ТТН… Як багато в цій абревіатурі!

Обов’язковість наявності

Два основні документи, які вимагають обов’язкової наявності у водія ТТН при перевезенні вантажів автотранспортом: Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 р. № 2344-III (див. ст. 48) і Перелік № 207¹ (див. п. 1).

¹ Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.09 р. № 207.

Основні питання «обігу» ТТН, їх виписування, форми та інших нюансів, пов’язаних із ТТН, регулюють Правила № 363².

² Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.

ТТН відповідно до п. 11.4 Правил № 363 зазвичай складається замовником перевезення (вантажовідправником).

Запитання, в яких конкретно випадках складання ТТН не є обов’язковим, — одне з найпопулярніших серед читачів. Правила № 363 та інші нормативи вказують на те, що оформлення (і наявність у водія) ТТН не завжди є обов’язковим. Проте оформлення ТТН неминуче у будь-яких випадках автоперевезення окремих видів вантажів, що вимагають обов’язкової наявності спеціальних ТТН (див. про них далі).

Із Правил № 363 і Переліку № 207 випливає, що ТТН складається, коли перевезення вантажу автомобільним транспортом здійснюється на договірних умовах. Таким чином, ТТН точно не потрібна, коли здійснюється перевезення «для себе»: своїм транспортом і для власних потреб.

Тобто коли вантажовідправник, вантажоодержувач, замовник — одна особа і при цьому вона ж і перевізник, який здійснює перевезення на власному (чи орендованому) автомобілі. Конкретно це ситуації, коли на власному (чи орендованому) автотранспорті покупець сам перевозить товар (у тому числі при його «самовивезенні» від продавця — див. далі), або коли госпсуб’єкт сам перевозить товар між своїми ж адресами (торговими точками, підрозділами тощо). Підтверджує такий підхід і лист Мінінфраструктури від 28.05.14 р. № 5615/25/10-14. Водночас відповідь буде іншою, якщо при цьому підприємство залучає для таких цілей стороннього перевізника.

При доставці продавцем товарів власним транспортом за адресами покупців ТТН, на думку Мінінфраструктури, теж потрібна (див. нижче).

Форма ТТН

При тих автоперевезеннях, коли оформлення ТТН є обов’язковим, ТТН складають за типовою формою № 1-ТТН (додаток 7 до Правил № 363). Водночас п. 11.1 Правил № 363 тепер допускає складання ТТН і в довільній формі, але за наявності в ній визначеної цим пунктом інформації (про назву документа, дату і місце його складання, найменування (П. І. Б.) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування і кількість вантажу і низки інших перерахованих у цьому пункті реквізитів).

Крім того, як ми вже згадали, при перевезенні специфічних видів товарів обов’язково складаються ТТН за спеціальною формою: спирту етилового (№ 1-ТН (спирт)), алкогольних напоїв (№ 1-ТН (алкогольні напої)), нафти і нафтопродуктів (№ 1-ТТН (нафтопродукт)), високооктанових кисневмісних добавок № 1-ТН (вкд)), деревини (ТТН-ліс)³, хлібобулочних виробів (№ 1-ТТН (хліб)), молочної сировини (№ 1-ТТН (МС)).

³ Обов’язкова тільки для держпідприємств лісового господарства.

Далі нагадаємо читачам про те, як податківці експлуатують «тему» ТТН у своїх фіскальних цілях, і подивимося, як платники судяться за «ТТН-правду». І вже після цього розглянемо деякі запитання читачів, що стосуються «обігу» ТТН.

Судова ТТН-практика

Нагадаємо, що спочатку фіскали факт відсутності у підприємства ТТН намагалися використати для оголошення «безтоварності» угоди і позбавлення покупця права на витрати, а також на податковий кредит (ПК) з ПДВ за придбаними товарами. Вони мотивували це тим, що оскільки немає документів про доставку товару (ТТН), то товар фактично отриманий не був, відповідно відображати нічого не слід було. І непоодинокими були випадки, коли один лише факт відсутності ТТН податківці використовували як «підставу» для зняття за актом перевірок ПК і витрат (унаслідок «безтоварності» придбання). Проте кількість програних у суді справ змусила їх дещо пом’якшити позицію (на жаль, в основному лише офіційно).

