Забуті романси
у вигляді «прибуткових» авансів
Розберемося детальніше із добре забутими старими новоподатково-кодексними авансами з податку на прибуток (див. с. 14).
Хоча основна частина норм Закону № 5083-VI набула чинності з неділі (!) 12.08.2012 р., найважливіша зміна в частині податку на прибуток застосовуватиметься з 2013 року. Це ми про чергову реінкарнацію авансових внесків з цього податку.
Нагадаємо, що за чинності Декрету № 12-92, а потім Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» законодавці неодноразово намагалися впроваджувати ідею сплати в нашій нецивілізованій країні з неадекватною економікою авансів з податку на прибуток. Однак, схоже, перш ніж щось до наших людей нарешті дійде, їм на одній й ті самі граблі треба наступити не менше десятка разів. От і вирішили чергового разу реанімувати авансові внески з податку на прибуток.
Подивимося, як довго ці аванси проживуть цього разу.
Відповідно до доповнень, внесених Законом № 5083-VI до п. 57.1 ПКУ (які відповідно до третього абзацу пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» згаданого Закону набувають чинності з 01.01.2013 р.), авансові платежі з податку на прибуток починаючи з наступного року повинні щомісяця сплачувати платники податку на прибуток, за винятком новостворених платників, сільгоспвиробників, неприбуткових установ і організацій, а також платників, у яких розмір доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, за попередній звітний податковий рік не перевищує 10 мільйонів гривень.
Цими «понаддесятимільйонниками» авансові платежі з податку на прибуток повинні вноситися щомісяця « у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації ».
Від платників, які підпадають під сплату «прибуткових» авансів, вимагається у складі річної декларації з податку на прибуток подавати розрахунок щомісячних авансових внесків, що мають сплачуватися в наступні дванадцять місяців. При цьому узаконено, що сума авансів, зазначена в цьому розрахунку, вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Це прописано для того, щоб штрафувати платника за несплату цих авансів у належний строк згідно зі статтею 126 ПКУ*, та ще й службових осіб — адмін-штрафом за статтею 1632 КУпАП** (за неподання або несвоєчасне подання платіжки на сплату авансу до банку)***.
* Тобто при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,— у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,— у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
** Див. «Бухгалтер» № 9’2005, с. 6.
*** Від 85 до 170 грн, при повторному порушенні — від 170 до 255 грн.
Строк, встановлений у ПКУ для сплати податків при місячному податковому періоді, становить тридцять (двадцять плюс десять) днів, наступних за звітним місяцем (див. п/п. 49.18.1 і перший абзац п. 57.1 ПКУ)
Таким чином, аванс за березень повинен сплачуватися протягом 30 днів після березня «авансованого» року (тобто не пізніше 30 квітня).
Чому ми почали з березня ? Річ у тім, що в тексті, який вноситься з 01.01.2013 р. до пункту 57.1 ПКУ, крім фрази «мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців» є ще таке досить цікаве речення:
«При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік».
Оскільки річна декларація з податку на прибуток має подаватися платниками протягом 40 календарних днів після закінчення звітного податкового року, тобто не пізніше 9 лютого наступного року* — граничний місяць подання лютий,— то з буквального прочитання наведеного фрагмента п. 57.1 вимальовуються такі висновки.
Виходить, що відповідно до пункту 57.1 ПКУ аванси, розраховані за фактом попереднього року, повинні сплачуватися за місяці починаючи з березня поточного року й по січень (включно) наступного року. Лютий (у якому подається декларація за попередній рік, по ідеї, випадає — це випливає з того, що в тексті норми дослівно написано: «до місяця подання**» — див. вище). Може, це пов’язано з тим, що в лютому проводиться остаточний розрахунок з фактичного податку на прибуток за минулий рік, який, до речі, можна умовно вважати останньою (12-ю) частиною? (Між іншим, у тому ж лютому сплачується також і аванс за січень, а в березні — за такого прочитання — виходить, платити нічого не треба***?)
