до ПДВ-обліку.

ПДВ-наслідки

Для ПДВ-обліку отримання й повернення помилково отриманих коштів — тема не нова. Є вже давно стала позиція податківців, наслідуючи яку можна уникнути нарахування ПДВ-зобов’язань за такою операцією.

Так, на думку контролерів, грошові кошти, помилково зараховані на поточний рахунок підприємства, не підлягають обкладенню ПДВ лише при одночасному виконанні таких умов (лист ДФСУ від 21.02.17 р. № 3805/10/26-15-12-01-18, категорія 101.06 ЗІР ДФСУ):

1. Між відправником і одержувачем грошових коштів немає договірних відносин, пов’язаних з постачанням товарів/послуг.

Ви напевно знаєте, що об’єктом обкладення ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України (пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ).

У ситуації, що розглядається, підприємство не укладало договір постачання з фізичною особою (ні у письмовій, ні в усній формах). Отже, зв’язати надходження грошей на рахунок з якою-небудь операцією постачання не можна. Тобто немає й об’єкта обкладення ПДВ. Самі ж собою отримані грошові кошти не є об’єктом ПДВ-обкладення.

2. Помилково отримані грошові кошти повернені неналежним одержувачем протягом 5 днів.

До таких висновків контролери доходять, ґрунтуючись на вимогах ст. 6 Указу Президента України від 16.03.95 р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України». Згідно із зазначеною нормою підприємства незалежно від форм власності повинні повертати платникам у 5-денний строк помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Але ось які це мають бути ці 5 днів — робочі або календарні?

З одного боку, повернути гроші, зараховані на поточний рахунок, можна тільки в дні роботи банку. Тому логічно вважати їх робочими.

Проте якщо виходити з порядку визначення строків, прописаного в главі 18 ЦКУ, то слід орієнтуватися все ж на календарні дні.

На наш погляд, відраховувати слід саме календарні дні. Тож при такому підході знижується ризик появи непорозумінь із податківцями.

Звичайно, з підходом, запропонованим фіскалами, можна не погодитися, оскільки строки повернення платежу жодного відношення до моменту нарахування ПДВ-зобов’язань не мають. Тобто повернути помилково перераховані кошти можна у будь-який час і без нарахування ПДВ-зобов’язань.

Однак попереджаємо: якщо помилкові кошти повернені пізніше встановленого строку або не повернені зовсім, то можна поплатитися за порушення порядку проведення безготівкових розрахунків.

Так, несвоєчасне повернення помилково отриманих коштів загрожує підприємству небажаними виплатами:

• або сплатою відсотків за користування грошовими коштами (ст. 1214 і 536 ЦКУ);

• або поверненням грошових коштів з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки платежу і 3 % річних від простроченої суми (починаючи з шостого дня після помилкового надходження коштів на рахунок одержувача) (ст. 625 ЦКУ).

Якщо ж ви не хочете сваритися з контролерами, то при дотриманні умов, запропонованих фіскалами, вам не доведеться нараховувати ПДВ-зобов’язання і виписувати податкову накладну (ПН). Відповідно, не потрібно буде і виписувати розрахунок коригування (РК) кількісних і вартісних показників до такої ПН у день повернення помилково отриманих грошових коштів.

Звичайно, не зайвим буде заручитися заявою від вашого IT-спеціаліста, у якій він просить повернути помилково перераховані кошти. Після цього гроші можна перерахувати назад на його картку, підтвердженням чому буде платіжне доручення. Як альтернативи їх можна видати з каси (якщо він про це вкаже в заяві).

РРО-наслідки

Найімовірніше, отримання грошових коштів на поточний рахунок підприємства податківці захочуть визнати розрахунковою операцією (ст. 2 Закону про РРО). Відповідно, вони наполягатимуть на тому, що підприємство зобов’язане було (ст. 3 Закону про РРО):

• для проведення операції використати РРО;

• надати «покупцю» касовий чек, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Нагадаємо, що зовсім нещодавно в листі ГУ ДФС в Харківській обл. від 30.05.17 р. № 412/ІПК/20-40-14-10-17** контролери наполягали на тому, що такий документ:

** Детальніше див. в коментарі «Касовий чек при інтернет-торгівлі: складайте на підставі виписки банку» // «БТ», 2017, № 24.

• виписує інтернет-постачальник на підставі виписки банку — у разі отримання передоплати за товар/послуг;

видає поштове відділення або кур’єр — у разі післяплати.