Нагадаємо, що ще ВАСУ в ухвалі від 26.06.12 р. у справі № К-27230/10⁴ вказував: ТТН не належить до тих первинних документів, які підтверджують придбання ТМЦ. А в ухвалі від 23.07.12 р. у справі № К-4817/10⁵ ВАСУ уточнив, що ТТН підтверджує витрати з оплати транспортних послуг, а не з придбання товарів.

⁴ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25220855

⁵ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25441851

Проте на практиці подібні «перегини» трапляються й досі. Тому аналогічні висновки суддів і зараз далеко не рідкість (див., наприклад, постанови ВС від 21.02.18 р. у справі № 813/1497/17 і від 06.02.18 р. у справі № 821/589/17, ухвалу ВАСУ від 09.08.17 р. № К/800/23128/16⁶). У двох останніх справах також зачіпалися ситуації, коли ТТН у покупця були, але вони (на думку фіскалів) були оформлені з помилками. Проте судді зазначили, що наявність ТТН, складених навіть із певними недоліками, не може слугувати доказом безтоварності госпоперацій, проведених з контрагентами, адже факт передачі товару і, відповідно, придбання права власності на нього підтверджено належно оформленими видатковими накладними.

⁶ Відповідно http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72343803, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72064967, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68239298

Втім, майте на увазі, що наявність правильно оформлених ТТН теж може не зняти повністю усі проблеми. Наприклад, в ухвалі ВАСУ від 26.07.17 р. № К/800/12304/14⁷ зазначено, що в представлених суду ТТН місцем завантаження автомобіля товаром зазначено адреси місцезнаходження підприємств, за якими відсутні складські приміщення для зберігання і можливості відвантаження товарів у таких обсягах, як зазначено в облікових документах. Тому суд став на бік фіскалів і не визнав за позивачем права на ПК за придбаними товарами. Тож ретельно продумуйте те, що, коли і як зазначати в ТТН.

⁷ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67986395

Водночас після низки фіаско в судах тепер фіскали про «ТТН-роль» у податковій області висловлюються м’якше. Наприклад, у листі ДФСУ від 19.02.18 р. № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК податківці, вторячи суддям, зазначають, що складена у випадках, передбачених законодавством, ТТН:

• підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів⁸;

⁸ Втім, це фіскали офіційно визнали вже давно (див. лист Міндоходів від 19.09.13 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128). Проте ця їх теорія сильно розходиться з практикою.

• є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Таким чином, для цілей відображення ПК за привезеним товаром у першу чергу має значення наявність зареєстрованої ПН, а не ТТН.

У цьому ж «дусі» звучить висновок їх консультації у категорії 102.02 ЗІР ДФСУ про те, що у разі відсутності ТТН у платника немає підстав для врахування вартості послуг з перевезення при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Але при цьому зверніть увагу: про витрати за самими товарами там — ані слова!

Отже, якщо ТТН у вас немає (коли її наявність була обов’язковою), то при фіскальному підході «плакали» витрати на перевезення (і ПК за ними), якщо перевезення було за ваш рахунок. Хоча ми вважаємо, що для підтвердження витрат на перевезення достатньо було б наявності оформленого з перевізником акта на надані послуги. Але при цьому витрати і ПК за придбаними товарами мають бути непорушні. Звісно — за наявності інших первинних документів, що підтверджують придбання. Тому завжди майте на руках аргументи/документи, щоб переконати фіскалів (у гіршому випадку— суддів) у реальності-«товарності» операції з придбання товарів.

А тепер давайте розглянемо ще низку ТТН-запитань, які ставлять наші читачі.

Постачальник сам везе покупцеві

Йдеться про ситуації, коли постачальник не наймає перевізника, а сам везе покупцеві товар на своєму (чи орендованому) автотранспорті. Чи потрібна у такому разі ТТН? Формально, виходячи з Правил № 363 і п. 2 Переліку № 207, якщо товар, що перевозиться, ще є власністю постачальника, то ТТН виписувати не треба. А ось якщо право власності на товар вже перейшло до покупця і він перебуває у постачальника, наприклад, на відповідальному зберіганні, то постачальник зобов’язаний оформити ТТН.

