Подання документів в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм:
• Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг» від 22.05.03 р. № 851-IV;
• Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.03 р. № 852-IV;
• ПКУ;
• Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557 (далі — Порядок № 557).
Так, якщо заглянути в п. 12 розд. II Порядку № 557, то можна переконатися, що квитанція № 2 дійсно є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Але! Не варто забувати і про існування п. 49.11 ПКУ. Згідно з цією нормою у разі подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 і 48.4 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платникові податків письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом 5 робочих днів з дня отримання.
Більше того, податкова декларація, направлена платником податків, вважається неподаною, якщо (п. 49.15 ПКУ):
• така декларація заповнена з порушенням норм пп. 48.3 і 48.4 ПКУ;
• контролери надіслали платникові податків письмову відмову в прийнятті декларації.
Тому фіскали доходять висновку: вони мають право надіслати платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови навіть після отримання платником податків квитанції № 2.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 135.03