Від «И» до «І»
У день 85-ліття Ельдара Рязанова (18 листопада) згадалося...
1965 — «Операція «И» та інші пригоди Шурика» від Леоніда Гайдая,
1966 — «Кавказька полонянка» від нього ж і «Бережись автомобіля» від Ельдара Рязанова,
1968 — «Діамантова рука» від Леоніда Гайдая,
1973 — «Іван Васильович міняє професію» від нього ж (за сценарієм, хто не знає, Михайла Булгакова !),
1975 — «Іронія долі, або З легким паром» від Ельдара Рязанова,
1977 — «Службовий роман» від нього ж,
1979 — від нього ж «Гараж» і «Москва сльозам не вірить» від Володимира Меньшова,
1982 — «Вокзал для двох» Ельдара Рязанова,
1984 — «Любов і голуби» від Володимира Меньшова,
1987 — «Забута мелодія для флейти» від Ельдара Рязанова,
1991 — «Небеса обітовані» від нього ж,
і — після тривалої паузи:
2007 — «День виборів» від «Квартету “І”»,
2008 — «День радіо» від них же,
2010 — «Про що розмовляють чоловіки» знову від них ,
2011 — «Про що ще розмовляють чоловіки» знову від них же.
«Про що мовчать чоловіки» — це очікується.
Названо краще із кращого.
Ніщо подібне за кордоном колишнього СРСР — неможливо. Це наша кров і наша ментальність. Чужим не зрозуміти.
Ну а Україна — у становищі особливому. Вже не беремо участь, але ще розуміємо...
