Літні торговельні майданчики: інструкція для початківців

Хто може відкрити літні майданчики

Розпочнемо з того, що сьогодні ми говоримо саме про літні майданчики, що відкривають біля вже діючих закладів ресторанного господарства (на прилеглій до них території за принципом додаткового збільшення посадочних місць). Для цього можуть використовувати внутрішні двори, прилегла до входу територія тощо. У такому випадку літній майданчик, по суті, є частиною (продовженням) території підприємства громадського харчування.

Однак при створенні таких об’єктів потрібно враховувати низку правил.

Перш ніж перейти до них, зауважимо, що можливість створення закладом ресторанного господарства літніх майданчиків (відкритих майданчиків для харчування) передбачена у таблиці 2 «Номенклатура додаткових послуг, які надають заклади ресторанного господарства» Державного стандарту України ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 31.03.04 р. № 59.

При цьому створити такі майданчики можуть не всі без винятку заклади громадського харчування, а лише ресторани, бари, кафе, закусочні, буфети. А ось, наприклад, таким закладам ресторанного господарства, як їдальня чи кафетерій, відкривати літні майданчики заборонено, тому біля них такі літні «гриби» не ростуть.

Де їх можна розмістити

Зазвичай, територія, що знаходиться біля закладу ресторанного господарства, перебуває у комунальній чи держаній власності. Тому просто взяти і збудувати біля кафе, ресторану чи бару літній майданчик не вдасться.

Для цього потрібно отримати дозвіл на таке розміщення у компетентних органів влади. Про те, як саме отримати такий дозвіл у кожному населеному пункті, визначає орган місцевого самоврядування.

Так, наприклад, у м. Харкові правила створення літніх майданчиків біля закладів ресторанного господарства прописані у Положенні про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення на території міста Харкова, яке затверджено рішенням Харківської міської ради на 13 сесії 7 скликання від 21.06.17 р. № 688/17.

У ньому визначено, що створити літній майданчик можна тільки отримавши право тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності, тобто територією біля вашого закладу ресторанного господарства.

Щоб це зробити у м. Харкові, потрібно укласти з органом місцевого самоврядування в особі спеціально визначеного комунального підприємства договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об’єктів підприємницької та іншої діяльності. Типовий договір ви можете відшукати у вищезгаданому Положенні.

Для укладення цього договору суб’єкт господарювання спочатку має подати до органу місцевого самоврядування (комунальному підприємству) заяву та схему розташування окремого літнього майданчика, а також ескізні пропозиції вигляду фасаду з візуалізацією тимчасового об’єкта підприємницької та іншої діяльності в кольорі М 1:50.

Після цього суб’єкт господарювання чекає на відповідь 15 днів. Якщо вона позитивна, то «вуаля» — ви маєте право укласти договір про встановлення літнього майданчика.

Щоб укласти цей договір, суб’єкт господарювання повинен подати до органу місцевого самоврядування відповідний пакет документів. Їх перелік також шукайте у вищезгаданому Положенні. І якщо все з документами в порядку, то з вами неодмінно укладають договір (якщо, звісно, інших претендентів на цю територію не знайдеться), який і буде для вас дозволом на відкриття літнього майданчика.

Після того як суб’єкт господарювання уклав відповідний договір і своєчасно вніс встановлену в ньому плату, можна приступати до створення літнього майданчика.

Вимоги до літнього майданчика

Отримання дозволу — це лише початок шляху щодо створенню літнього майданчика. Наступним етапом є його облаштування (будівництво). А саме створення майданчика з урахування вимог до нього, як до малої архітектурної форми.

Так, наприклад, при розміщенні літніх майданчиків, які є малими архітектурними формами, слід дотримуватися вимоги Правил № 198. Відповідно до цих вимог літні майданчики розміщуються:

1) за межами тротуару, пішохідних доріжок на відстані не менше ніж 1 метр (від тротуару, доріжки, алеї) та не ближче ніж 5 метрів до проїжджої частини доріг і вулиць (п. 27 Правил № 198);

2) на вулицях та дорогах, де існуючі будівлі, споруди та огорожі розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїжджої частини − в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожами (п. 28 Правил № 198).

Біля кожного такого літнього майданчика має бути зовнішнє штучне освітлення та обладнані урни для сміття.

Також існують і місця, де такі майданчики взагалі розміщувати заборонено (п. 35 Правил № 198):

• біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будівель і декоративного благоустрою території;

• ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

• в охоронних зонах інженерних комунікацій;

• на зупинках громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що позначає цю зупинку;

• на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачене проектом будівництва або реконструкції, погодженим і затвердженим в установленому порядку);

• ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

При цьому в різних населених пунктах ці вимоги можуть відрізнятися і доповнюватися. Так, наприклад, розміщуючи літні майданчики у м. Харкові потрібно враховувати й те, що:

1) розташовуються майданчики виключно в межах фасаду стаціонарного закладу ресторанного господарства зі збереженням вільних проходів у вхідні (в’їздні) брами будинків. При цьому збільшення лінійних розмірів майданчика поза межі закладу можливе лише за умови письмової згоди власників (орендарів) сусідніх приміщень;