Аналогічно податківці можуть підійти й до операції повернення отриманих сум. У категорії 109.02 ЗІР ДФСУ є роз’яснення, у якому контролери заявляють: якщо плата за товар (послуги) здійснювалася із застосуванням банківської платіжної карти, то повернення коштів за неотриманий товар здійснюється із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Виходить, що операції з отримання коштів від фізичної особи, а також їх повернення необхідно було провести через РРО. І якщо підприємство цього не зробило — його дії розцінюються як порушення Закону про РРО.

Зауважте, за нероздрук розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій, застосовуються такі фінсанкції (п. 1 ст. 17 Закону про РРО):

• за порушення, здійснене вперше, — 1 грн.;

• за кожне наступне здійснене порушення100 % вартості проданих з порушеннями товарів/послуг.

Найцікавіше, застосовуючи зазначені фінсанкції, податківці розглядатимуть кожен факт продажу товарів / надання послуг без застосування РРО як разове порушення. А це означає, що кожне наступне незастосування РРО вважатиметься повторним порушенням.

Ось і виходить, що перша операція без використання РРО обійдеться підприємству лише в 1 грн. Але! Якщо таких операцій було декілька, то за кожну наступну «безчекову» операцію контролери можуть нарахувати 100-відсотковий штраф.

Більше того, якщо першою операцією було надходження коштів на поточний рахунок підприємства (за таке порушення «світить» 1 грн. штрафу), то повернення таких коштів буде вже повторним порушенням, за який «світить» 100 % штрафу.

Але і це ще не все. За порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі на посадовців і осіб, що здійснюють розрахункові операції, накладається адмінштраф (частина перша ст. 1551 КпАП):

• на осіб, що здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 34 до 85 грн.;

• на посадовців суб’єктів господарювання — в розмірі від 85 до 170 грн.

Єдина розрада — накласти такий адмінштраф контролери можуть тільки протягом 3 місяців з дня здійснення правопорушення (ст. 38 КпАП).

Але! На наш погляд, у цій ситуації взагалі не може йтися ні про проведення розрахункової операції, ні про використання РРО. Зараз пояснимо чому.

1. Помилкове отримання грошових коштів не потрапляє під визначення «розрахункової операції».

Нагадаємо, розрахунковою є операція щодо приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів з перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Проте в ситуації, що розглядається, проведена IT-спеціалістом підприємства операція не пов’язана з оплатою товару/послуги, а лише з однією метою − протестувати роботу платіжної системи.

Те, що в призначенні платежу міг бути зазначений товар, — ще не означає, що IT-розробник хотів його придбати. Помилкове зазначення в платіжних дорученнях призначення платежу ще не говорить про те, що внесення грошових коштів на поточний рахунок у банку було пов’язане саме з оплатою товару (визначення Львівського апеляційного адмінсуду від 24.03.15 р. у справі № 10977/11/9104***).

*** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 43311311.

Крім того, ми вже з’ясували, що грошові кошти, сплачені IT-спеціалістом, є помилково отриманими. Підтвердженням тому будуть:

• первинні документи підприємства, що свідчать про те, що на момент отримання помилкових коштів у нього не було такого товару;

• листування між підприємством і фізичною особою з проханням останньої повернути кошти, зараховані на поточний рахунок помилково, з описом суті здійсненого промаху.

Якщо такі документи зможуть підтвердити помилковість проведеної операції, навіть суди погодяться з тим, що використовувати РРО для такої операції не треба (див. постанову Київського апеляційного адмінсуду від 20.07.17 р. у справі № 810/2780/16****).

**** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 67847185.

2. Помилкове отримання грошових коштів не вимагає використання РРО.

Стаття 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання:

• використовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій в готівковій і/або у безготівковій формі при продажу товарів/послуг у сфері торгівлі, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу;

• роздруковувати відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому розрахунковим документом є документ установленої форми і змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів/послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу інвалюти (ст. 2 Закону про РРО).

У ситуації, що розглядається нами, продажу товарів не було. Так гроші були перераховані, проте право власності на товар так і не перейшло від продавця до покупця.

А враховуючи те, що перераховані гроші не мають ніякого відношення до факту продажу товару (послуги), то й реєструвати цю операцію через РРО з видачею покупцю чека не потрібно.

поточний рахунок, помилкове зарахування коштів, ПДВ-облік, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті