Про штрафи за порушення вимоги про обладнання місць для куріння

III

Лист Міністерства юстиції України
від 09.12.2011 р. № 745-0-2-11/7.2*

Міністерство юстиції у зв’язку із зверненням <...> розглянуло Ваш лист щодо надання роз’яснення деяких положень Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» і повідомляє, що надання роз’яснення з порушених питань не належить до компетенції Міністерства юстиції, яке діє відповідно до Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395.

Разом з цим в порядку інформування зазначаємо.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон), зокрема, встановлено, що за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15² Закону, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом ети­ловим рек­тифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

У разі невиконання суб’єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (частини четверта та п’ята статті 17 Закону).

Відповідно до частин третьої — восьмої статті 15² Закону та частин третьої — восьмої статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!»,

У спеціально відведених для куріння місцях роз­міщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: «Місце для куріння» та інформація про шкоду, яку завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».

Заступник Міністра — керівник апарату
А. Сєдов

Від редакції

Як бачимо, Мін’юст, на відміну від Держспоживстандарту, вважає, що «нікотинові» штрафи можуть накладатися податківцями та органами, що ліцензують.

* Запитання, відповіддю на які є цей лист, див. на с. 34.— Ред .