* Таким чином, у місцевих ДПІ при поданні декларації за минулий рік розміри місячних авансових внесків, що підлягають сплаті в році поточному, будуть задекларовані задовго до строку сплати авансу за березень поточного року. І до настання строку сплати першого авансового платежу (за березень) податківці вже нарахують в особових рахунках платників відповідні суми авансів — для контролю їх сплати та штрафування.
** Тут уже чомусь йдеться не про « граничний строк», як вище, а просто — про « подання» декларації, що за бажання може трактуватися неоднозначно...— О. П, А. П.
*** Крім 20 13 року, про що — див. далі.
Але якщо за лютий аванс не сплачується, то чому в наведених вище фрагментах п. 57.1 ПКУ йдеться про дванадцять місяців і далі за текстом мусується дванадцятимісячний, а не одинадцятимісячний період? Чи прийменник «до» тут треба трактувати як «включаючи»?!. Але це якось дивно. Ну хто так пише?! Це ж норми Кодексу!
Звертаємо увагу на те, що поки що ми вели мову тільки про норми п. 57.1 ПКУ — тобто про аванси взагалі. Що ж стосується авансів 2013 року, то про них — розмова окрема : у 2013 році спеціальною перехідною нормою ще передбачено сплачувати аванси й за січень, і навіть за лютий.
У світлі того, що згідно з п. 57.1 перший аванс сплачується за березень, уже не викликає здивування наявність у Законі № 5083-VI нової перехідної норми, яка доповнює пункт 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ ПКУ:
«Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні — лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».
Щодо цієї перехідної норми зазначимо таке.
По-перше, виходячи з контексту пункту 57.1 ПКУ річну декларацію починаючи з 2013 року мають подавати практично всі платники, включаючи й тих, хто не повинен сплачувати авансові внески (у тому числі й «додесятимільйонники»). До речі, для останніх необхідність подання тільки річної декларації в п. 57.1 ПКУ взагалі прописано дуже виразно (на відміну від «понаддесятимільйонників», для яких є варіанти подання квартальної й наступних декларацій у разі отримання поточних збитків (або нуля) прибутківцями або прибутків збитківцями — див. нижче).
Це може дати привід зробити невтішний висновок про те, що аванси в січні — лютому 2013 року повинні сплачувати всі платники (які мають за дев’ятимісячною декларацією 2012 року об’єкт оподаткування) — незалежно від річного обсягу, який навіть на той час уже і буде відомий.
По-друге, платники, які не перевищили за 2012 рік дохід 10 млн грн, сплачують аванси тільки згідно з цією перехідною нормою за січень і лютий 2013 року (якщо податківці змусять їх ці аванси платити). Але вони, хоч і не підпадуть під звичайні аванси, що сплачуються згідно п. 57.1 починаючи з березня, не зможуть вимагати до підбиття підсумків 2013 року повернення цих сум (адже в перехідній нормі, як ми зазначили, йдеться про сплату авансів за перші 2 місяці не тільки «понаддесятимільйонниками», а всіма, хто подає річну декларацію).
По-третє, що означає це «у січні — лютому», якщо далі написано «протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця»*? Тобто виходячи із процитованого робимо висновок: за січень 2013 року аванс повинен сплачуватися в строк не пізніше 20 лютого (аналогічно й за лютий — не пізніше 20 березня). От і написали б по-людськи «за...», а не «у...»! Чого ж людей лякати, бо хто-небудь вирішить, що за січень треба платити в січні, а за лютий — у лютому...
* Як ми зазначили вище, аванси з податку на прибуток за інші місяці, тобто які не підпадають під цю перехідну норму, повинні сплачуватися протягом 30 (а не 20) днів після закінчення авансованого податкового місяця.
