Для відповіді на це запитання звернемося до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Вона зобов’язує роботодавця застрахованих осіб, які працюють у нього за основним місцем роботи і на доходи яких ЄСВ нараховують за ставкою 22 %, сплачувати ЄСВ з фактичної бази нарахування ЄСВ, але не нижче мінзарплати, встановленої законом на місяць, за який отриманий дохід.
Для того щоб виконати цю вимогу, роботодавець зобов’язаний визначену за працівником фактичну базу нарахування ЄСВ за місяць порівняти з мінзарплатою, встановленою законом на такий місяць.
Якщо фактична база нарахування виявиться нижче «мінімалки», на різницю між цими двома величинами (далі — ЄСВ-різниця) донараховують ЄСВ.
Робимо висновок: обчислити ЄСВ-різницю можна, якщо виконано наступні дві умови: (1) відома загальна сума доходів працівника за місяць, з яких стягують ЄСВ, і (2) встановлена законом на місяць, за який отриманий дохід, сума мінзарплати.
Тепер повернемося до допомоги по вагітності та пологах (далі — декретні). Її обчислюють і нараховують, як правило, (1) у місяці надання до бухгалтерії підприємства лікарняного листа, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, і протоколу комісії із соцстрахування, (2) загальною сумою за увесь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. До бази стягнення ЄСВ допомогу включають у місяці її нарахування. При цьому нарахування ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують декретні, роблять за кожен місяць такої відпустки окремо. Для цього п.п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ…, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449, пропонує роботодавцям розподілити суми допомоги за місяцями, за які вона нарахована. Такий розподіл роблять пропорційно дням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадають на кожен місяць відпустки.
Важливо! Оскільки декретні нараховують наперед, то однозначно визначити базу нарахування ЄСВ, провести порівняльні розрахунки, а за необхідності розрахувати ЄСВ-різниці і донарахувати на них ЄСВ роботодавець може (1) за звітній місяць, в якому були нараховані декретні, і (2) за попередні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (якщо лікарняний лист був наданий працівницею із запізненням).
А от із нарахованими у звітному місяці сумами декретних за майбутні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами справа така. Якщо роботодавцю (1) відомий розмір мінзарплати, який діятиме в майбутніх місяцях, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, і (2) він упевнений, що в цих місяцях, окрім декретних, працівниці не нараховуватимуться інші доходи, які входять у базу нарахування ЄСВ, то за бажанням він може відразу в місяці нарахування допомоги розрахувати ЄСВ-різниці за майбутніми місяцями такої відпустки. Інакше за декретними усі порівняння з мінзарплатою проводять місяць у місяць.
Важливо! Розраховані ЄСВ-різниці відображають у Звіті з ЄСВ, сформованому за той місяць, в якому вони були фактично розраховані.
Підіб’ємо підсумок. Підприємство, що поставило запитання, може:
1 варіант — визначити ЄСВ-різниці і нарахувати на них ЄСВ за майбутні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами в місяці нарахування декретних, тобто у грудні 2017 року. У цьому випадку ЄСВ-різниці мають бути відображені у Звіті з ЄСВ за грудень 2017 року;
2 варіант — розраховувати ЄСВ-різниці і нараховувати на них ЄСВ місяць у місяць. У цьому випадку ЄСВ-різницю відображають у Звіті з ЄСВ за той місяць, за який вона визначалася (тобто ЄСВ-різниця за січень 2018 року — у Звіті з ЄСВ за січень, ЄСВ-різниця за лютий — у Звіті з ЄСВ за лютий).
