II
Лист Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики
від 28.11.2011 р. № 8372-8-11/16*
Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики розглянуто лист <...>, та повідомляємо наступне.
Статтею 20 Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» визначено перелік порушень та відповідних фінансових санкцій до суб’єктів господарювання згідно з нормами цього Закону, які має право застосовувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Перелік вимог щодо обладнання місць для куріння визначається ст. 13 вищевказаного Закону. А саме власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів. В разі порушення цих вимог уповноважений орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів застосовує фінансові санкції.**
Голова комісії
з реорганізації Держспоживстандарту України
О. Пшеничка
Від редакції
Тобто наказу про заборону куріння недостатньо — потрібно ще відвести місця для куріння, обладнати їх і розмістити наочну агітацію. Таких висновків доходили й ми (див. «Бухгалтер» № 30’2011, с. 48–50).
До речі, на нашу думку (див. там же), «нікотинові» штрафи можуть накладатися не тільки Держспоживстандартом, але й органами ДПС та/або органом, який видав «алкогольні» й «тютюнові» ліцензії.
Див. щодо цього також лист Мін’юсту на наступній сторінці.
* Запитання, відповіддю на які є цей лист, див. на с. 34.— Ред.
** Див. документ на наступній сторінці.— Ред.