2) такі майданчики встановлюються із забезпеченням безперешкодного доступу для осіб з обмеженими фізичними можливостями та маломобільних груп населення;

3) освітлювальні прилади (світильники, ліхтарі тощо) встановлюються лише у межах майданчика таким чином, щоб не засліплювати пішоходів, водіїв та не освітлювати вікна мешканців прилеглих житлових будинків;

4) забороняється розміщувати майданчики із закриттям автентичних елементів архітектури фасадів, зокрема мозаїки, елементів ліпнини, колон, ротонд, пілястр тощо;

5) сонцезахисні елементи майданчика можуть бути у вигляді навісних маркіз, що кріпляться до фасаду або на опорах біля фасаду, або навісів у фронтальних межах фасаду за умови, якщо вони не перекривають декоративних елементів фасадів;

6) на майданчику забороняється встановлення сцен, естрад, танцювальних майданчиків, грилів та мангалів тощо.

Які вимоги до розміщення літніх майданчиків та їх оформлення діють у вашому населеному пункті, шукайте у відповідних рішеннях органів місцевого самоврядування.

Але при запуску в роботу такого майданчика потрібно враховувати низку інших організаційних вимог. Про те, що це за вимоги, читайте далі.

Організаційні вимоги

Режим роботи. Суб’єкт господарювання, який відкриває літній майданчик, має самостійно визначитися з режимом його роботи.

Зазвичай, режим його роботи збігається з графіком роботи «основного» закладу ресторанного господарства. Проте майданчик може працювати у вечірній та нічний час, тому режим його роботи має відповідати вимогам місцевих органів влади щодо роботи в нічний час.

Так, зокрема, у м. Харкові діють Правила з питань додержання тиші в громадських місцях у місті Харкові, затверджені рішенням Харківської міської ради на 16 сесії 24 скликання від 24.09.03 р. № 177/03. Ними встановлено, що у нічний час (з 22 до 8 години) забороняється гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Крім того, у м. Харкові забороняється використовувати живу музику та звуковідтворювальну апаратуру, якщо майданчик розміщено у межах житлової забудови міста. Такі правила містяться у п. 13 Вимог до відкритих літніх майданчиків, затверджених рішенням Харківської міської ради на 13 сесії 7 скликання від 21.06.17 р. № 688/17.

Якщо такі заборони існують у вашому населеному пункті, то їх слід урахувати при складанні графіка роботи.

Затверджений режим роботи літнього майданчика зазначається на фасаді приміщення закладу ресторанного господарства (літнього майданчика). На ньому, крім режиму роботи, зазначається інформація про тип (клас) закладу ресторанного господарства, його назва, найменування суб’єкта господарювання.

Вимоги до працівників. Працівники, які обслуговують клієнтів на літньому майданчику, зобов’язані відповідати загальним вимогам, установленим для працівників закладу ресторанного господарства.

А саме вони повинні мати професійну спеціальну освіту (підготовку) та пройти медичне обстеження, про що зазначається в особових медичних книжках, які зберігаються на робочих місцях таких працівників. Працівники, які не пройшли медогляд, не можуть допускатися до виконання своїх обов’язків (п. 1.9 Правил № 219).

Під час виконання своїх обов’язків працівники зобов’язані:

• бути одягнені у формений або санітарний одяг та головні убори;

• дотримуватися правил особистої гігієни, утримувати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями;

• мати при собі паспорт.

Оскільки літні майданчики відкривають, зазвичай, біля закладів ресторанного господарства і там працюють ті ж особи, що й у таких закладах, то виконати ці вимоги буде доволі просто.

Куточок покупця. За загальними правилами всі заклади ресторанного господарства повинні мати «куточок покупця». Він має знаходитися на видному та доступному місці, і на ньому повинна розміщуватися інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, санітарні правила, копії ліцензій і патентів та інша інформація.

Водночас якщо йдеться про літній майданчик, який відкриває вже діюче кафе, то в цьому випадку робити «куточок покупця» окремо для нього не потрібно. Річ у тому, що в такому закладі «куточок покупця» уже створений. Він знаходиться в основному приміщенні.

Щоправда, якщо це технічно нескладно та дозволяють умови, у літню пору (для наближення до покупців) він може бути, наприклад, переміщений із закритого приміщення до літньої зони.

Цінники на товарах. Ще однією вимогою до функціонування літніх майданчиків є встановлення цінників на товарах, що на них продають.

Про це, зокрема, свідчить п. 8 ст. 9 Закону про РРО та Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 04.01.97 р. № 2 (ср. ). У них говориться, що продавці повинні інформувати споживачів про роздрібні ціни на товари за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін у підприємствах роздрібної торгівлі, а також ярликів цін (цінників), прейскурантів алкогольних напоїв, меню та прейскурантів цін на куповані товари у закладах ресторанного господарства.

Це виконати доволі просто. Якщо надати на літніх майданчиках меню з цінами на товар (страви), що продаються у закладі громадського харчування, де відбувається виробництво товарів і відпускається продукція.