Хоча, на думку Мінінфраструктури (див. лист від 03.09.13 р. № 10092/25/10-13), ТТН тут слід оформляти у будь-якому випадку.

Мовляв, таке перевезення неможливо класифікувати як перевезення для власних потреб (оскільки змінюється власник вантажу, нехай навіть і на кінцевій стадії товарно-транспортного процесу). А виходячи з того, що в питаннях ТТН фіскали «зазирають в рота» Мінінфраструктури, то для усіх спокійніше буде, якщо постачальник оформить ТТН на такі перевезення (незалежно від того, як компенсуються ці транспортні витрати), щоб ніхто не потрапив у халепи, що закінчуються судами, про які йшлося вище.

Водночас коли постачальник поставляє товар, наприклад, на умовах постачання СPT (за Інкотермс-2010), то покупець не є суб’єктом транспортного процесу і не має права вимагати від перевізника ТТН (див., наприклад, ухвали ВАСУ від 26.06.12 р. у справі К/9991/16335/12 і від 22.08.12 р. у справі № К/9991/43010/12⁹). Цей аргумент можна пред’явити фіскалам, якщо за таких умов постачання будуть претензії до покупця з приводу відсутності у нього ТТН.

⁹ Відповідно http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25219557 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25743788

Покупець сам вивозить товар

При самовивезенні — якщо покупець вивозить товар на власному (чи орендованому) автотранспорті — виписувати ТТН не треба (п. 2 Переліку № 207, лист Мінінфраструктури від 28.05.14 р. № 5615/25/10-14). Але водночас йому бажано мати інші документальні підтвердження такої доставки, щоб у фіскалів не було запитань щодо «безтоварності» і т. п. Раніше для цих цілей добре підходили подорожні листи. Зараз, мабуть, доведеться обмежитися накладними (чи актами), довіреностями тощо…

А ось якщо для цілей «самовивезення» наймаєте перевізника, то ТТН доведеться скласти. У такій ситуації частенько ТТН просять скласти продавця. Якщо ж він відмовляється, то вважаємо, що ТТН може виписати і покупець. Адже, як правило, в таких ситуаціях право власності у покупця на товар за договором виникає з моменту передачі товару (чи, можливо, воно виникло ще раніше, а товар був у постачальника на відповідальному зберіганні). Таким чином, маючи накладну (чи акт) на товар і ставши власником товару, покупець має право ним розпоряджатися, у тому числі транспортувати такий товар. А отже, він сам має право оформити ТТН відповідно до отриманої від постачальника накладної (чи акта).

Відправлення через служби доставки

Постачальник відправляє товар через служби доставки: «Нова пошта», «Делівері», «Міст експрес» тощо (як правило, такі умови постачання відповідають згаданому терміну CPT).

Якщо вантаж до відділення/складу служби доставки везе постачальник своїм транспортом, то ТТН не потрібна (п. 2 Переліку № 207¹⁰). Адже він перевозить свій власний товар для власних потреб (а у відділенні/на складі служби доставки право власності на товар все ще належить постачальникові).

¹⁰ Інша справа, коли із складу постачальника товар вивозиться автомобілем служби доставки («Нової пошти» тощо). Тоді краще оформити ТТН, і в одержувача взагалі питань із цим не буде.

Те ж саме стосується і операції з доставки товару покупцем на своєму автотранспорті з відділення/складу служби доставки до свого підрозділу. У таких випадках водієві достатньо мати лише документи, що підтверджують право власності на такий товар (наприклад, видаткову накладну).

Самі ж служби доставки, як правило, ТТН не оформляють. «Нова пошта», наприклад, оформляє так звані експрес-накладні. Річ у тому, що згадані служби доставки є операторами поштового зв’язку (включені в їх реєстр¹¹), а Правила № 363 не регламентують перевезення пошти, тому ці служби доставки не обтяжують себе виписуванням ТТН.

