Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі — чорнобильці), Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796) установлені певні пільги та гарантії.
Так, чорнобильцям, віднесеним до 1 категорії, серед іншого Законом № 796 (див. п. 7 ч. 1 ст. 20) визначено переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
Якщо таке право чорнобильця при скороченні штату працівників вже враховане, але роботодавець все-таки змушений піти на розірвання трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, то йому треба врахувати таке:
1. Процедура вивільнення працівника (скорочення) повинна здійснюватися відповідно до ст. 492 КЗпП (працівника попереджають про скорочення не пізніше ніж за два місяці тощо).
2. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу.
3. Не можна звільняти працівника в період (ч. 3 ст. 40 КЗпП):
• тимчасової непрацездатності;
• перебування у відпустці.
Єдиним винятком з цього правила буде повна ліквідація підприємства.
Та повернемося до запитання щодо вихідної допомоги. Відповідно до Закону № 796 чорнобильцям при звільненні належить виплачувати допомогу у трикратному розмірі середньомісячної зарплати.
Разом з тим відповідно до ст. 44 КЗпП особам, звільненим на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, вихідна допомога повинна виплачуватися у розмірі однієї середньомісячної зарплати.
У день звільнення працівника роботодавцю треба повністю його «розрахувати», виплативши усі належні йому суми. Якщо розірвання трудового договору відбувається за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (як у випадку, що розглядається), то працівнику належить виплатити також вихідну допомогу. Умови її надання визначені ст. 44 КЗпП.
Так, припиняючи трудовий договір на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, роботодавець виплачує працівникові вихідну допомогу в розмірі не менше одного середньомісячного заробітку.
Причому словосполучення «не менше» прямо вказує на те, що розмір вихідної допомоги може становити більш ніж один середньомісячний заробіток, якщо це передбачено умовами колективного договору.
Крім того, у разі звільнення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП працівників, які віднесені до 1 і 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 3 категорії, роботодавець зобов’язаний виплатити їм допомогу у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати (п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 796).
Зверніть увагу: Законом № 796 у зв’язку із звільненням працівників-чорнобильців установлена саме гарантована державою компенсація — допомога у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати, яка виплачується у разі вивільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату.
Зазначену допомогу роботодавці розраховують, нараховують і виплачують спочатку за рахунок власних коштів. А згодом понесені таким чином витрати відшкодовуються з бюджету органами соцзахисту, центрами з нарахування та виплати соціальної допомоги, управліннями праці і соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян. Механізм відшкодування прописаний у відповідному Порядку, затвердженому постановою КМУ від 20.09.05 р. № 936.
Отже, виплата допомоги в трикратному розмірі середньомісячної зарплати за бюджетні кошти не виключає зобов’язання роботодавця з виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати за власні кошти.
Тобто при звільненні чорнобильця, віднесеного до 1 категорії, у зв’язку зі скороченням штату роботодавець стосовно нього повинен виконати обидві законодавчі норми: п. 7 ст. 20 Закону № 796 і ст. 44 КЗпП. А саме роботодавець має виплатити допомогу в трикратному розмірі середньомісячної зарплати, яка йому потім буде відшкодована з бюджету, і вихідну допомогу у розмірі середньомісячної зарплати за рахунок власних коштів.
