Фі не фо!
А фі!
Чи належить до витрат вартість фірмового одягу?
Лист Державної податкової служби України
від 19.10.2012 р. № 3976/0/61-12/15-1415*
Державна податкова служба України на виконання дорученням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 12.09.2012 р. № 04-39/10-1006 розглянула <...> стосовно включення до складу витрат підприємства вартості фірмового одягу, придбаного за рахунок роботодавця.
Відповідно до п/п. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування враховуються, зокрема, такі витрати подвійного призначення, як витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом , взуттям , спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту видаються працівникам тих професій та посад, що передбачені у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або відповідними галузевими нормами, що введені на підставі типових. Засоби індивідуального захисту видаються працівникам згідно з встановленими нормами і строками носіння незалежно від форм власності та галузі виробництва, до якої відносяться ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт.
Таким чином, витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом (форменим), спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, платник податку — юридична особа вправі врахувати при визначенні об’єкта оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включено до переліку спеціального одягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту, що затверджено Кабінетом Міністрів України, та передбачені Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Заступник Голови А. Ігнатов
Від редакції
Схоже, ДПСУ не бачить різниці між фірмовим одягом і спецодягом (форменим одягом). Було б дивно, якби витрати на фірмовий одяг потрапляли б під правила спецодягу. Адже в них абсолютно різне призначення: перший має рекламне значення, другий — засіб індивідуального захисту.
Тому ми підтримуємо обґрунтування, наведене в запиті.
На цю тему — див. також «Бухгалтер» № 7’2008, с. 38–39.
* Наводимо запит, відповіддю на який є цей лист:
«На підприємстві прийнято рішення забезпечити працівників офісу фірмовим одягом (елементами фірмового одягу), який не є форменним одягом, перелік якого затверджується КМУ, виконаного у кольоровій гамі , притаманній підприємству, що містить його логотип. Локальними актами підприємства визначено, що такий одяг у жодному випадку не може надаватись в особисте користування працівникам. Чи включаються до валових витрат підприємства вартість такого одягу?
Забезпечення працівників офісу фірмовим одягом повністю пов’язане з господарською діяльністю підприємства. Такий одяг має на меті забезпечити охайний зовнішній вигляд персоналу, візуально підтримати імідж підприємства і в такій спосіб забезпечити в пам’яті клієнтів та контрагентів приємне враження та впізнаваність серед інших конкурентів. Оскільки фірмовий одяг буде виконано в кольоровій гамі, притаманній підприємству, й містить його логотип, то підставою для відображення витрат на його виготовлення буде п/п. «г» п/п. 138.10.3 ПКУ.
Заборона на віднесення до валових витрат вартості такого одягу веде до падіння іміджу українських підприємств. Україна є майже єдиною країною Європи, в якій формений одяг не має поширення через незаконне позбавлення підприємств права на валові витрати в такому випадку (це призводить до формування негативного іміджу України як держави з працівниками в одязі «хто що знайшов»).
Рейтинги України щодо податкового законодавства формуються саме такими нераціональними обмеженнями (при цьому обмеженнями саме трактування, тому що п/п. «г» п/п. 138.10.3 ПКУ дозволяє зазначені віднесення до витрат)».— Ред.