Продаж алкоголю

Ліцензування. На літньому майданчику суб’єкти господарювання, зазвичай, крім продуктів харчування, продають ще й тютюнові вироби та алкогольні напої. Як відомо, роздрібна торгівля такими товарами (крім столових вин) підлягає ліцензуванню. При цьому якщо ви збираєтесь торгувати алкогольними напоями (крім столових вин) та тютюновими виробами, вам слід мати ліцензію на роздрібну торгівлю окремо на алкогольні напої та окремо на тютюнові вироби.

Тому виникає закономірне запитання: чи потрібно оформляти додаткову ліцензію на торгівлю алкоголем і тютюном на літній майданчик?

Якщо алкогольні напої і тютюнові вироби реалізуються на літньому майданчику, який є продовженням закладу ресторанного господарства, то на нього отримувати окремо ліцензію не потрібно, якщо вона була отримана раніше закладом ресторанного господарства. Річ у тому, що в цьому випадку ви будете здійснювати розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби через касовий апарат самого кафе, біля якого відкритий такий майданчик.

Якщо ж ліцензії немає, то щоб торгувати алкоголем і тютюновими виробами у закладі ресторанного господарства і, звісно ж, на літньому майданчику, то вам доведеться отримувати таку ліцензію. Оформити її потрібно саме на заклад ресторанного господарства. Для цього вам потрібно:

1) обов’язкового мати у закладі ресторанного господарства РРО;

2) дотримуватися вимог до місця продажу таких товарів. Так, наприклад, при продажу алкоголю (крім пива) торговельна площа приміщення, де реалізуватиметься такий товар, має бути не менше 20 кв. метрів.

Заборона на торгівлю. Реалізовуючи алкогольні напої та тютюнові вироби, ви повинні дотримуватися правил їх продажу, які наведені в ст. 15^-3 Закону № 481. А саме не продавати на літніх майданчиках:

• пиво (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років;

• поштучно тютюнові вироби (крім сигар), а якщо продаєте сигарети, то тільки у споживчих упаковках.

Також варто зазначити: нещодавно Законом України від 22.03.18 р. № 2376-VIII* було надано органам місцевого самоврядування (сільським, селищним та міським радам) право встановлювати заборону на продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений ними час доби.

* Див. консультацію «Комендантська» година для торгівлі алкоголем» / «БТ», 2018, № 19.

У зв’язку з цим виникає запитання: якщо орган місцевого самоврядування встановить заборону на продаж алкогольних напоїв у певний час (напевно, нічний), чи буде вона поширюватися на літні майданчики?

На наш погляд, така заборона на продаж алкоголю на літніх майданчиках не поширюється. Річ у тому, що вищезгадана заборона на торгівлю алкоголем (якщо вона буде запроваджена у вашій місцевості) не може поширюватись на заклади ресторанного господарства. Літні майданчики є продовженням закладу ресторанного господарства, тобто його частиною. А отже, торгувати там алкоголем навіть у «заборонений час» можна.

Розрахунки з клієнтами

Проводять такі розрахунки, як і у звичайному кафе через офіціанта (п. 3.3 Правил № 219). Тобто офіціант надає покупцеві рахунок для оплати, виписаний на бланку встановленої форми, приймає готівкові грошові кошти, а також надає розрахунковий документ (касовий чек, відривну частину розрахункової квитанції) та здачу.

При цьому організовувати окрему касу для розрахунків на літньому майданчику не обов’язково. Річ у тому, що всі розрахунки проводяться через касу, що знаходиться у самому закладі ресторанного господарства, а тому провести розрахунки із клієнтами і надати розрахунковий документ нескладно.

Чи слід при розрахунках використовувати РРО, залежить від самого закладу ресторанного господарства, біля якого відкрито літній майданчик. Річ у тому, що всі розрахунки будуть проводитися у ньому.

Так, якщо він не має РРО-імунітету (не звільнений від використання РРО) і проводить розрахунки з клієнтами на літніх майданчиках у готівковій і безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток), то згідно зі ст. 1 Закону про РРО такі розрахунки потрібно здійснювати через РРО.

Водночас є випадки, коли при здійсненні розрахунків заклад ресторанного господарства може не використовувати ні РРО, ні КОРО.

Так, без РРО і РК можуть працювати підприємці- єдиноподатники груп 2 і 3 (п. 296.10 ПКУ). Це можливо за умови, що обсяг доходу протягом календарного року єдиноподатника не перевищує 1 млн грн., і вони не торгують складними побутовими приладами, які підлягають гарантійному ремонту.

Крім того, без РРО, але з РК можуть здійснювати діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування суб’єкти господарювання, які потрапили до Переліку № 1336 (ст. 10 Закону про РРО). Тобто літні майданчики, які розташовані:

• на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР надано статус гірських;

• на території села, за умови, що відкрили їх суб’єкти господарювання, віднесені до підприємства споживчої кооперації або вважаються сільськогосподарським товаровиробником, який торгує на такому майданчику продукцією власного виробництва.

Тому якщо літній майданчик створено біля закладів громадського харчування, які не використовують РРО чи РК, то й реалізація товару на такому майданчику відбувається за тими ж правилами, що й у закладі ресторанного господарства.