¹¹ http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=60&language=uk

У зв’язку з цим витрати на перевезення такими службами доводиться підтверджувати тією первинкою, яку видасть відповідна служба доставки (експрес-накладною, квитанцією тощо, а також рахунком, чеком). Тим паче, що такі документи (у тому числі експрес-накладні) зазвичай містять усі необхідні реквізити первинного документа, перераховані в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, а іноді і дублюють усі реквізити ТТН.

Про те, що експрес-накладні «Нової пошти» підтверджують факт постачання і товару і послуг з його перевезення, див. в ухвалах Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 23.09.15 р. у справі № 808/1945/15, Харківського апеляційного адмінсуду від 17.05.16 р. у справі № 818/13/16 (ухвалі ВАСУ від 16.05.17 р. № ДК800/27543/16), Львівського апеляційного адмінсуду від 23.03.17 р. у справі № 876/9009/16¹². В останній, у тому числі, зазначено, що навіть виявлені фіскалами недоліки експрес-накладних «Нової пошти» не можуть відмінити факт постачання!

¹² Відповідно http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52945123, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57869057, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65502652

До речі, в питанні про необхідність ТТН при постачанні товарів через служби доставки податківці ухилилися від прямої відповіді і відіслали запитувача до Мінінфраструктури — див. лист ДФСУ від 21.03.17 р. № 5531/6/99-99-15-02-02-15 (ср. ).

Частенько на практиці покупці, перестраховуючись, вимагають при таких відправленнях від постачальника оформлення ще і ТТН, що, на наш погляд, некоректно (якщо тільки вантаж не вивозився із складу постачальника автомобілем служби доставки). Добрі постачальники іноді йдуть назустріч (адже покупець завжди має рацію) і виписують ТТН. Але заповнюють ТТН так, як кожен вважає за потрібне. Адже тут виникає низка запитань щодо заповнення такої ТТН, наприклад: кого зазначати замовником, перевізником, яке авто вказувати тощо.

ТТН при перепродажу

На практиці не вщухають спори щодо того, хто і як повинен оформляти ТТН, коли перепроданий товар на прохання першого покупця везеться на адресу нового покупця. Вважаємо, що в такій ситуації ТТН все одно повинен оформляти постачальник (а не перший покупець), оскільки він є вантажовідправником, а вантажоодержувачем треба вказувати нового покупця. Але на практиці частенько ТТН виписує перший покупець, оскільки не хоче «світити» новому покупцеві реального постачальника. Аналогічно на практиці експедитори незаконно зазначають себе в ТТН як перевізника (наймаючи при цьому стороннього перевізника), щоб приховати його, реального. Проте це — «секрет Полішинеля», оскільки після приїзду авто «личина» перевізника зазвичай відкривається… На наш погляд, у більшості випадків це не дуже коректно.

А ось якби товар перебував у постачальника на відповідальному зберіганні (право власності на товар вже перейшло до першого покупця), тоді ТТН перший покупець міг би скласти абсолютно законно.

Коли ТТН немає (доставка включена до вартості товару)

Оскільки, як визнали вже і самі фіскали, головне облікове завдання ТТН — підтверджувати витрати на перевезення, то у разі, коли доставка йде за рахунок постачальника, тобто вона фактично включається у вартість товару, у покупця за відсутності ТТН проблем у цій частині бути не повинно. Можуть бути питання щодо додаткового підтвердження «товарності» постачання, але відмовити унаслідок відсутності ТТН у відображенні ПК за частиною вартості товарів, що компенсує витрати на перевезення (навіть коли така сума напевно відома з документів), — у фіскалів немає ніяких підстав. Адже послуг із перевезення покупець не придбавав і як такі витрати на них покупець не ніс — він оплачував тільки вартість товарів. Крім того, див. вище про незаконність вимагання покупцем ТТН за умов постачання СPT.

