Теми статей
Обрати теми

Реєстрація помилкових ПН: боремося із штрафами

Павленко Олексій, податковий експерт
Продовжуємо тему помилкових податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК). Сьогодні поговоримо про правомірність штрафів за несвоєчасну реєстрацію таких документів у ЄРПН. Крім того, вивчимо судову практику, яка на сьогодні щодо таких штрафів уже накопичилася. Впевнені, цей матеріал допоможе платникам у нелегких і тривалих судових тяжбах із фіскалами і додасть їм необхідних аргументів та фактів для успішної боротьби за свої права.

Загальне

Як завжди, розпочнемо з теорії.

«ПН-штрафна» ст. 1201 ПКУ передбачає санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН залежно від кількості днів прострочення — від 10 до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.

Зауважимо, що, з одного боку, жодних чітких обмежень щодо помилкових ПН/РК ця норма не містить. З іншого — помилкова ПН, це ніби і не ПН зовсім, а ПДВ, у ній зазначений (від якого повинні розраховуватися ці штрафи), — взагалі не податок, а «мильна бульбашка».

Щоправда, проблема тут, як в анекдоті («пробач, я тебе не впізнав»), виникає через те, що програмному забезпеченню (ПЗ) СЕА ПДВ, як і його «кураторам», про таку помилковість не відомо. А «заточено» це ПЗ штрафувати практично всі ПН/РК, зареєстровані в ЄРПН із запізненням. Тобто коли ви зареєстрували помилкові ПН/РК пізніше встановленого строку, будьте впевнені, що отримаєте податкове повідомлення-рішення (ППР) із штрафом за ст. 1201 ПКУ, і ось іди потім та доводь, що ПН — не ПН, а ПДВ — не ПДВ…

До речі, звертаємо увагу, що (див. лист ДФСУ від 10.08.17 р. № 1570/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) штраф за несвоєчасну реєстрацію «мінусового» РК до помилкової ПН фіскали випишуть на одержувача (який іноді взагалі не знає, хто і навіщо на нього виписав ПН/РК).

Заради справедливості відзначимо, що іноді платники, зареєструвавши реальні ПН/РК з простроченням, щоб уникнути штрафів, намагаються імітувати «помилковість» цих ПН/РК. Але так вчинити з фіскалами зазвичай не вдається, оскільки вони штрафують автоматом усе несвоєчасно зареєстроване в ЄРПН.

А тепер давайте подивимося, як «розрулюють» такі ситуації судді.

Що думають судді: погане

Рішення 1 (ухвала Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 30.11.17 р. у справі № 804/6270/16*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71148033.

У ситуації, що розглядалася у межах цієї справи, підприємство оформило помилкові ПН, які пройшли реєстрацію в ЄРПН з порушенням граничних строків. Звичайно, фіскали склали акт і ППР з нарахуванням штрафу за несвоєчасну реєстрацію цих ПН за ст. 1201 ПКУ, що і стало предметом судового оскарження. У суді першої інстанції справу було програно, але платник вирішив не здаватися. На жаль, і в апеляційному суді справа повернула на лихе…

Зауважимо, що в цьому випадку платник тією ж самою датою (що й у ПН) склав (і зареєстрував в ЄРПН) РК до цих помилкових ПН. Проте ці факти не вплинули на рішення суддів, які, на нашу думку, підійшли до розгляду цієї справи непрофесійно та однобоко.

Подумайте самі: основним аргументом апеляційного суду на користь правомірності застосування штрафу був такий. Мовляв, твердження платника про те, що зареєстровані РК фактично відміняють помилкові ПН, а тому їх несвоєчасна реєстрація не може мати якихось юридично значимих наслідків (у тому числі у вигляді штрафу), є некоректним. Суд вважає, що подання РК не є підставою для скасування реєстрації ПН в ЄРПН, а свідчить тільки про заміну показників такої ПН.

Крім того, «олії до фіскального вогню» підлив ще і той факт, що платник хоч і оформив РК датою складання помилкових ПН, але теж зареєстрував їх в ЄРПН з порушенням установленого строку.

