* Згідно зі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р. № 755-IV (далі — Закон № 755) розгляд документів, поданих для державної реєстрації, щодо юросіб і фізосіб-підприємців здійснюється протягом 24 годин після надходження документів.
Не вдаватимемося до детальних подробиць припинення підприємницької діяльності, скажемо тільки, що саме на дату отримання відомостей про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності припадає дата зняття платника податків з обліку в податкових органах (ч. 1 п. 11.18 Порядку № 1588**).
** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588.
Але при цьому: фізособа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як фізична особа — платник податків, який отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності. Така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від здійснення підприємницької діяльності, у встановлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію (див. підкатегорію 119.07 ЗІР ДФСУ).
Річ у тому, що припинення підприємницької діяльності не знімає з фізособи обов’язків з погашення грошових зобов’язань, що виникли при здійсненні такої діяльності. Як і відповідальності за їх невиконання (п.п. 65.10.8 ПКУ, п.п. 4 п. 11.22 Порядку № 1588). Тож підприємцеві доведеться погасити всі нараховані податкові зобов’язання у встановлені законодавством строки.
Забути про свої підприємницькі борги перед кредиторами теж не вийде. Аргументи наведемо нижче.
Не підприємець, але боржник
Відразу скажемо: втрата фізособою свого підприємницького статусу не позбавляє його від необхідності відповідати за зобов’язаннями, що виникли раніше, у тому числі в межах її підприємницької діяльності. Пояснюється це просто:
• по-перше, припинення підприємницької діяльності ФОП (окрім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов’язань або визнання заборгованості безнадійною (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ). Подібна підстава передбачена лише при ліквідації юрособи — кредитора або боржника (ч. 1 ст. 609 ЦКУ, абзац «з» п.п. 14.1.11 ПКУ);
• по-друге, на відміну від юросіб, які після ліквідації, де-факто, більше не існують, фізособа, втративши статус підприємця, нікуди не зникає. До того ж ЦКУ не виділяє окремо такого учасника цивільних відносин, як підприємець (ст. 2 гл. 1 ЦКУ).
Інакше кажучи, зобов’язання, які виникли у фізособи в межах її підприємницької діяльності, стосуються безпосередньо такої конкретної фізособи.
При цьому абсолютно не важливо, що в договорі вона фігурує як підприємець, погашати такі борги у будь-якому разі доведеться особисто їй (фізособі — колишньому підприємцеві).
«Цивільні» доходи
На дату припинення підприємництва цілком може залишатися не погашеною не лише кредиторська, але й дебіторська заборгованість (за відвантажені товари, виконані роботи (послуги) фізособи в межах підприємницької діяльності).
Важливо (!): із цієї дати всі надходження з «минулого життя», які не потрапили під оподаткування під час підприємництва, включатимуться до «цивільного» доходу такої фізособи — колишнього підприємця.
Отже, до «підприємницької» Книги обліку доходів (і витрат) такий дохід записувати не потрібно.
При цьому порядок оподаткування «цивільного» доходу залежатиме від статусу боржника, що його виплачує.
Так, якщо надходження від податкового агента, то саме він (податковий агент) зобов’язаний утримати і сплатити ПДФО (18 %) і військовий збір (1,5 %).
Отримувач (колишній підприємець) звільняється від обов’язку сплачувати такі податки (ст. 127 ПКУ). Очевидно, що й звітувати за ними теж не потрібно.
Але зверніть тут увагу на наступний нюанс. На підставі листа ДФСУ від 24.05.17 р. № 353/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, у якому розглядається саме наш випадок, можна зробити висновок, що податковий агент зобов’язаний контролювати статус контрагента на дату виплати доходу. Якщо на цю дату ФОП вже буде розреєстрований, то податковому агенту доведеться розглядати виплату як звичайному громадянину.
Зі свого боку зазначимо: якщо інформація про розреєстрацію надійшла до дати виплати доходу, безпечніше вже на дату отримання цієї інформації перевести заборгованість у статус цивільної та застосувати до неї правила п.п. 168.1.5 ПКУ про сплату податку з нарахованих і невиплачених доходів фізособі в місячний звітний період.
Якщо ж дохід виплачує не податковий агент (наприклад, громадянин або іноземець), отримувач (колишній підприємець) самостійно після закінчення року на підставі поданої «цивільної» декларації (подається до 1 травня року, наступного за звітним, — п.п. 49.18.4 ПКУ), повинен сплатити ПДФО і військовий збір з усієї суми надходжень.
Майте на увазі: якщо, незважаючи на зняття з держреєстрації, фізособа продовжує вести підприємницьку діяльність, то їй загрожує штраф з можливою конфіскацією майна (п.п. 65.10.8 ПКУ, ст. 164 КУпАП).
Водночас якщо йдеться тільки про погашення боржниками зобов’язань, що виникли перед колишнім ФОП у межах його підприємницької діяльності, то склад правопорушення відсутній.
Висновки
- Після зняття з держреєстрації фізособа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як фізособа — платник податків, який отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності.
- Втрата фізособою свого підприємницького статусу не позбавляє її від необхідності відповідати за зобов’язаннями і можливості вимагати в боржників погашення зобов’язань, що виникли в межах підприємницької діяльності.
- З дати припинення підприємницької діяльності всі надходження в рахунок погашення дебіторської заборгованості з «минулого життя» включатимуться до «цивільного» доходу такої фізособи.