Тож до 20 лютого 2013 року бюджет відловить від більшості платників одразу два платежі з податку на прибуток: підсумковий за 2012 рік та авансовий за січень. А в березні 2013 року (не пізніше 20-го) — аванс за лютий. До речі, аванс за лютий (якщо ми правильно вище витлумачили п. 57.1 і надалі підтвердиться, що «до» не можна розуміти як «включно») буде сплачуватися тільки в 2013 році, а в наступних роках — вже ні.
По-четверте, якщо у платника, дохід якого за підсумками 2012 року перевищить 10 млн грн, за декларацією за 9 місяців 2012 року вийде від’ємне значення (або 0), а за річною — виникне податок на прибуток, то як бути такому платникові з авансами ? Чи потрібно йому платити аванси починаючи з березня 2013 року?
Ми вважаємо, що такий платник зобов’язаний подати з річною декларацією розрахунок авансів і почати їх сплачувати з авансу за березень.
Тепер залишимо цю перехідну норму і звернемося до інших нюансів, які випливають зі змісту нової частини п. 57.1 ПКУ:
1) якщо у платника за підсумками 2012 року (та/або 9 місяців 2012 року) підсумком буде прибуток, то незалежно від його суми відповідні аванси повинні сплачуватися (а при перевищенні ним за 2012 рік доходу 10 млн — має подаватися розрахунок щомісячних авансів разом із річною декларацією);
2) якщо протягом першого кварталу платник одержить від’ємне (або нульове) значення об’єкта оподаткування, то він має право подавати декларацію (разом із фінансовою звітністю!) за перший квартал і декларації за наступні внутрішньорічні звітні періоди та, якщо в наступних звітних періодах вилізе прибуток, сплачувати податок за фактом, але за винятком, зрозуміло, вже сплачених за місяці першого кварталу авансів.
По-перше, відзначимо, що мова тут іде про збитки (або нулі), що виникли тільки в першому кварталі (але з урахуванням збитків минулих років). Якщо ж збитки вилізуть пізніше — за підсумками півріччя або 9 місяців, наступні аванси все одно сплачуються й внутрішньорічні декларації не подаються.
По-друге, зазначимо, що в нормі вказано «має право», а не «зобов’язаний», тож неподання збиткової декларації за I квартал не каратиметься, а тільки вітатиметься податківцями. (Але у разі неподання цієї декларації аванси сплачувати доведеться й далі — за всі наступні місяці).
По-третє, аванс за березень (хоч він і сплачується у квітні й збиткова декларація за I квартал до граничного терміну сплати авансу за березень може вже бути подана) такому збитківцю все одно доведеться сплатити ;
3) для протилежної ситуації — коли за підсумками попереднього року платник задекларував збитки (або нуль) і в нього за підсумками першого кварталу поточного року вилазить прибуток, такому платникові наказано подати декларацію за півріччя (!!??), три квартали й рік.
По-перше, тут чомусь забули декларацію за перший квартал — тобто за підсумками першого (прибуткового) кварталу такий платник декларацію не подає і податок не сплачує!? Й у зв’язку із цим — попутне питання до авторів норми: якщо в такого платника в першому кварталі був прибуток, а за підсумками півріччя вже результат виходить від’ємний, то навіщо йому подавати піврічну декларацію?...
По-друге, якщо в такого збитківця прибуток вилізе не в першому кварталі, а пізніше, то йому можна спокійно чекати кінця року, тобто нічого подавати не потрібно й сплачувати з податку на прибуток теж ;
4) новостворені поточного року платники аванси не сплачують, а подають тільки декларацію за рік і сплачують податок за фактом.
У світлі таких змін гадаємо, що навіть незважаючи на вигадане податкове навантаження, яке нав’язується повсюдно платникам місцевими податківцями, дуже великий відсоток платників задекларує за декларацією за 9 місяців (і за 2012 рік) від’ємне або нульове значення об’єкта оподаткування податком на прибуток...
Олексій Павленко, Андрій Павлов