У результаті судді доходять дивного висновку, що відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу настає незалежно від причин порушення цього строку (?..)

Крім того, їх не збентежила і відсутність на момент застосування штрафу порядку (механізму) застосування цих санкцій, вони визначили, що штраф все одно можна було застосовувати.

У результаті платникові в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено.

На нашу думку, щодо цієї справи суди спрацювали «нечисто». Вони навіть не замислювалися над тим, що помилкова ПН — це зовсім не ПН, і сума ПДВ у ній — зовсім не ПДВ! Тому і штрафувати тут, власне, нема за що взагалі…

Рішення 2 (постанова Дніпропетровського окружного адмінсуду від 29.06.17 р. у справі № 804/3655/17*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67681335.

Ця справа нетипова, оскільки з її матеріалів складається враження, що платник лукавив і це, мабуть, дуже вплинуло на негативний судовий вердикт. Подумайте самі: ПН виписана 05.12.16 р., зареєстрована в ЄРПН 15.01.17 р., а «мінусовий» РК до неї складений аж 27.01.17 р. Такий розкид за датами вже примушує засумніватися в помилковості ПН (навіть не дивлячись (або дивлячись) на те, що ПДВ з цієї ПН платник у декларацію за грудень-2016 не включив).

Це стало приводом фіскалам стверджувати в суді, що оскільки для складання і реєстрації ПН в ЄРПН платникові необхідно здійснити дії в чотири етапи, то такий розкид за датами ставить під сумнів факт помилкового складання ПН від 05.12.16 р. і не спростовує порушення строку реєстрації ПН.

Але, окрім цього, суд окремо відзначив, що ПКУ не містить винятків для помилково складених (?!.) ПН або виписаних датою минулих періодів для цілей застосування штрафів за ст. 1201 ПКУ. А подальша виписка платником «мінусового» РК факту порушення строку реєстрації не змінює. І виніс рішення на користь фіскалів.

Рішення 3 (постанова Дніпропетровського окружного адмінсуду від 29.03.17 р. у справі № 804/1439/17).

Ситуація аналогічна (з випискою і реєстрацією РК до помилкової ПН). Цей суд першої інстанції, на наш погляд, цілком обґрунтовано стверджував, що помилкова ПН за своєю правовою суттю є нікчемною (!) і не відображає ні господарських операцій з постачання товарів, ні ПЗ з ПДВ від такої операції — і став на бік платника.

Фіскали подали апеляцію, і Дніпропетровський апеляційний суд своєю постановою від 23.08.17 р.** її задовольнив.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68586480.

Ось основні аргументи/посилання цього судового рішення: помилковість ПН (у зв’язку з чим був виписаний РК) не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН. ПКУ не містить норм для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН у разі подання РК до ПН після закінчення граничного строку для реєстрації ПН в ЄРПН.

Як, на наш погляд, чистісінької води формалізм. Не говорячи про інші, прямі, аргументи проти цього, можна згадати ще й про те, що штрафи за ст. 1201 ПКУ вводилися законодавцями, у першу чергу, з метою захисту інтересів покупців, що претендують на ПК, які (інтереси) при помилковій ПН явно відсутні…

Утім, як і в попередніх справах, на нашу думку, у позивача дещо схибила доказова база — йому б краще було давити на інші аргументи. Які? Зараз дізнаєтеся. Саме час перейти до позитивчику!

…і хороше

Рішення 4 (ухвала Львівського апеляційного суду від 29.08.17 р. у справі № 876/7396/17***).

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68621676.

Позов до податківців з приводу незаконності штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН був задоволений уже судом першої інстанції. Скаргу фіскалів апеляційний суд теж відхилив. Рішення набрали законної сили, касаційну скаргу фіскали не подавали. Аргументи суддів були досить прості: оскільки в позивача в день оформлення помилкової ПН був відсутній обов’язок її складати, реєструвати і надавати покупцеві, то помилковість виписки ПН не спричиняє за собою жодних наслідків, передбачених п. 1201.1 ПКУ.

