У листі, що коментується, Вищий господарський суд України (ВГСУ) узагальнив висновки, зроблені за результатами перегляду судових рішень, прийнятих госпсудами.
1. Відповідальність за порушення зобов’язань:
а) при вирішенні спорів про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних на підставі ст. 625 ЦКУ ВГСУ радить урахувати, що:
• інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, і 3 % річних входять до складу грошового зобов’язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання;
• наявність судового рішення про стягнення боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦКУ, за час прострочення;
б) наявність у договорі обмовки про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої частиною другою ст. 625 ЦКУ.
Адже норма частини першої ст. 625 ЦКУ є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов’язання. Зверніть увагу: така обмовка може бути підставою лише для звільнення покупця від неустойки (штрафу, пені), збитків тощо;
в) наявність обставин непереборної сили:
• не звільняє відповідача від установленого законом обов’язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора;
• не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами.
2. Позовна давність зі стягнення заборгованості за послуги, надані за договором перевезення вантажу.
Згідно з частиною першою ст. 32 Конвенції* строк позовної давності для вимог, випливаючих з договору перевезення, на які поширюється ця Конвенція, дорівнює 1 року.
* Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р.
Проте у разі умисного правопорушення або неналежного виконання обов’язків, яке прирівнюється до умисного правопорушення, строк позовної давності збільшується до 3 років.
Важливо! Прирівняти невиконання зобов’язання до умисного правопорушення (встановити наявність провини у формі наміру) може тільки суд.
3. Розміщення зовнішньої реклами.
Відносини, що виникають при тимчасовому користуванні місцем розташування рекламних засобів, не мають ознак, властивих відносинам у сфері оренди комунального майна.
Тобто положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.14 р. № 1669-VII про відміну орендної плати за користування комунальним майном для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території АТО, не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.
4. ПДВ на портові послуги.
Послуги із забезпечення портовому операторові доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не вважаються безпосередньо пов’язаними з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників ПДВ з їх постачання обкладаються ПДВ у загальному порядку.
5. Орендна плата за неоформлену землю.
З моменту набуття права власності на нерухоме майно у власника (у цьому випадку — ФОП) виникає обов’язок оформити і зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під будинком. Якщо він цей обов’язок не виконав, отже, така особа без законних підстав зберігала у себе кошти за оренду землі.
Відповідно, міська рада має право вимагати через суд стягнути з власника будинку збитки у вигляді неотриманих доходів (орендної плати).
