Роботодавці (юрособи та фізособи-підприємці) повинні виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 19 Закону № 875*). Детально про це ви можете прочитати у статті «Інвалідний» Звіт за 2017 рік: час складати» // «БТ», 2018, № 8.
Порушники зобов’язані самостійно сплатити до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, адміністративно-господарські санкції (АГС) у розмірі середньорічної зарплати працівника за кожне незабезпечене робоче місце для осіб з інвалідністю (ст. 20 Закону № 875).
Якщо підприємство не виконає покладений на нього обов’язок, то відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі — Фонд), яке виявить таке порушення, може стягнути суму АГС та пеню за несвоєчасну їх сплату. Зробити це можна тільки через суд.
Саме про такий випадок ідеться у постанові ВСУ, яку ми розглядаємо. Підприємство не виконало норматив працевлаштування інвалідів за 2015 рік. «Інвалідний» Звіт до 01.03.16 р. воно теж не подало, відповідно до 15.04.16 р. не сплатило суму АГС.
Під час позапланової перевірки (23.01.17 р.) Фонд виявив факт несплати підприємством АГС за 2015 рік. Тому 23.05.17 р. він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
У ході слухань у судах першої та апеляційної інстанцій працівники Феміди стали на сторону Фонду. Вони постановили, що підприємство має сплатити і АГС, і пеню.
Підприємство не погодилося із цим рішенням та звернулося до касаційної інстанції. Аргументи підприємства такі: у судовому порядку АГС можна утримати лише в строк, визначений у абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАСУ**. Тобто протягом шестимісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.
** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV.
На думку підприємства, підстави, що дають право Фонду інвалідів стягнути АГС, виникли 16.04.16 р., тобто з дня, наступного за днем закінчення граничного строку сплати АГС.
Фонд наполягав, що шестимісячний строк слід відраховувати за правилами, визначеними абз. 1 ч. 2 ст. 99 КАСУ, тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Фонд інвалідів дізнався про несплату АГС тільки після проведення перевірки (23.01.17 р.), а тому саме з цього моменту і слід відраховувати шість місяців для позову. Отже, позов був поданий у межах шестимісячного строку з моменту виникнення підстав для цього. А тому строк звернення з позовом до суду не пропущено.
Справа дійшла до ВСУ. У постанові, що коментується, ВСУ став на бік підприємства. Він вважає, що відповідно до вимог Закону № 875 у Фонду виникає право на стягнення несплачених самостійно підприємством сум санкцій у судовому порядку з наступного дня після спливу граничного строку, відведеного на сплату АГС (з 16 квітні відповідного року). А отже, за загальним правилом, шестимісячний строк звернення до суду закінчується 16 жовтня того року, в якому було не сплачено АГС.
А тому ВСУ постановив, що Фонд, який подав позов до суду з вимогою стягнути АГС після 16 жовтня (а саме так було в справі, що розглядається), зробив це з простроченням. Тож такий позов суди мають залишати без розгляду і звільняти підприємства від сплати АГС.
Отже, якщо підприємство не сплатило «інвалідні» АГС, а Фонд не виявить цей факт і не звернеться до суду до 16 жовтня цього ж року, то порушник уникне таких санкцій.