ТТН на іншого (компенсація транспортних витрат)

Як бути у ситуації, коли постачальник у видатковій і податковій накладних виділив окремою сумою/рядком транспортні витрати? При цьому в ТТН покупець взагалі не зазначений. Вважаємо, що таким оформленням накладних постачальник може підкласти покупцеві (а можливо, і собі) свиню. По-хорошому, якщо розмір торгової надбавки на товар не обмежений, йому б варто було ці витрати включити у вартість товару.

Водночас якщо договором передбачена окрема компенсація покупцем вартості витрат на транспортування, то в податковому (!) сенсі це повинно розглядатися як «перепродаж послуг» за аналогією з компенсацією комунальних та інших витрат орендодавцеві при оренді нерухомості. Відмітимо, що при такому оформленні документів у покупця (а можливо, і в постачальника) при перевірках не виключаються причіпки фіскалів до ПК за цими транспортними витратами. Тому на підтвердження понесених постачальником транспортних витрат покупцеві не завадить отримати від нього копії документів про оплату транспорту, акта і ТТН. Цей момент доцільно обумовити в договорі.

І все-таки ми б радили максимально уникати на практиці таких ситуацій, щоб не мати з ними проблем при перевірках.

ТТН при поломці (заміні) авто

Що робити в ситуації, якщо при перевезенні товару виникає необхідність його перевантажити на інший автомобіль (наприклад, унаслідок поломки першого авто)? У такому разі складається акт довільної форми, в якому обов’язково зазначаються реквізити: повна назва власника транспорту і його адреса, прізвище, ім’я і по батькові водія, державний номер автомобіля перевізника, який здав вантаж, і перевізника, який його прийняв.

Акт складається у двох примірниках, які підписуються представниками (водіями) обох перевізників (по одному для кожного).

Це зазначається в ТТН (п. 11.9 Правил № 363).

При цьому в ТТН вказують реквізити згаданого акта (див. лист Мінінфраструктури від 03.10.13 р. № 11253/25/10-13). Старі записи в рядках «Автомобіль», «Автомобільний перевізник» і «Водій» закреслюють (так, щоб їх можна було прочитати) і пишуть нові. Усі зміни в ТТН завіряють підписом відповідальної особи перевізника, яка керує перевантаженням.

Інші важливості

Декілька адрес. У випадках, коли адрес постачання декілька (різні склади, торгові точки тощо), для кожної такої точки-адреси треба оформити окрему ТТН. Такий висновок випливає з роз’яснень Мінінфраструктури (лист від 28.05.14 р. № 5615/25/10-14).

«Переадресація вантажу». Цей реквізит у ТТН на етапі її виписування не заповнюється. У листі Мінінфраструктури від 11.03.14 р. № 2455/25/10-14 сказано, що його заповнює вантажоодержувач при прийманні вантажу у разі необхідності його переадресації. Заповнення здійснюється з дотриманням вимог п. 13.11 Правил № 363, тобто коли вантажоодержувач не може прийняти вантаж, він заповнює «Переадресацію…» тільки після узгодження іншого пункту призначення і умови постачання вантажу з вантажовідправником.

Розбіжності в датах. Такі розбіжності між ТТН і видатковою накладною на практиці в різних ситуаціях можуть мати місце. Як правило, причина їх викликана незбігом моментів відвантаження і переходу права власності на товар до покупця.

Тут бухгалтерові бажано не помилитися, на яку дату для яких цілей орієнтуватися…

Перевезення легковим авто (пікапом, автобусом). Ми вже не раз писали, що ТТН необхідно оформляти у разі перевезення товарів і на легковому автомобілі, і на будь-яких інших автотранспортних засобах. Але оскільки це запитання періодично повторюють читачі, то нагадуємо, що в листах Мінтрансу від 26.12.07 р. № 5327-02/06/14-07 і Держкомстату від 25.06.07 р. № 05/2-8/46 прямо зазначено, що ТТН складається незалежно від виду транспорту, який здійснює перевезення вантажу.

На завершення зазначимо: для того щоб згодом менше виникало суперечок щодо ТТН, у договорах бажано встановити, яка конкретно особа повинна оформляти ТТН за визначеними в договорі умовами постачання товарів. Бо тут чим більше конкретики, тим краще…