Мінфін затвердив чотири узагальнюючих податкових консультації (УПК) з питань оподаткування ПДВ.
1. Збитковий експорт. Мінфін «закріпив» лояльний підхід до оподаткування ПДВ збиткового експорту. За нульовою ставкою оподатковується вся база оподаткування такої операції, у тому числі і різниця між ціною придбання (звичайною ціною) товару і ціною реалізації його на експорт. Нагадаємо, що після низки програних судів з таким підходом погодилися і фіскали (див. консультацію «Податкова фортеця впала: «дешевий» експорт за ставкою ПДВ 0 %» // «БТ», 2017, № 1-2).
2. Документальне підтвердження знищення основних засобів (ОЗ). Мінфін визначив перелік документів, що підтверджують ліквідацію ОЗ, при якій не нараховують ПДВ.
Вимушена ліквідація (знищення, крадіжка тощо). При ліквідації ОЗ з не залежних від платника причин (руйнування при форс-мажорі, крадіжка тощо) підставою для ненарахування ПДВ можуть бути такі документи компетентних органів:
• сертифікат ТПП про форс-мажор;
• акт про пожежу;
• документ про крадіжку з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• витяг про припинення права власності на майно (ст. 349 ЦКУ);
• інші документи про знищення ОЗ.
Самостійна ліквідація (розбирання). Для ненарахування ПДВ при самостійній ліквідації її повинен підтверджувати самостійно складений платником документ. Причому ним може бути як усім знайомий акт на списання затвердженої форми № ОЗ-3, так і документ довільної форми (що містить реквізити первинного документа і дозволяє ідентифікувати операцію — підтверджує неможливість подальшого використання ОЗ після знищення, розбирання, перетворення за первинним призначенням). При цьому в УПК підкреслюється, що ПДВ не буде ні за п. 189.9, ні за п. 198.5 ПКУ.
Чи подавати контролерам документи? Ну а ще порадував заключний висновок УПК. Адже, підбиваючи підсумок двом ситуаціям, Мінфін прояснив ще одне питання і заспокоїв: ПКУ не визначений механізм подання платником таких підтвердних документів контролюючому органу. Тому платник сам вирішує, як подавати такі документи (можна копії) податківцям:
• чи то за власною ініціативою;
• чи то після отримання запиту від податківців.
Тож неодмінно подавати їх, скажімо, разом із ПДВ-декларацією за період ліквідації ОЗ (як раніше закликали контролери у категорії 101.07 ЗІР ДФСУ) не треба. А зробити це можна або за бажанням, або за запитом податківців. Причому подати документи можна будь-яким зручним способом: (1) особисто або уповноваженою особою, (2) поштою (з повідомленням про вручення і описом вкладення) або (3) в електронній формі (щоправда, така можливість поки не реалізована, категорія 101.23 ЗІР ДФСУ).
3. Фінансування представництва нерезидента. Мінфін роз’яснив, що суми фінансування, які отримуються постійним представництвом нерезидента від головної компанії, не є платою за товари/послуги, тобто об’єкт оподаткування ПДВ тут відсутній. Суми такого фінансування не враховуються при обчисленні обсягів операцій для цілей реєстрації постійного представництва нерезидента платником ПДВ.
4. Передача банком майна у фінлізинг. Якщо у фінлізинг передається майно, набуте банком (фінустановою) внаслідок звернення стягнення, то:
• звільняється від оподаткування ПДВ частина вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність банком (абз. 2 п. 197.12 ПКУ);
• нараховується ПДВ, якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до податкового кредиту;
• нараховують ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як додатна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.