Рішення 5 (постанова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 05.09.17 р. у справі № 804/1366/17*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68779454.

Ситуація склалася стандартна — несвоєчасна реєстрація помилкової ПН (виписаної повторно на одне і те ж постачання). Суд першої інстанції позов не задовольнив — виніс ухвалу на користь фіскалів.

Апеляційний суд визнав це рішення помилковим і задовольнив скаргу платника. Дослідження документів і пояснення позивача підтвердили суду факт виписки повторної ПН на те ж саме постачання. Крім того, суд установив, що при проведенні камеральної перевірки посадовці ДФС первинні документи, на підставі яких була виписана ПН, не перевіряли і не дослідили, що свідчить про необґрунтованість рішення фіскалів.

Що ж до аргументу суду першої інстанції про недопущення виправлення даних про дату складання ПН і її порядкового номера шляхом подання платником РК, то апеляційний суд відзначив, що платником зареєстрований РК до помилкової ПН, зі змісту якого випливає, що він не змінював дату складання ПН, а здійснював коригування ПЗ.

Рішення 6 (постанова Одеського апеляційного адмінсуду від 11.10.17 р. у справі № 821/676/17**).

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69496777.

Суд першої інстанції задовольнив позов платника в частині, що стосується неправомірності штрафу за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН. Фіскали подали апеляційну скаргу, у задоволенні якої їм у згаданій постанові апеляційного суду було відмовлено.

Суди обох інстанцій тут урахували документально підтверджений платником факт технічної помилки, якої він припустився в даті ПН, і те, що на це постачання була оформлена ПН правильною датою, а до помилкової ПН складений і зареєстрований в ЄРПН «мінусовий» РК. Суд також відзначив, що механізм виправлення помилки в даті виписки ПН нормативно не передбачений, тому платникові довелося оформити «мінусовий» РК, щоб «обнулити» цю ПН і виписати іншу (коректну) ПН правильною датою. А оскільки, мовляв, ця, коректна, ПН була зареєстрована вчасно, то штраф за несвоєчасну реєстрацію не застосовується.

На наш погляд, тут суд надав не зовсім вдалі аргументи, але головне, що висновок усе-таки зробив правильний.

Рішення 7 (постанова Харківського апеляційного адмінсуду від 12.10.17 р. у справі № 820/2118/17***).

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69590004.

Суд першої інстанції платникові в позові відмовив, проте той подав скаргу, і апеляційний суд її задовольнив. Як відзначалося при розгляді справи, відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що платник, припустившись помилки при складанні ПН, не виявив таку помилку протягом строку, в який він зобов’язаний був зареєструвати ПН. І, мовляв, з цієї причини застосування до позивача штрафу за ст. 1201 ПКУ є обґрунтованим.

Проте колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погодилася виходячи з того, що податківці порушили предметну процедуру перевірок, які мали право проводити контролюючі органи в рамках камеральних перевірок до 2017 року (події, у тому числі перевірка, відбулися до цієї дати). Нагадаємо, що тільки з 1 січня 2017 року в п.п. 75.1.1 ПКУ за фіскалами закріпили право при «камералці» перевіряти і своєчасність реєстрації ПН/РК. Такий «хід думки» апеляційного суду може бути корисний для тих, хто оскаржує ППР за актами камералок, датованими до 2017 року.

Рішення 8 (постанова Волинського окружного адмінсуду від 14.12.17 р. у справі № 803/1541/17****).

**** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71146447.

І хоча у цій справі є тільки рішення суду першої інстанції (яке ще не набуло чинності, оскільки фіскали подали апеляцію), ми його вирішили згадати з двох причин.

По-перше, у цій справі йшлося про ситуацію з несвоєчасною реєстрацією помилкової ПН, до якої постачальник «мінусовий» РК взагалі не оформляв. І цей момент суддів жодним чином не збентежив.

