А ще краще не просто роздавати,
а говорити: «Будеш винен копієчку»
і відображати про всяк випадок дебіторську заборгованість на 1 коп.
Витрати на виготовлення блокнотів, щоденників тощо
з нанесенням логотипу підприємства є витратами на рекламу
Чи включаються до складу витрат платника податку витрати на виготовлення блокнотів, щоденників тощо з нанесенням логотипа, адрес і телефонів такого платника податку для безоплатного розповсюдження споживачам?
Відповідно до п/п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу [України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс)] до складу витрат не включаються витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію й проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та поширення подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 Кодексу, та витрат, пов’язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами п/п. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).
На підставі п/п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, а саме: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
При застосуванні п/п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу необхідно враховувати обмеження, передбачені п/п. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 Кодексу, відповідно до якого при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, такі як витрати платника податку на проведення реклами.
Застосування торговельної марки на товарах і при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг, на підставі ст. 157 Господарського кодексу [України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — Господарський кодекс)] визнається використанням торговельної марки у сфері господарювання.
Згідно зі ст. 1 Закону [України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі — Закон] про рекламу[)] реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Заходи рекламного характеру — заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламується, на інший.
Тобто Законом про рекламу не встановлено обмеження щодо способів проведення реклами, таким чином, будь-яка інформація (усна, письмова), що містить дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою. Отже, безоплатна роздача товарів (робіт, послуг), що має цільовий характер і пов’язана з провадженням господарської діяльності (згідно з попередньо розробленою рекламною стратегією), яка супроводжується вищевказаною інформацією, відповідає визначенню реклами.
Відображення витрат на проведення рекламних заходів можливе лише за наявності відповідних підтвердних документів. При цьому обов’язковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу витрат у податковому обліку є виключно рекламний характер таких заходів.
У зв’язку із цим підприємству необхідно чітко визначити, чи підпадають його господарські операції під визначення реклами, і забезпечити документальне підтвердження цих операцій.
Отже, якщо витрати можна визнати рекламою (п/п. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу) або витратами на збут — витрати на рекламу й дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (п/п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу) і витрати, пов’язані з провадженням господарської діяльності, і якщо такі витрати належним чином документально підтверджені, то підприємство може віднести їх до складу інших витрат (витрат на збут).
Матеріал* підготовлено С. Тимощук,
начальником відділу розгляду звернень
Управління адміністрування податку
на прибуток та податкових платежів
Департаменту оподаткування
юридичних осіб ДПС України,
Е. Кожевніковою та Г. Колесник,
головними державними
податковими ревізорами-інспекторами
«Вісник податкової служби України» № 11/2012
Від редакції
Зазначену консультацію можна вважати позитивною, оскільки у ній витрати на роздачу подарунків із логотипом підприємства кваліфікуються як рекламні, що повністю зменшують оподатковуваний прибуток.
Нагадаємо, що досі в ЄБПЗ висить фіскальна консультація, яка вважала роздачі товарів із логотипом не пов’язаними з господарською діяльністю, у зв’язку із чим ДПАУ відмовляла в праві на податковий кредит щодо таких роздач.
На нашу думку, оскільки ДПАУ таки побачила в логотипі рекламу, а отже — зв’язок таких роздач із господарською діяльністю, то має змінитися і її підхід щодо ПК. (А ПЗ за безоплатно переданими товарами буде у будь-якому разі — на підставі п. 189.1 ПКУ.)
Детальніше про податковий облік роздачі товарів у рекламних цілях та її документальне оформлення — див. «Бухгалтер» № 26’2011, с. 39–41.
* Подано в перекладі з російської мови.— Ред.