Суддям було достатньо лише підтвердження платником факту помилковості виписки ПН і (як додаткового аргументу) — того, що зазначений у цій ПН покупець не заявляв за нею ПК. Але в цьому рішенні є така цікава фраза: суд взяв до уваги аргументи платника про те, що оскільки ПН була зареєстрована в ЄРПН помилково, то у зв’язку з цим не проводилася реєстрація в ЄРПН РК до цієї ПН. Мабуть, волинські судді, як і деякі їх колеги, вважають, що для випадків з помилковими ПН нормативи (і, зокрема, ст. 192 ПКУ) виписки РК не передбачають

По-друге, ця постанова також може бути цікава тим, що суд фактично схвалив перенесення граничного строку реєстрації ПН на наступний робочий день, коли такий строк припав на святковий або вихідний день. Аргументом для цього висновку передусім слугували норми ст. 251255 ЦКУ. На наш погляд, це можна використати як позитивний прецедент, проте тут ситуація дуже неоднозначна. Наприклад, у постанові Одеського апеляційного адмінсуду від 11.10.17 р. у справі № 821/676/17 (див. Рішення 6) був зроблений протилежний висновок. Тож на гарантований успіх при оскарженні з цього приводу в суді розраховувати складно…

Резюмуємо

З досить великою перевагою «в загальному заліку» перемагають позитивні рішення судів. Тому судитися платникам у таких «штрафних» ситуаціях сенс усе-таки є. І навіть у тих випадках, коли не виписувалися до помилкової ПН «мінусові» РК (див. Рішення 8).

У разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН помилкової ПН поспішайте документально повідомити фіскалів про «помилковість» як цієї ПН, так і самого факту її реєстрації. І супроводіть це послання проханням/вимогою про незастосування до вас санкцій за п. 1201.1 ПКУ з посиланням на згадані позитивні рішення судів, що підтверджують незаконність таких штрафувань.

А «мінусовий» РК у таких ситуаціях усе-таки краще скласти. І, як правило, краще його скласти заднім числом (датою виписки помилкової ПН) і зареєструвати в ЄРПН. Як ви вже переконалися, це в низці випадків додавало платникові аргументів і схиляло суддів на його користь.

Якщо такий «мінусовий» РК до помилкової ПН «покупець» отримає для реєстрації після 1 січня 2018 року і дата його виписки буде після 15.12.17 р., то «продавець» його точно не «підставить». Адже тоді граничним строком реєстрації цього РК буде 15 календарних днів з дати його отримання «покупцем» (згідно з оновленим п. 201.10 ПКУ). Для самого ж «продавця» за несвоєчасну виписку такого РК покарань нормативи не передбачають. А ось якщо несвоєчасно зареєстрована помилкова ПН була виписана на неплатника, то «мінусовий» РК в ЄРПН реєструє сам «продавець». І в цьому разі йому треба мати на увазі, що при виписці такого РК «заднім числом» буде прострочена і його реєстрація в ЄРПН. Тобто можна нарватися на штраф за п. 1201.1 ПКУ ще і з цього боку…

Якщо ППР із штрафом за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН фіскали все ж таки складуть, то при оскарженні серйозну увагу приділяйте доказовій базі, тобто підтвердженню помилковості ПН та інших дій, з нею пов’язаних (наприклад, чому був несвоєчасно складений/зареєстрований (чи взагалі не був складений) «мінусовий» РК до такої ПН тощо).

Зверніть також увагу на аргументи судів, які використовувалися для винесення вердиктів на користь платника, і використайте їх при власному оскарженні. Незважаючи на таку «різномастність» аргументів, найбільш вагомим з них вважаємо той, що відсутність факту виникнення ПЗ виключає обов’язок платника складати і реєструвати ПН.

А тому — не можна штрафувати платника за дію, яку він не зобов’язаний був здійснювати.

Якщо акт «камералки» був складений до 01.01.17 р., використайте, крім того, формальний аргумент про відсутність у фіскалів на це права (див. Рішення 7).

Загалом, успіхів вам у судових баталіях!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі